Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В березні 1948 року у Литовежі було створено колгосп ім. Кірова, в який об'єднались 36 бідняцьких господарств. У квітні цього року виник другий колгосп – ім. Мікояна, а в липні третій – «Шлях до соціалізму». Хоч матеріально-технічна база колгоспів була ще слабкою, а членам артілі бракувало досвіду ведення колективного господарства, переваги соціалістичної системи господарювання незабаром проявилися. На кінець 1948 року колгосп ім. Кірова об'єднував уже 155 дворів і мав 605 га землі, в т. ч. 390 га орної. Колгоспники виростили в середньому по 11,7 цнт зернових і 153 цнт цукрових буряків з гектара. Було побудовано 3 стайні, 2 корівники, 2 картоплесховища та інші господарські будівлі.
В лютому 1951 року три литовезькі господарства об'єдналися в одне – колгосп ім. Кірова, що дало можливість краще використати сільськогосподарську техніку, підвищити продуктивність праці і добитися вищих виробничих показників. Колгосп мав тепер 2609 га земельних угідь, у т. ч. 1997 га орної землі, 334 га сіножатей та 213 га лісу. Для кращої організації праці було створено 6 бригад – 4 рільничі, овочеву й будівельну. Колгосп мав допоміжні підприємства: 2 млини, 3 крупорушки і просорушки, 2 олійниці, кузню і столярну майстерню.
У 1953 році між Іваничівським районом Волинської області і Бронницьким районом Московської області почалося соціалістичне змагання. В жовтні 1954 року представники артілі ім. Кірова у складі делегації Іваничівського району виїжджали до Бронницького району для перевірки виконання взятих зобов'язань і підписання нового договору на соціалістичне змагання. Делегація відвідала колгосп «Борец», оглянула ферми й поля, познайомилася з досвідом роботи своїх російських братів. Кращі форми й методи господарської, організаторської і масово-політичної роботи були запозичені в російських друзів і застосовані в колгоспі ім. Кірова.
Завдяки впровадженню передового досвіду і високої культури у землеробство (правильний добір попередників, своєчасний обробіток і удобрення ґрунту, сівба в оптимальні строки, догляд посівів, підживлення та інше) в артілі рік у рік зростала врожайність зернових і технічних культур, збільшувались прибутки господарства, міцніла його економіка. В 1957 році в колгоспі було зібрано в середньому по 17,7 цнт зернових з гектара, в 1959 році – 25,6 цнт. В 1967 році тут одержали по 27 цнт зернових і по 36 цнт озимої пшениці з гектара. Бригада, яку очолював І.Рудь, зібрала по 42,5 цнт пшениці з гектара на площі 160 гектарів. Великий урожай виростили хлібороби у 1968 році – зернових по 28,5 цнт і озимої пшениці – по 31,1 цнт з гектара.
Провідною технічною культурою в колгоспі, яка дає великі прибутки, є цукрові буряки. До утворення артілі цю культуру зовсім не вирощували в селі. У 1949 році колгосп зібрав 165 цнт цукрових буряків з гектара, а ланка О. І. Юр в цьому ж році виростила по 320 цнт. За одержання високих урожаїв ланкову О. І. Юр у 1950 році було нагороджено медаллю «За трудову доблесть», колгоспницю М. О. Пучковську – медаллю «За трудову відзнаку». Рік у рік врожаї цієї культури зростали. У 1950 році завдяки своєчасному посіву, старанному догляду та підживленню рослин буряководи виростили по 218 цнт цукрових буряків з гектара. Значний крок вперед було зроблено у 1953 році, коли в артілі зібрали по 339 цнт цієї культури з гектара, а ланка О. І. Юр – по 555 цнт. За одержання високих врожаїв ланкова О. І. Юр Указом Президії Верховної Ради СРСР у 1954 році була нагороджена орденом Леніна, а 7 членів її ланки – медаллю «За трудову доблесть». Медаллю «За трудову відзнаку» відзначено 21 колгоспницю. У 1958 році урожай цукрових буряків у колгоспі в середньому становив 407 цнт, а в 1968 році – 418 цнт з гектара.
