Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
озброєні банди українських буржуазних націоналістів, поліцаї. За найменший вияв опору арештовували й розстрілювали. За час окупації Боблів гітлерівці та їх пособники розстріляли 37 чоловік, понад 30 юнаків і дівчат відправили до Німеччини. Селяни бідували, переживали страхіття, холод і голод. Не було хліба, молока для дітей, нічим було топити в хаті. Однак вони не схилили голови перед ворогами, а все активніше включалися в боротьбу проти окупантів – не виходили на роботу, ховали від німців та поліцаїв хліб, майно, не виконували розпоряджень властей, переховували військовополонених. У 1942 році І. М. Костюк організував у Боблах підпільну антифашистську комсомольську групу. Комсомольці добували зброю, допомагали місцевим жителям та радянським воїнам, що потрапили в оточення, встановлювати зв'язки з партизанськими загонами. В 1943 році підпільна група влилась у партизанське з'єднання Л. Я. Іванова, що діяло у Володимир-Волинському, Любомльському і Шацькому районах.
На початку 1944 року радянські війська почали визволення Волині. В районі Боблів наступ був такий стрімкий, що фашисти без бою залишили село. 15 квітня сюди ввійшли радянські частини. Близько 200 жителів села влилося в ряди Червоної Армії, 98 з них за героїзм і мужність нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Після визволення в селі відновила роботу сільська Рада. Під її керівництвом почалося відродження радянського ладу. Трудящі Боблів всіляко допомагали фронту, зокрема виділили 30 підвід для потреб армії. У 1944–1945 рр. селяни здали у фонд оборони 656 пудів :хліба, 980 цнт сіна, 2 тис. літрів молока, багато картоплі, м'яса та інші продукти, зібрали кошти на будівництво танкової колони ім. Героїв Волині. При сільраді була створена група самоохорони від нападу націоналістичних банд, які ховалися в лісах і схронах.
Для допомоги безкінним господарствам і сім'ям фронтовиків навесні 1945 року в Боблах утворили земельну громаду, яку очолив І. Л. Романюк. Правління громади організувало супряги для проведення весняної сівби, допомогло насінням, у ремонті інвентаря тощо. У серпні 1947 року відновили колгосп ім. Кірова. Спочатку до нього вступили 27 господарств. Головою обрали одного з зачинателів колгоспного руху на Волині О. С. Панасюка, який беззмінно очолює колгосп і понині. Спочатку колгосп був невеликий – мав близько 300 га сільськогосподарських угідь, 8 голів великої рогатої худоби (в тому числі 4 корови), 4 свині і кілька шкап. От і все господарство. Незважаючи на це, артіль мала велику притягальну силу, особливо для біднішого селянства. Поступово селяни Боблів один за одним вступали в колгосп. Організація колгоспу і колгоспне будівництво в перші роки проходили в умовах жорстокої класової боротьби. Націоналістичні банди, соціальною опорою яких були куркулі, залякували населення, вбивали активістів, підпалювали хати. Вони вбили М. Я. Смолярчук – секретаря комсомольської організації, створеної в 1946 році, підпалили хати голови колгоспу, голови сільради та кількох колгоспників. Але вже ніяка сила не могла зупинити хліборобів. На початку 1949 року всі селяни Боблів перейшли на шлях колективного господарювання. Це була велика перемога нового, соціалістичного ладу в селі. В 1950 році до колгоспу ім. Кірова приєдналась артіль с. Вербичного. Тепер колгосп став значно більшим. Він мав 3194 га землі, в тому числі 2537 га сільськогосподарських угідь. Зросли врожаї. З кожного гектара посіву зернових збирали в середньому 12,2 цнт. За досягнення в розвитку зернового господарства
Бобли
Сторінка 6 з 10
Вже 26 червня 1941 року село окупували німецько-фашистські загарбники і встановили жорстокий режим терору і насильства. Вони ліквідували колгосп, а громадське майно пограбували. У населення відібрали 265 коней, 298 корів, 253 свині. Окупанти забрали в селян весь теплий одяг. Фашистам допомагали На початку 1944 року радянські війська почали визволення Волині. В районі Боблів наступ був такий стрімкий, що фашисти без бою залишили село. 15 квітня сюди ввійшли радянські частини. Близько 200 жителів села влилося в ряди Червоної Армії, 98 з них за героїзм і мужність нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Після визволення в селі відновила роботу сільська Рада. Під її керівництвом почалося відродження радянського ладу. Трудящі Боблів всіляко допомагали фронту, зокрема виділили 30 підвід для потреб армії. У 1944–1945 рр. селяни здали у фонд оборони 656 пудів :хліба, 980 цнт сіна, 2 тис. літрів молока, багато картоплі, м'яса та інші продукти, зібрали кошти на будівництво танкової колони ім. Героїв Волині. При сільраді була створена група самоохорони від нападу націоналістичних банд, які ховалися в лісах і схронах.
Для допомоги безкінним господарствам і сім'ям фронтовиків навесні 1945 року в Боблах утворили земельну громаду, яку очолив І. Л. Романюк. Правління громади організувало супряги для проведення весняної сівби, допомогло насінням, у ремонті інвентаря тощо. У серпні 1947 року відновили колгосп ім. Кірова. Спочатку до нього вступили 27 господарств. Головою обрали одного з зачинателів колгоспного руху на Волині О. С. Панасюка, який беззмінно очолює колгосп і понині. Спочатку колгосп був невеликий – мав близько 300 га сільськогосподарських угідь, 8 голів великої рогатої худоби (в тому числі 4 корови), 4 свині і кілька шкап. От і все господарство. Незважаючи на це, артіль мала велику притягальну силу, особливо для біднішого селянства. Поступово селяни Боблів один за одним вступали в колгосп. Організація колгоспу і колгоспне будівництво в перші роки проходили в умовах жорстокої класової боротьби. Націоналістичні банди, соціальною опорою яких були куркулі, залякували населення, вбивали активістів, підпалювали хати. Вони вбили М. Я. Смолярчук – секретаря комсомольської організації, створеної в 1946 році, підпалили хати голови колгоспу, голови сільради та кількох колгоспників. Але вже ніяка сила не могла зупинити хліборобів. На початку 1949 року всі селяни Боблів перейшли на шлях колективного господарювання. Це була велика перемога нового, соціалістичного ладу в селі. В 1950 році до колгоспу ім. Кірова приєдналась артіль с. Вербичного. Тепер колгосп став значно більшим. Він мав 3194 га землі, в тому числі 2537 га сільськогосподарських угідь. Зросли врожаї. З кожного гектара посіву зернових збирали в середньому 12,2 цнт. За досягнення в розвитку зернового господарства