Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бобли

Революційно-визвольна боротьба трудящих тривала до вересня 1939 року. Виступаючи проти польських окупантів, селяни Боблів з надією звертали свої погляди в бік Країни Рад. Чутка про те, що Червона Армія 17 вересня перейшла кордон і йде на землі
Західної України, щоб подати трудящим братню допомогу, швидко долинула і в Бобли. Польські власті були вже безсилі будь-що вдіяти. Підпільники створили революційний комітет, який очолив Г. Т. Чижук. Під керівництвом ревкому на західній околиці села встановили тріумфальну арку з червоними прапорами і лозунгами. 20 вересня з'явилися перші радянські війська. Зустрічало їх усе село, попереду йшов О. С. Панасюк, тримаючи в руках на вишиваному рушнику хліб і сіль. Від імені трудівників Панасюк подякував червоноармійцям за волю і сказав, що тепер вони разом йтимуть до нових перемог у будівництві соціалізму.
Наступного дня в селі відбулися збори селян, на яких вони обрали селянський комітет у складі 9 чоловік, очолив його колишній член КПЗУ Г. Т. Чижук, заступником став О. С. Панасюк. Була створена селянська міліція, що мала охороняти громадський порядок у селі.
Селянський комітет, як орган тимчасової влади, розгорнув роз'яснювальну і організаційну роботу. 22 жовтня всі трудящі села одностайно обрали депутатом Народних Зборів Західної України жителя Турійська комуніста В. Я. Леончука. Виконуючи наказ виборців, Леончук виступив на Народних Зборах у Львові і закликав усіх депутатів голосувати за приєднання західноукраїнських земель до Радянської  України і встановлення Радянської влади.
Комітет передав малоземельним селянам близько 100 га церковної і осадницької землі, взяв під охорону 300 га державного лісу. Він заснував бібліотеку, книжки для якої надіслали трудящі Харківської і Полтавської областей. В селі почали діяти клуб, школа, де діти навчались рідною мовою. В січні 1940 року відкрили медичний пункт.
Після рішень Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР (1939 р.) про возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі селянський комітет передав свої функції створеній у грудні 1939 року сільській Раді депутатів трудящих. Головою сільради став О. С. Панасюк, секретарем – Г. Т. Чижук.
Сільська Рада провадила велику роботу по організації нового, радянського життя. 24 березня 1940 року трудящі Боблів уперше брали участь у виборах депутатів до Радянського парламенту. Депутатами Верховної Ради СРСР вони обрали колишнього підпільника селянина з с. Уховецька Ковельського району М. А. Васюту і секретаря Волинського обкому КП України П. І. Таценка, а депутатом Верховної Ради УРСР – активістку 3. В. Бешту. Відбулися вибори і до місцевих Рад депутатів трудящих. До складу сільської Ради жителі Боблів обрали 27 чоловік. Депутатом обласної Ради став О. С. Панасюк.
Наприкінці 1940 року колишні підпільники Г. Т. Чижук, П. І. Чижук, О. С. Панасюк, селянин-бідняк С. С. Жимерук та інші створили ініціативну групу для організації колгоспу. У грудні цього ж року було засновано сільськогосподарську артіль, яку назвали іменем С. М. Кірова. Головою правління колгоспу обрали О. С. Панасюка.
До весни 1941 року близько 80 проц. усіх селянських господарств Боблів об'єдналися в артіль. Селяни усуспільнили 1520 га землі, близько 100 коней, борони, кінні плуги. Вступаючи в артіль, вони вносили й насіння, щоб засіяти усуспільнені землі. Значну допомогу молодому колективному господарству подавала Турійська МТС, створена в березні 1940 року. Доброго врожаю чекали колгоспники, та не довелося зібрати його – почалася Велика Вітчизняна війна.



Сучасна карта - Бобли