Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У серпні 1948 року організувався і третій колгосп - ім. Ковпака. Він об'єднав 77 селянських дворів, понад 240 жителів,
усуспільнив 433 га землі, з них 305 га орної, 128 га сіножатей і пасовищ. Колгосп мав 59 коней, 38 кінних плугів, 41 борону, 3 культиватори, 39 возів, 6 кінних молотарок, 4 віялки тощо.
Кооперування одноосібних селянських господарств у Доросинях здійснювалося в умовах запеклої класової боротьби. Своїми терористичними актами українські буржуазні націоналісти намагались залякати селян, відвернути їх від колективізації. Вороги розклеювали погрозливі листівки на хатах селян, які подали заяви про вступ до артілі. Але це не залякало селян. 1948 року майже всі одноосібні господарства об'єдналися у колгоспи.
Створену 1948 року сільську партійну організацію очолював М. П. Герасимчук. Вона дбала про економічне зміцнення молодих колгоспів, викривала ідеологію українського буржуазного націоналізму. З ініціативи комуністів у 1949 році в Доросинях методом народної будови почалося спорудження електростанції. Минув рік, і засяяло світло в хатах хліборобів. Електрика полегшила працю колгоспників.
Бойовим помічником комуністів села стала комсомольська організація, яка вела широку агітаційно-масову роботу серед селян, роз'яснювала Статут сільськогосподарської артілі, брала активну участь в соціалістичному змаганні за вчасне і доброякісне завершення сівби. У 1950 році колгоспи зібрали на поліських землях по 13 цнт зерна з га на всій площі посіву. Колгоспи достроково виконали план хлібозаготівель, продали державі додатково ще 200 пудів хліба. Хлібороби одержали по 3 кг зерна на трудодень.
Щоб підвищити рентабельність сільськогосподарського виробництва, в січні 1950 року всі три колгоспи села об'єдналися. Через рік до укрупненого колгоспу приєдналася ще артіль ім. Кірова сусіднього населеного пункту Кияж. Головою колективного господарства, що стало багатогалузевим, обрано П. К. Кравчука. Колгосп мав 3843 га землі, з них орної 2154 га, під садами і ягідниками – 80 га, решта угідь – під луками й пасовищами. Почали засівати великі площі пшеницею, житом, ячменем, кукурудзою, цукровими буряками, картоплею, кок-сагизом. За високі врожаї кок-сагизу ланковому М. М. Вірному в 1951 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, колгоспницю М. А. Єпішко нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Більшість членів ланки нагороджено медаллю «За трудову доблесть». Після укрупнення вищим став агротехнічний рівень виробництва, краще родила колгоспна земля. У 1964 році, наприклад, вивезено на поля майже 900 тонн мінеральних добрив, 440 га оброблено гербіцидами. У 1964 - 1968 рр. середній урожай зернових становив 19 - 20 цнт з га, цукрових буряків - 200 - 250 цнт, насіння льону – 3 - 5 цнт, одержано льоноволокна 5 - 6 центнерів з га.
З року в рік інтенсивно розвивалося тваринництво. Ще 1951 року на артільних фермах відгодовували 984 голови великої рогатої худоби, з них 270 корів. 1960 року одержано молока понад 1,9 тис. цнт, м'яса - 540 цнт, а через рік - уже 7 тис. цнт молока і 1,2 тис. цнт м'яса. Поголів'я великої рогатої худоби зросло до 2 тис. голів. Механізовано роздачу кормів та їх дріжджування, запроваджено автонапування, електродоїння.
Прибуток колгоспу зріс з 75 тис. крб. 1952 року до 750 тис. крб. у 1967 році. Тут побудували 7 типових корівників, 7 свинарників, комори для зерна, кормокухню, ремонтну майстерню, автогараж тощо.
