Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Жителі села були позбавлені будь-яких політичних прав, українська мова заборонена. Польські власті хоч і відновили роботу сільської двокласної школи, проте викладання в ній велося польською мовою.
За переписом 1921 року в Боблах налічувалось 156 дворів, 822 чоловіка населення, причому 65 проц. господарств мали менш як по 5 га неродючої землі. Це були бідняки, які не могли з своїх ділянок Навіть прогодуватися.
Безземелля, злидні й національний гніт штовхали селян на революційну боротьбу. Під впливом Мокрецького осередку КПЗУ, створеного ще в 1922–1923 рр., у Боблах виникла місцева організація «Просвіти», що мала невелику бібліотеку і читальню. В осінні й зимові вечори тут збиралися селяни і хто був письменний, читав уголос книжки, серед яких часто траплялися заборонені. Розповсюджував заборонену літературу за дорученням Мокрецького райкому член КПЗУ Г. Т. Чижук, що одержував її від Б. М. Хильчука з Мокреця. Наприкінці 1924 року в Боблах виник осередок КПЗУ, до складу його ввійшли Г. Т. Чижук, С. Г. Луцюк, С. П. Новосад, Д. К. Косянюк, С. П. Пашук, Л. Й. Ковальчук та інші. Комуністи розгорнули широку агітацію серед населення. Через громадську бібліотеку вони розповсюджували поряд з дозволеними і нелегальні комуністичні видання, зокрема «Комуністичний маніфест» К. Маркса і Ф. Енгельса, постанови II з'їзду КПЗУ, постанови V конференції КПЗУ тощо. Бібліотеку відвідувало багато селян. Комуністи розповідали їм про життя в Радянському Союзі і закликали до згуртованої боротьби проти окупантів. Але платні агенти в середині 1928 року донесли поліції про діяльність комуністів. У бібліотеці зробили обшук. Всю соціалістичну літературу конфіскували, а через кілька днів арештували активних діячів КПЗУ, серед них Г. Т. Чижука, С. П. Пашука, Л. Й. Ковальчука, Д. К. Косянюка, С. П. Новосада, С. Г. Луцюка та інших. У 1930 році їх засудили до тюремного ув'язнення строком від 4 до 8 років.
Однак, незважаючи на репресії, комуністичне підпілля жило. Активним діячем КПЗУ став О. С. Панасюк, який за завданням члена ЦК КПЗУ І. Н.Тишика в 1933 році відновив у Боблах комуністичний осередок. Керував роботою осередку вже Турійський райком КПЗУ. До складу його в 1934 році був обраний О. С. Панасюк (партійна кличка «Грубий»). Виконуючи доручення райкому, Панасюк привозив із Львова нелегальну літературу і розповсюджував серед селян Боблів.
Економічна криза, яка охопила Польщу в 1930 році, призвела до ще більшого зубожіння селян. Ціни на збіжжя і худобу впали, сільськогосподарські продукти знецінились, а промислові товари коштували дуже дорого. Щоб сплатити податки, селяни мусили продавати не тільки лишки, але й ту частину, яка залишалась для мінімального задоволення потреб сім'ї. До того ж великі гроші стягували за в'їзд на міський ринок. Все це вело до остаточного розорення селянських господарств. Тому на заклик Ковельського окружного комітету КПЗУ в багатьох містах і селах взимку 1934 року пройшли селянські страйки під гаслом «Нічого не вивозити для продажу!». В Воблах страйк тривав близько трьох місяців.
Під час страйку селяни вивішували революційні лозунги «Свободу Західній Україні!», «Геть поміщиків і капіталістів!» та інші. Польські власті провели масові арешти активних керівників і учасників страйку. Арештували і О. С. Панасівна. Але боротьба з польськими окупантами не припинялася. За свідченням документів, у 1936 році в Боблах комуністи розповсюдили б відозв до селян із закликом не коритися польським властям. У 1937 році провели масову першотравневу демонстрацію. На вулицях були вивішені комуністичні транспаранти.
