Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
До 1950 року в Литовежі було ліквідовано неписьменність. У 1962 році семирічна школа була реорганізована на середню. В 1967/68 навчальному році в ній навчався 331 учень і працювало 26 вчителів. Великих успіхів у навчально-виховній роботі добилися вчителі В. С. Костецька, Р. Д. Тихінько, Ф. Ф. Романюк. При школі є секція туризму, яка організувала чимало походів і
незабутніх цікавих зустрічей. Червоні слідопити під керівництвом вчительки історії М. А. Скибицької зав'язали листування з рідними заступника начальника Литовезької застави М. Ф. Бобровського і допомогли розшукати могилу героя. В 1967 році у Литовежі почав працювати філіал Оваднівського професійно-технічного училища № 8, де готують водіїв комбайнів. Тут здобувають кваліфікацію механізатори навколишніх колгоспів, серед них і Литовезького колгоспу ім. Кірова. До Радянської влади жодний житель села не мав середньої і вищої освіти. Протягом післявоєнного періоду понад 500 дітей здобули семирічну освіту, понад 150 – закінчили середню школу і технікуми. З них 17 жителів села стали вчителями, 7 – лікарями, 9 – спеціалістами сільського господарства, понад 20 – інженерами і техніками.
До послуг трудящих Палац культури на 350 місць, споруджений до 50-річчя Радянської влади. Тут є широкоекранна кіноустановка і бібліотека, яка обслуговує 926 читачів. При бібліотеці оформлено ленінську кімнату, в якій зібрані матеріали про життя В. І. Леніна, і кімнату юного читача. В читальному залі можна відвідати постійно діючу книжкову виставку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Протягом 1964 – 1968 рр. тут було організовано понад 50 бібліографічних виставок на теми: «Розквітай, Волинь наша Радянська», «Тих днів не змовкне слава», «В. І. Ленін – наш вождь і учитель», «Велика перемога радянського народу», а також 45 книжкових виставок, кращими серед яких були «Як в бою, так і в труді», «Наука проти релігії», «Рішення XXIII з'їзду – в життя». Активно проходять читацькі конференції та диспути. У Литовежі є пристрасні книголюби, які збирають і читають книги. У 1967 році жителі села передплатили 2220 примірників періодичних видань.
При Палаці культури працюють гуртки художньої самодіяльності. Особливою популярністю користується хор, який складається з 50 чоловік – колгоспників, шахтарів, учителів. В його репертуарі – пісні про Леніна й Комуністичну партію, про оновлену Волинь, російські та українські народні пісні. На районному огляді художньої самодіяльності в 1967 році хор було нагороджено дипломом першого ступеня. Колектив самодіяльних митців успішно виступав на обласній сцені. У грудні 1967 року в Палаці культури відбувся кінофестиваль художніх фільмів під девізом «Славим людину нового світу». Знаменною для культурного життя села була конференція телеглядачів, яка відбулася тут у грудні 1968 року. До хліборобів приїхали працівники Львівської студії телебачення. З концертом виступив Полтавський ансамбль пісні і танцю.
Побут трудящих Литовежа дедалі більше збагачується новими звичаями та обрядами. В селі створено комісію у цих справах. Тут справляють комсомольські весілля, урочисто реєструють шлюби та новонароджених. Вже стало традицією відзначати свято врожаю, проводжати юнаків до Радянської Армії, а пенсіонерів на заслужений відпочинок, вшановувати пам'ять односельчан, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників.
Значну роботу проводить сільська Рада, яка складається з 25 депутатів. При ній є 4 постійно діючі комісії – сільськогосподарська, бюджетно-фінансова, шляхового будівництва та соціально-культурна. Сільрада розглядає актуальні питання життя села, визначає конкретні заходи, спрямовані на дальший благоустрій його, поліпшення побутового обслуговування населення, роботи магазинів та культурно-освітніх закладів.
Жителі Литовежа свято шанують пам’ять про воїнів Радянської Армії та односельчан, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. У центрі села споруджено обеліск Слави. На місцях боїв, які вели прикордонники з німецько-фашистськими загарбниками у 1941 році, та розстрілу гітлерівцями сільських активістів встановлено меморіальні дошки. У 1967 році в Литовежі споруджено пам’ятник В. І. Леніну. Первинна організація Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, що існує тут, приступила до створення історико-краєзнавчого музею. Великим ентузіастом цієї справи є сільський краєзнавець Л. К. Пучковський.