У зростанні колгоспного виробництва велика заслуга артільної партійної організації, яка розгорнула боротьбу за економічне зміцнення громадського господарства, піднесення матеріального
Доросині
Сторінка 6 з 7
ньому було 111 дворів, проживало 394 чол. Колгосп мав 696 га землі, у тому числі 453 га орної, 243 га сіножатей та пасовищ; 102 коні, 20 голів великої рогатої худоби.У серпні 1948 року організувався і третій колгосп - ім. Ковпака. Він об'єднав 77 селянських дворів, понад 240 жителів,
Кооперування одноосібних селянських господарств у Доросинях здійснювалося в умовах запеклої класової боротьби. Своїми терористичними актами українські буржуазні націоналісти намагались залякати селян, відвернути їх від колективізації. Вороги розклеювали погрозливі листівки на хатах селян, які подали заяви про вступ до артілі. Але це не залякало селян. 1948 року майже всі одноосібні господарства об'єдналися у колгоспи.
Створену 1948 року сільську партійну організацію очолював М. П. Герасимчук. Вона дбала про економічне зміцнення молодих колгоспів, викривала ідеологію українського буржуазного націоналізму. З ініціативи комуністів у 1949 році в Доросинях методом народної будови почалося спорудження електростанції. Минув рік, і засяяло світло в хатах хліборобів. Електрика полегшила працю колгоспників.
Бойовим помічником комуністів села стала комсомольська організація, яка вела широку агітаційно-масову роботу серед селян, роз'яснювала Статут сільськогосподарської артілі, брала активну участь в соціалістичному змаганні за вчасне і доброякісне завершення сівби. У 1950 році колгоспи зібрали на поліських землях по 13 цнт зерна з га на всій площі посіву. Колгоспи достроково виконали план хлібозаготівель, продали державі додатково ще 200 пудів хліба. Хлібороби одержали по 3 кг зерна на трудодень.
Щоб підвищити рентабельність сільськогосподарського виробництва, в січні 1950 року всі три колгоспи села об'єдналися. Через рік до укрупненого колгоспу приєдналася ще артіль ім. Кірова сусіднього населеного пункту Кияж. Головою колективного господарства, що стало багатогалузевим, обрано П. К. Кравчука. Колгосп мав 3843 га землі, з них орної 2154 га, під садами і ягідниками – 80 га, решта угідь – під луками й пасовищами. Почали засівати великі площі пшеницею, житом, ячменем, кукурудзою, цукровими буряками, картоплею, кок-сагизом. За високі врожаї кок-сагизу ланковому М. М. Вірному в 1951 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, колгоспницю М. А. Єпішко нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Більшість членів ланки нагороджено медаллю «За трудову доблесть». Після укрупнення вищим став агротехнічний рівень виробництва, краще родила колгоспна земля. У 1964 році, наприклад, вивезено на поля майже 900 тонн мінеральних добрив, 440 га оброблено гербіцидами. У 1964 - 1968 рр. середній урожай зернових становив 19 - 20 цнт з га, цукрових буряків - 200 - 250 цнт, насіння льону – 3 - 5 цнт, одержано льоноволокна 5 - 6 центнерів з га.
З року в рік інтенсивно розвивалося тваринництво. Ще 1951 року на артільних фермах відгодовували 984 голови великої рогатої худоби, з них 270 корів. 1960 року одержано молока понад 1,9 тис. цнт, м'яса - 540 цнт, а через рік - уже 7 тис. цнт молока і 1,2 тис. цнт м'яса. Поголів'я великої рогатої худоби зросло до 2 тис. голів. Механізовано роздачу кормів та їх дріжджування, запроваджено автонапування, електродоїння.
Прибуток колгоспу зріс з 75 тис. крб. 1952 року до 750 тис. крб. у 1967 році. Тут побудували 7 типових корівників, 7 свинарників, комори для зерна, кормокухню, ремонтну майстерню, автогараж тощо.
У зростанні колгоспного виробництва велика заслуга артільної партійної організації, яка розгорнула боротьбу за економічне зміцнення громадського господарства, піднесення матеріального