Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
більше порівняно з 1955 роком. Особливо помітно зріс попит на меблі, культтовари, радіотовари, взуття, холодильники тощо. У 1967 році продано населенню радіотоварів у 5,5 раза, велосипедів і мотоциклів - у 7, а меблів у 14 разів більше, ніж у 1955 році.
Потреби населення в товарах забезпечує широко розвинута мережа торговельних закладів. У 1967 році в селищі працювало 44 магазини, 18 підприємств громадського харчування. Тут працюють спеціалізовані магазини «Взуття», «Трикотаж», «Тканини», «Меблі», «Посуд», «Культтовари», «Книги», «Овочі», «Продовольчі товари», «Кулінарія», «М'ясо» та інші, періодично влаштовуються виставки-продаж товарів, книжкові базари тощо.
Кращим стало і побутове обслуговування жителів, розгорнулося житлове будівництво. За післявоєнний час споруджено 182 комунальні та 2178 індивідуальних будинків.
Рік у рік збільшуються асигнування на благоустрій Рожища. Порівняно з 1959 роком вони зросли з 18,4 тис. до 70 тис. крб. у 1965 році, або майже у 4 рази. Газифіковано понад 900 квартир трудящих. Протягом 1966–1967 рр. завершено будівництво готелю, кафе, ресторану, комбінату побутового обслуговування, забруковано вулиці. Тепер селище не впізнати. Вулиці його обсаджені деревами, тротуари й центральна вулиця заасфальтовані. В 1949–1951 рр. насаджено великий парк, споруджено пам'ятник В. І. Леніну і монумент Вічної Слави. Монумент Вічної Слави було відкрито 9 травня 1963 року. На ньому викарбувані слова: «Воїнам-односельчанам, які полягли в боях за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» і вирізьблено їх імена. На розі вулиць В. І. Леніна і Мостової впорядковано сквер, в якому височить пам'ятник Б. Хмельницькому.
У післявоєнний час докорінно поліпшилося медичне обслуговування населення. У 1960–1965 рр. додатково споруджено 2 нові лікувальні корпуси районної лікарні. Працюють туберкульозне та інфекційне відділення, жіноча й дитяча консультації, поліклініка. На початку 1964 року став до ладу просторий, з світлими палатами пологовий будинок. Лікувальні заклади селища розраховані на 150 ліжок, трудящих обслуговують 29 лікарів і 74 середні медичні працівники.
Успішно розвивається народна освіта. У 1966/67 навчальному році в Рожищі працювали середня й 2 восьмирічні загальноосвітні школи, школа робітничої молоді і консультаційний пункт заочної середньої школи, зооветеринарний технікум, медичне училище, дитяча музична й спортивна школи. У загальноосвітніх школах навчається 2050 учнів, з них у вечірній середній школі робітничої молоді – 350. В зооветтехнікумі, включаючи заочний відділ, набуває спеціальності 1000 і в медучилищі – 220 учнів. В селищі навчається кожний третій громадянин, в той час як за панської Польщі навчався лише кожний 30-й. У загальноосвітніх школах працює 125 вчителів, переважно з вищою освітою. 17 педагогів селища нагороджено значком «Відмінник народної освіти УРСР». Т. Т. Чорнобабенко - вчитель фізики середньої школи нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Починаючи з 1947 року понад 1600 юнаків і дівчат закінчили середню загальноосвітню школу. З них понад 500 уже мають дипломи вищих учбових закладів. Серед випускників школи кандидат біологічних наук А. Федоренко, кандидат педагогічних наук Л. Калапуша, кандидат сільськогосподарських наук М. Ворончук, кандидат медичних наук Р. Фірчук та інші.
За роки Радянської влади у Рожищі побудували чимало культурно-освітніх закладів - Будинок культури, кінотеатр, літній кінотеатр, 3 клуби на промислових підприємствах, бібліотеку та
Рожище
Сторінка 8 з 9
Міцніє народне господарство, поліпшується добробут населення. Яскравим свідченням цього є зростання купівельної спроможності трудящих, розширення товарообороту. Так, у 1966 році було продано товарів на 5517 тис. крб., тобто в 6 разів Потреби населення в товарах забезпечує широко розвинута мережа торговельних закладів. У 1967 році в селищі працювало 44 магазини, 18 підприємств громадського харчування. Тут працюють спеціалізовані магазини «Взуття», «Трикотаж», «Тканини», «Меблі», «Посуд», «Культтовари», «Книги», «Овочі», «Продовольчі товари», «Кулінарія», «М'ясо» та інші, періодично влаштовуються виставки-продаж товарів, книжкові базари тощо.
Кращим стало і побутове обслуговування жителів, розгорнулося житлове будівництво. За післявоєнний час споруджено 182 комунальні та 2178 індивідуальних будинків.
Рік у рік збільшуються асигнування на благоустрій Рожища. Порівняно з 1959 роком вони зросли з 18,4 тис. до 70 тис. крб. у 1965 році, або майже у 4 рази. Газифіковано понад 900 квартир трудящих. Протягом 1966–1967 рр. завершено будівництво готелю, кафе, ресторану, комбінату побутового обслуговування, забруковано вулиці. Тепер селище не впізнати. Вулиці його обсаджені деревами, тротуари й центральна вулиця заасфальтовані. В 1949–1951 рр. насаджено великий парк, споруджено пам'ятник В. І. Леніну і монумент Вічної Слави. Монумент Вічної Слави було відкрито 9 травня 1963 року. На ньому викарбувані слова: «Воїнам-односельчанам, які полягли в боях за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» і вирізьблено їх імена. На розі вулиць В. І. Леніна і Мостової впорядковано сквер, в якому височить пам'ятник Б. Хмельницькому.
У післявоєнний час докорінно поліпшилося медичне обслуговування населення. У 1960–1965 рр. додатково споруджено 2 нові лікувальні корпуси районної лікарні. Працюють туберкульозне та інфекційне відділення, жіноча й дитяча консультації, поліклініка. На початку 1964 року став до ладу просторий, з світлими палатами пологовий будинок. Лікувальні заклади селища розраховані на 150 ліжок, трудящих обслуговують 29 лікарів і 74 середні медичні працівники.
Успішно розвивається народна освіта. У 1966/67 навчальному році в Рожищі працювали середня й 2 восьмирічні загальноосвітні школи, школа робітничої молоді і консультаційний пункт заочної середньої школи, зооветеринарний технікум, медичне училище, дитяча музична й спортивна школи. У загальноосвітніх школах навчається 2050 учнів, з них у вечірній середній школі робітничої молоді – 350. В зооветтехнікумі, включаючи заочний відділ, набуває спеціальності 1000 і в медучилищі – 220 учнів. В селищі навчається кожний третій громадянин, в той час як за панської Польщі навчався лише кожний 30-й. У загальноосвітніх школах працює 125 вчителів, переважно з вищою освітою. 17 педагогів селища нагороджено значком «Відмінник народної освіти УРСР». Т. Т. Чорнобабенко - вчитель фізики середньої школи нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Починаючи з 1947 року понад 1600 юнаків і дівчат закінчили середню загальноосвітню школу. З них понад 500 уже мають дипломи вищих учбових закладів. Серед випускників школи кандидат біологічних наук А. Федоренко, кандидат педагогічних наук Л. Калапуша, кандидат сільськогосподарських наук М. Ворончук, кандидат медичних наук Р. Фірчук та інші.
За роки Радянської влади у Рожищі побудували чимало культурно-освітніх закладів - Будинок культури, кінотеатр, літній кінотеатр, 3 клуби на промислових підприємствах, бібліотеку та