Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Одночасно з розв'язанням господарських питань сільрада налагоджувала культурно-побутове життя села. Вже у вересні 1944 року працювала початкова
школа, приміщення якої відремонтували і підготували до навчального року самі жителі Березовичів. Протягом 1944/45 навчального року в селі проведено точний облік дітей шкільного віку і всі вони сіли за парти. В 1949 році школу перетворено на семирічну. Завдяки активній діяльності культосвітньої комісії сільради і вчителів усіх неписьменних і малописьменних віком від 20 до 50 років залучили до навчання в гуртках і на вечірніх курсах по ліквідації неписьменності, відкритих при школі. З 1 вересня 1945 року почала діяти вечірня школа сільської молоді.
Знову гостинно відчинили двері сільський клуб та бібліотека. При клубі працювала рада комсомольців, яка допомагала в організації роботи гуртків, бібліотеки тощо. В 1947 році побудовано нове просторе приміщення клубу, що став центром культурного життя села.
Щоб краще організувати масово-політичну роботу, в селі була створена група агітаторів, до якої входили вчителі, комсомольці, депутати й активісти сільської Ради. Їх робота сприяла організації в Березовичах у 1948 році сільськогосподарської артілі ім. Карла Маркса. Першими вступили в колгосп 54 сім'ї хліборобів, і 4 лютого 1948 року виконком сільради передав молодому колективному господарству 200 га землі. Протягом року артіль значно зросла, в ній уже об'єдналося 101 господарство. Тепер за колгоспом держава закріпила 490 га орної землі. Колгосп мав 29 плугів, 40 борін, 18 культиваторів, 41 робочого коня. Неподільний фонд господарства становив 49 240 карбованців.
Незважаючи на труднощі організаційного періоду, нестачу реманенту і тягла, члени артілі обробляли всі поля колгоспу. Будівельна бригада спорудила корівник, стайню, зерносховище, кузню, 9 житлових будинків для колгоспників.
Артіль ім. Карла Маркса в 1950 році об'єдналася з колгоспами ім. Калініна (с. Бобичі) і «Зоря» (хутір Адамівка). Неподільний фонд укрупненого господарства становив 329 235 крб. Створились умови для більш ефективного використання сільськогосподарської техніки, підвищення продуктивності праці хліборобів. У 1950 році колгоспники зібрали в середньому з кожного гектара по 14 цнт зернових. Зросли врожаї і цукрових буряків. Артіль мала вже 220 голів великої рогатої худоби. Колгоспники одержали на трудодень більш як по кілограму зерна і по 2 крб. грішми. На власному досвіді хлібороби переконалися, що колгосп має значні переваги перед одноосібним господарством.
Розвивався і міцнів колгосп, росли нові кадри колгоспного виробництва. Так, у 1950 році І. М. Майструк виростила цукрових буряків по 300 цнт з га, за що була удостоєна медалі «За трудову доблесть» — першої в Березовичах урядової відзнаки за самовіддану працю.
У 1951 році в колгоспі створено первинну партійну організацію. Своїм секретарем комуністи обрали Г. А. Макаревич. Партійна організація і правління колгоспу на чолі з головою комуністом М. Ф. Динькою всю свою діяльність спрямували на організаційно-господарське зміцнення колгоспу. Хлібороби Березовичів вивчали і застосовували досягнення передової науки, досвід передовиків колгоспного виробництва, що сприяло виконанню плану розвитку господарства артілі.
На відкритих партійних зборах комуністи разом з усіма членами артілі розв'язували виробничі питання колгоспу і села, зокрема зселення з хуторів, слухали звіти бригадирів, ланкових, завідуючих фермами, обговорювали заходи по боротьбі з недоліками в розвитку тваринництва. Правління колгоспу за рекомендацією партійних зборів послало на ферми 11 активістів. На фермі великої рогатої худоби була створена партгрупа. Партійна організація регулярно слухала звіти про виконання постанов зборів. Заходи парторганізації допомогли налагодити роботу. Продуктивність молочного стада зросла на кінець 1955 року в півтора раза. Розвиваючи тваринництво, колгосп з кожним роком економічно міцнів. Дальшому підвищенню продуктивності праці сприяло також створення комплексних бригад, за якими закріпили трактори на певні періоди сільськогосподарських робіт. У 1955 році неподільні фонди колгоспу дорівнювали 633 178 крб., тобто вдвічі більше, ніж у 1950 році.
