Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бобли

ставлення до праці, до соціалістичної власності, виробилась нова психологія, мораль. Про це яскраво свідчить той факт, що кожний колгоспник уболіває за громадські справи. 66 із них носять на грудях ордени й медалі Радянського Союзу – символ шани працьовитим рукам.
Поступово застарілі традиції уступають місце новим, радянським звичаям. 19 вересня 1962 року боблівці звернулися до всіх колгоспників району і області із закликом: «Громадою – на пережитки минулого!». Волинський обком КП України схвалив цей почин. У селі давно заросла травою стежка до церкви. Замість релігійних свят широко входять у побут нові – день заснування колгоспу, свято врожаю, день механізатора та інші. Законом життя хліборобів став моральний кодекс будівника комунізму.
Господарському і культурному будівництву в Воблах велику увагу приділяє сільська Рада депутатів трудящих. До її складу обрано 24 депутати. На сесіях сільради народні обранці обговорюють важливі питання економіки й культури села. Так, на одній з сесій 1969 року розглянуто і схвалено проект забудови Боблів. За цим проектом протягом кількох років буде споруджено 9 шістнадцятиквартирних і 17 чотириквартирних двоповерхових житлових будинків, лікарню тощо.
Так волею партії, зусиллям трудівників села за післявоєнні роки, всього за чверть століття, невпізнанно змінилося село, змінилась і доля його жителів.
Відповідаючи на сповнений туги за Батьківщиною лист свого брата В. С. Панасюка, який у 1929 році емігрував в Аргентіну, голова колгоспу депутат Волинської обласної Ради депутатів трудящих О. С. Панасюк писав: «Співчуваю твоєму горю, безталанній долі, яка закинула тебе в далеку Аргентіну... На закінчення скажу: світлою дорогою ми йдемо до свого щастя. Піднімаємо перелоги, засіваємо дорідними зернами землю. Спокійно дивимось у завтрашній день, бо знаємо, що буде він ще кращим, ніж сьогодні, бо самі творці його – ми».



Сучасна карта - Бобли