Прийдешній день Литовежа буде ще кращим. Перспективним планом передбачено проведення робіт по дальшому благоустрою села, новій забудові вулиць. Населення його впевнено крокує вперед.
Литовеж
Сторінка 7 з 7
ясла, павільйон побутового обслуговування, лазня. У селі є медпункт, в якому працюють 3 медпрацівники з середньою спеціальною освітою.До 1950 року в Литовежі було ліквідовано неписьменність. У 1962 році семирічна школа була реорганізована на середню. В 1967/68 навчальному році в ній навчався 331 учень і працювало 26 вчителів. Великих успіхів у навчально-виховній роботі добилися вчителі В. С. Костецька, Р. Д. Тихінько, Ф. Ф. Романюк. При школі є секція туризму, яка організувала чимало походів і
До послуг трудящих Палац культури на 350 місць, споруджений до 50-річчя Радянської влади. Тут є широкоекранна кіноустановка і бібліотека, яка обслуговує 926 читачів. При бібліотеці оформлено ленінську кімнату, в якій зібрані матеріали про життя В. І. Леніна, і кімнату юного читача. В читальному залі можна відвідати постійно діючу книжкову виставку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Протягом 1964 – 1968 рр. тут було організовано понад 50 бібліографічних виставок на теми: «Розквітай, Волинь наша Радянська», «Тих днів не змовкне слава», «В. І. Ленін – наш вождь і учитель», «Велика перемога радянського народу», а також 45 книжкових виставок, кращими серед яких були «Як в бою, так і в труді», «Наука проти релігії», «Рішення XXIII з'їзду – в життя». Активно проходять читацькі конференції та диспути. У Литовежі є пристрасні книголюби, які збирають і читають книги. У 1967 році жителі села передплатили 2220 примірників періодичних видань.
При Палаці культури працюють гуртки художньої самодіяльності. Особливою популярністю користується хор, який складається з 50 чоловік – колгоспників, шахтарів, учителів. В його репертуарі – пісні про Леніна й Комуністичну партію, про оновлену Волинь, російські та українські народні пісні. На районному огляді художньої самодіяльності в 1967 році хор було нагороджено дипломом першого ступеня. Колектив самодіяльних митців успішно виступав на обласній сцені. У грудні 1967 року в Палаці культури відбувся кінофестиваль художніх фільмів під девізом «Славим людину нового світу». Знаменною для культурного життя села була конференція телеглядачів, яка відбулася тут у грудні 1968 року. До хліборобів приїхали працівники Львівської студії телебачення. З концертом виступив Полтавський ансамбль пісні і танцю.
Побут трудящих Литовежа дедалі більше збагачується новими звичаями та обрядами. В селі створено комісію у цих справах. Тут справляють комсомольські весілля, урочисто реєструють шлюби та новонароджених. Вже стало традицією відзначати свято врожаю, проводжати юнаків до Радянської Армії, а пенсіонерів на заслужений відпочинок, вшановувати пам'ять односельчан, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників.
Значну роботу проводить сільська Рада, яка складається з 25 депутатів. При ній є 4 постійно діючі комісії – сільськогосподарська, бюджетно-фінансова, шляхового будівництва та соціально-культурна. Сільрада розглядає актуальні питання життя села, визначає конкретні заходи, спрямовані на дальший благоустрій його, поліпшення побутового обслуговування населення, роботи магазинів та культурно-освітніх закладів.
Жителі Литовежа свято шанують пам’ять про воїнів Радянської Армії та односельчан, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. У центрі села споруджено обеліск Слави. На місцях боїв, які вели прикордонники з німецько-фашистськими загарбниками у 1941 році, та розстрілу гітлерівцями сільських активістів встановлено меморіальні дошки. У 1967 році в Литовежі споруджено пам’ятник В. І. Леніну. Первинна організація Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, що існує тут, приступила до створення історико-краєзнавчого музею. Великим ентузіастом цієї справи є сільський краєзнавець Л. К. Пучковський.
Прийдешній день Литовежа буде ще кращим. Перспективним планом передбачено проведення робіт по дальшому благоустрою села, новій забудові вулиць. Населення його впевнено крокує вперед.