Бобли
Сторінка 4 з 10
розкоші в селі є гас і махорка. Селяни користуються скіпкою». Таким було життя селян і в Воблах.Жителі села були позбавлені будь-яких політичних прав, українська мова заборонена. Польські власті хоч і відновили роботу сільської двокласної школи, проте викладання в ній велося польською мовою.
Безземелля, злидні й національний гніт штовхали селян на революційну боротьбу. Під впливом Мокрецького осередку КПЗУ, створеного ще в 1922–1923 рр., у Боблах виникла місцева організація «Просвіти», що мала невелику бібліотеку і читальню. В осінні й зимові вечори тут збиралися селяни і хто був письменний, читав уголос книжки, серед яких часто траплялися заборонені. Розповсюджував заборонену літературу за дорученням Мокрецького райкому член КПЗУ Г. Т. Чижук, що одержував її від Б. М. Хильчука з Мокреця. Наприкінці 1924 року в Боблах виник осередок КПЗУ, до складу його ввійшли Г. Т. Чижук, С. Г. Луцюк, С. П. Новосад, Д. К. Косянюк, С. П. Пашук, Л. Й. Ковальчук та інші. Комуністи розгорнули широку агітацію серед населення. Через громадську бібліотеку вони розповсюджували поряд з дозволеними і нелегальні комуністичні видання, зокрема «Комуністичний маніфест» К. Маркса і Ф. Енгельса, постанови II з'їзду КПЗУ, постанови V конференції КПЗУ тощо. Бібліотеку відвідувало багато селян. Комуністи розповідали їм про життя в Радянському Союзі і закликали до згуртованої боротьби проти окупантів. Але платні агенти в середині 1928 року донесли поліції про діяльність комуністів. У бібліотеці зробили обшук. Всю соціалістичну літературу конфіскували, а через кілька днів арештували активних діячів КПЗУ, серед них Г. Т. Чижука, С. П. Пашука, Л. Й. Ковальчука, Д. К. Косянюка, С. П. Новосада, С. Г. Луцюка та інших. У 1930 році їх засудили до тюремного ув'язнення строком від 4 до 8 років.
Однак, незважаючи на репресії, комуністичне підпілля жило. Активним діячем КПЗУ став О. С. Панасюк, який за завданням члена ЦК КПЗУ І. Н.Тишика в 1933 році відновив у Боблах комуністичний осередок. Керував роботою осередку вже Турійський райком КПЗУ. До складу його в 1934 році був обраний О. С. Панасюк (партійна кличка «Грубий»). Виконуючи доручення райкому, Панасюк привозив із Львова нелегальну літературу і розповсюджував серед селян Боблів.
Економічна криза, яка охопила Польщу в 1930 році, призвела до ще більшого зубожіння селян. Ціни на збіжжя і худобу впали, сільськогосподарські продукти знецінились, а промислові товари коштували дуже дорого. Щоб сплатити податки, селяни мусили продавати не тільки лишки, але й ту частину, яка залишалась для мінімального задоволення потреб сім'ї. До того ж великі гроші стягували за в'їзд на міський ринок. Все це вело до остаточного розорення селянських господарств. Тому на заклик Ковельського окружного комітету КПЗУ в багатьох містах і селах взимку 1934 року пройшли селянські страйки під гаслом «Нічого не вивозити для продажу!». В Воблах страйк тривав близько трьох місяців.
Під час страйку селяни вивішували революційні лозунги «Свободу Західній Україні!», «Геть поміщиків і капіталістів!» та інші. Польські власті провели масові арешти активних керівників і учасників страйку. Арештували і О. С. Панасівна. Але боротьба з польськими окупантами не припинялася. За свідченням документів, у 1936 році в Боблах комуністи розповсюдили б відозв до селян із закликом не коритися польським властям. У 1937 році провели масову першотравневу демонстрацію. На вулицях були вивішені комуністичні транспаранти.