Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Доросині

Сторінка 7 з 7
й культурного рівня трудівників села. Нині понад 60 комуністів працюють на провідних ділянках громадського господарства. Комуніста, Героя Соціалістичної Праці М. М. Вірного 1963 року обрано головою колгоспу, комплексні бригади очолили
комуністи І. М. Табачук, М. В. Федчук, М. Д. Вірний та інші. Самовіддано трудяться нагороджені орденами й медалями свинарки К. І. Слива і К. М. Миджга, телятниця Н. Л. Стасюк, яку разом з колгоспним садівником П. І. Наумчуком занесено на Дошку пошани колгоспу та району. По 500 - 600 трудоднів виробляють колгоспники Г. Г. Сагадін, Б. П. Бондарчук, Д. 3. Штельмах та інші. Оплата трудодня збільшилась у 1968 році вдвоє порівняно з 1960 роком. Активну участь у господарському й культурному будівництві села бере також комсомольська організація, яка на 1 січня 1967 року об'єднувала 100 членів. Більшість молоді після закінчення середньої школи працює в колгоспі - в ланках, на фермах. Юнаки і дівчата набувають професії тракториста, машиніста, шофера, слюсаря, електротехніка, радіотехніка. За роки Радянської влади понад 300 уродженців села здобули середню і вищу освіту, працюють у різних галузях народного господарства і культури. В середній школі навчається більш як 500 учнів. У селі є 35 вчителів, 18 медичних працівників, 5 агрономів, 4 зоотехніки. Переважна частина інтелігенції - із місцевих жителів. Змінився, невпізнанним став зовнішній вигляд Доросинів. 1955 року колгосп розпочав забудову села за перспективним планом, щоб перетворити його на селище міського типу. В 1956 році споруджено типову двоповерхову середню школу, Будинок культури, комбінат побутового обслуговування, кравецьку та шевську майстерні, багатоквартирний будинок для вчителів, двоповерхове приміщення сільської Ради, пошти, контори колгоспу, готелю. У 1963 році звели лікарню на 50 ліжок, в якій є сучасне медичне обладнання. Понад 100 нових цегляних будинків мають шиферні і черепичні дахи. Вулиці обсаджено декоративними і фруктовими деревами, біля Будинку культури закладено гарний сквер. У Доросинях є постійна кіноустановка, дві бібліотеки з фондом близько 9500 книг. Кожна сім'я одержує газети, журнали. При школі створено народний музей революційної й трудової слави. У селі по-новому відзначають весілля, дні народження, іменини, проводи до армії, на пенсію тощо. Любов'ю до рідного села, нашої Радянської Вітчизни пройнято кожний рядок пісні «Доросині мої, Доросині». Понад сто доросинівців обрані до різних громадських організацій, 29 чоловік є депутатами сільської Ради, головою якої в 1965 році обрали О. П. Слюсаренка. Частина депутатів сільської Ради очолює постійно діючі комісії, що працюють на громадських засадах. Однією з форм контролю місцевої Ради за діяльністю колгоспу є обговорення перспективних і річних планів його розвитку.
На відзнаку 50-річчя Великого Жовтня активним учасникам комуністичного підпілля – Хівонії Захарчук й. Федону Сливі – присвоєно звання «Почесний громадянин села». Імена десятьох колгоспників, у тому числі Т. С. Вірного, К. 3. Слюсаренка занесено до Книги пошани колгоспу.
У селі разом з українцями дружною сім'єю живуть поляки, чехи. Доросинівці підтримують інтернаціональні зв'язки з громадянами Чехословаччини і Польщі, листуються з ними.
Так живуть і працюють сьогодні трудівники села Доросині - творці світлого комуністичного майбуття.


Сучасна карта - Доросині