Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Горохів

Сторінка 7 з 11
нерівні. Підтяг­нувши підкріплення і зосередивши на наших військах сильний артилерійський і мінометний вогонь, внаслідок чого третина міста згоріла, німецько-фашистські війська 26 червня 1941 року вдерлися до Горохова.
В місті виникли німецько-фашистські окупаційні органи: комендатура, гестапо, гебітскомісаріат. Окупанти утворили з числа націоналістичних елементів бутафорські органи (міську управу, т. зв. українську поліцію), в яких служили різні запроданці, що по-лакейському допомагали окупантам утверджувати «новий порядок».
Уособленням цього «нового порядку» був великий концентраційний табір, збу­дований у яру біля школи і обнесений колючим дротом. Табір охоронявся озброє­ною поліцією з вівчарками. Спершу там були полонені червоноармійці, а згодом — тисячі радянських громадян. Приречених виводили звідси і розстрілювали на цвинтарі. Щоб залякати людей, гітлерівці у центрі міста на телефонних стовпах вішали без суду і слідства тих, хто викликав у них підозру. Серед жертв фашистського те­рору був секретар шкільної комсомольської організації Володя Румовський. Та ніякі тортури не могли зламати волі відважного патріота, від якого гестапівці вима­гали списки комсомольців. Тоді фашистські недолюдки кинули Володю під гусени­ці танка. Всього в Горохові було знищено фашистами 3800 чоловік. Переважну більшість відібраних від убитих речей гітлерівці відсилали головному катові — гауляйтеру України Еріху Коху в Ровно. На посилках, як глум над пам'яттю вбитих, були написи: «Від евакуйованого єврейського населення».
Але ніякі звірства загарбників не могли зробити і не зробили з радянських людей покірних рабів. Населення Горохова активно допомагало партизанам у їх боротьбі проти німецько-фашистських загарбників. Трудящі виділяли для них продукти харчування, брали участь у розвідках, ставали провідниками, коли в районі Горохова діяли загони ім. 26-ї річниці Червоної Армії на чолі з старшим лейтенантом 1. О. Артюховим (березень 1943 р.), загони із з'єднань Героїв Радянського Союзу П. П. Вершигори і М. І. Наумова (лютий 1944 р.) та інші.
Бої за визволення Горохова від німецько-фашистських загарбників розпочали дві партизанські роти з'єднання Героя Радянського Союзу П. П. Вершигори 5 лютого 1944 року. Раптовим ударом партизани під командуванням Д. І. Бакрадзе вибили противника з міста. Атака була такою несподіваною, що партизани не зазнали втрат. Вони знищили 16 автомашин гітлерівців, захопили 2 гармати та інші трофеї. Під кінець бою за місто в Горохів прибули розвідники з'єднання Героя Радянського Союзу М. І. Наумова, під кінець дня — розвідка Радянської Армії, якій і було передано місто. А партизани через кілька днів вийшли за р. Буг на територію Польщі, де продовжували громити фашистів у ворожому тилу.
Але в цей час радянські війська з стратегічних міркувань не розгортали наступальних операцій, і німецькі частини, які підійшли з заходу, знову захопили місто. З квітня воїни 13-ї армії генерала М. П. Пухова вибили ворога з Горохова, однак 12 квітня радянські війська змушені були відступити.
Знову розпочали бої за визволення Горохова від гітлерівців з'єднання 22-го стрілецького корпусу 13-ї армії під командуванням генерал-майора Ф. В. Захарова 13 липня 1944 року. В Горохові на цей час дислокувалась 291-а німецька піхотна дивізія. Частини 389-ї стрілецької дивізії, якою командував полковник Л. О. Колобов, при підтримці 58-ї стрілецької дивізії з півночі і 287-ї стрілецької дивізії з півдня, атакували укріплені позиції гітлерівців зі сходу і південного сходу Горохова. В результаті навальної атаки піхоти, підтриманої сильним вогнем артилерії і ударами авіації, Горохів був визволений.
Окупанти заподіяли місту величезної шкоди. Із загальної кількості (більш як 900) будинків, що були в Горохові до війни, уціліло 320, та й то напівзруйнованих. З 7500 чоловік населення залишилось в місті тільки 1600, решта була винищена або вивезена на роботи в Німеччину.
Відразу після визволення міста відновили свою діяльність партійні і радянські органи, які стали організаторами трудящих на відбудові Горохова. 23 липня 1944 року відбувся загальноміський мітинг у Горохові, на якому прийняли рішення всім працездатним включитися у відбудовні роботи. Поступово було проведено укомплектування всіх установ і організацій кадрами і виділено для них приміщення.
Палко відгукнулось населення Горохова на звернення трудящих Луганська «До всіх робітників, службовців, інтелігенції та домогосподарок міст Радянської України» із закликом докласти всіх зусиль, щоб якнайшвидше відбудувати зруйновані під час війни міста. Це звернення обговорювалося на зборах, що


Сучасна карта - Горохів