Березовичі
Сторінка 5 з 9
супряг, які, зокрема, допомагали вдовам, сім'ям військовослужбовців, інвалідам Вітчизняної війни та безкінним господарствам під час посівної і збиральної кампаній.Одночасно з розв'язанням господарських питань сільрада налагоджувала культурно-побутове життя села. Вже у вересні 1944 року працювала початкова
Знову гостинно відчинили двері сільський клуб та бібліотека. При клубі працювала рада комсомольців, яка допомагала в організації роботи гуртків, бібліотеки тощо. В 1947 році побудовано нове просторе приміщення клубу, що став центром культурного життя села.
Щоб краще організувати масово-політичну роботу, в селі була створена група агітаторів, до якої входили вчителі, комсомольці, депутати й активісти сільської Ради. Їх робота сприяла організації в Березовичах у 1948 році сільськогосподарської артілі ім. Карла Маркса. Першими вступили в колгосп 54 сім'ї хліборобів, і 4 лютого 1948 року виконком сільради передав молодому колективному господарству 200 га землі. Протягом року артіль значно зросла, в ній уже об'єдналося 101 господарство. Тепер за колгоспом держава закріпила 490 га орної землі. Колгосп мав 29 плугів, 40 борін, 18 культиваторів, 41 робочого коня. Неподільний фонд господарства становив 49 240 карбованців.
Незважаючи на труднощі організаційного періоду, нестачу реманенту і тягла, члени артілі обробляли всі поля колгоспу. Будівельна бригада спорудила корівник, стайню, зерносховище, кузню, 9 житлових будинків для колгоспників.
Артіль ім. Карла Маркса в 1950 році об'єдналася з колгоспами ім. Калініна (с. Бобичі) і «Зоря» (хутір Адамівка). Неподільний фонд укрупненого господарства становив 329 235 крб. Створились умови для більш ефективного використання сільськогосподарської техніки, підвищення продуктивності праці хліборобів. У 1950 році колгоспники зібрали в середньому з кожного гектара по 14 цнт зернових. Зросли врожаї і цукрових буряків. Артіль мала вже 220 голів великої рогатої худоби. Колгоспники одержали на трудодень більш як по кілограму зерна і по 2 крб. грішми. На власному досвіді хлібороби переконалися, що колгосп має значні переваги перед одноосібним господарством.
Розвивався і міцнів колгосп, росли нові кадри колгоспного виробництва. Так, у 1950 році І. М. Майструк виростила цукрових буряків по 300 цнт з га, за що була удостоєна медалі «За трудову доблесть» — першої в Березовичах урядової відзнаки за самовіддану працю.
У 1951 році в колгоспі створено первинну партійну організацію. Своїм секретарем комуністи обрали Г. А. Макаревич. Партійна організація і правління колгоспу на чолі з головою комуністом М. Ф. Динькою всю свою діяльність спрямували на організаційно-господарське зміцнення колгоспу. Хлібороби Березовичів вивчали і застосовували досягнення передової науки, досвід передовиків колгоспного виробництва, що сприяло виконанню плану розвитку господарства артілі.
На відкритих партійних зборах комуністи разом з усіма членами артілі розв'язували виробничі питання колгоспу і села, зокрема зселення з хуторів, слухали звіти бригадирів, ланкових, завідуючих фермами, обговорювали заходи по боротьбі з недоліками в розвитку тваринництва. Правління колгоспу за рекомендацією партійних зборів послало на ферми 11 активістів. На фермі великої рогатої худоби була створена партгрупа. Партійна організація регулярно слухала звіти про виконання постанов зборів. Заходи парторганізації допомогли налагодити роботу. Продуктивність молочного стада зросла на кінець 1955 року в півтора раза. Розвиваючи тваринництво, колгосп з кожним роком економічно міцнів. Дальшому підвищенню продуктивності праці сприяло також створення комплексних бригад, за якими закріпили трактори на певні періоди сільськогосподарських робіт. У 1955 році неподільні фонди колгоспу дорівнювали 633 178 крб., тобто вдвічі більше, ніж у 1950 році.