Значного розвитку набуло тваринництво, яке має молочно-м’ясний напрям. Якщо у 1948 році в колгоспі було лише 18 голів великої рогатої худоби, 13 свиней і 7 овець, то у 1953 році тут уже налічувалося 393 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 108 корів), 479 свиней і 394 вівці. Збільшення виробництва кормів і освоєння природних сіножатей дали можливість до 1957 року майже подвоїти кількість поголів’я продуктивної худоби. Так, у 1957 році
Литовеж
Сторінка 5 з 7
році було засіяно 1023 га замість 1010 га, передбачених планом. Земельна громада, підтримана сільською Радою та комсомольцями, надала допомогу сім'ям воїнів Червоної Армії, інвалідів Вітчизняної війни та вдовам у проведенні польових робіт. 1 вересня 1944 року відновились заняття у семирічній школі. Турбуючись про дітей-сиріт, педагогічний колектив з допомогою громадськості села створив фонд загальнообов'язкового навчання. За рахунок цього фонду було придбано одяг та взуття для 34 дітей. У 1947 році в селі почала працювати вечірня школа. В лютому 1951 року три литовезькі господарства об'єдналися в одне – колгосп ім. Кірова, що дало можливість краще використати сільськогосподарську техніку, підвищити продуктивність праці і добитися вищих виробничих показників. Колгосп мав тепер 2609 га земельних угідь, у т. ч. 1997 га орної землі, 334 га сіножатей та 213 га лісу. Для кращої організації праці було створено 6 бригад – 4 рільничі, овочеву й будівельну. Колгосп мав допоміжні підприємства: 2 млини, 3 крупорушки і просорушки, 2 олійниці, кузню і столярну майстерню.
У 1953 році між Іваничівським районом Волинської області і Бронницьким районом Московської області почалося соціалістичне змагання. В жовтні 1954 року представники артілі ім. Кірова у складі делегації Іваничівського району виїжджали до Бронницького району для перевірки виконання взятих зобов'язань і підписання нового договору на соціалістичне змагання. Делегація відвідала колгосп «Борец», оглянула ферми й поля, познайомилася з досвідом роботи своїх російських братів. Кращі форми й методи господарської, організаторської і масово-політичної роботи були запозичені в російських друзів і застосовані в колгоспі ім. Кірова.
Завдяки впровадженню передового досвіду і високої культури у землеробство (правильний добір попередників, своєчасний обробіток і удобрення ґрунту, сівба в оптимальні строки, догляд посівів, підживлення та інше) в артілі рік у рік зростала врожайність зернових і технічних культур, збільшувались прибутки господарства, міцніла його економіка. В 1957 році в колгоспі було зібрано в середньому по 17,7 цнт зернових з гектара, в 1959 році – 25,6 цнт. В 1967 році тут одержали по 27 цнт зернових і по 36 цнт озимої пшениці з гектара. Бригада, яку очолював І.Рудь, зібрала по 42,5 цнт пшениці з гектара на площі 160 гектарів. Великий урожай виростили хлібороби у 1968 році – зернових по 28,5 цнт і озимої пшениці – по 31,1 цнт з гектара.
Провідною технічною культурою в колгоспі, яка дає великі прибутки, є цукрові буряки. До утворення артілі цю культуру зовсім не вирощували в селі. У 1949 році колгосп зібрав 165 цнт цукрових буряків з гектара, а ланка О. І. Юр в цьому ж році виростила по 320 цнт. За одержання високих урожаїв ланкову О. І. Юр у 1950 році було нагороджено медаллю «За трудову доблесть», колгоспницю М. О. Пучковську – медаллю «За трудову відзнаку». Рік у рік врожаї цієї культури зростали. У 1950 році завдяки своєчасному посіву, старанному догляду та підживленню рослин буряководи виростили по 218 цнт цукрових буряків з гектара. Значний крок вперед було зроблено у 1953 році, коли в артілі зібрали по 339 цнт цієї культури з гектара, а ланка О. І. Юр – по 555 цнт. За одержання високих врожаїв ланкова О. І. Юр Указом Президії Верховної Ради СРСР у 1954 році була нагороджена орденом Леніна, а 7 членів її ланки – медаллю «За трудову доблесть». Медаллю «За трудову відзнаку» відзначено 21 колгоспницю. У 1958 році урожай цукрових буряків у колгоспі в середньому становив 407 цнт, а в 1968 році – 418 цнт з гектара.
Значного розвитку набуло тваринництво, яке має молочно-м’ясний напрям. Якщо у 1948 році в колгоспі було лише 18 голів великої рогатої худоби, 13 свиней і 7 овець, то у 1953 році тут уже налічувалося 393 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 108 корів), 479 свиней і 394 вівці. Збільшення виробництва кормів і освоєння природних сіножатей дали можливість до 1957 року майже подвоїти кількість поголів’я продуктивної худоби. Так, у 1957 році