Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Горохів

Сторінка 4 з 11
зруйновані, оскільки через місто проходила лінія російсько-австрійського фронту тут відбувалися запеклі бої. У зв'язку з цим населення міста і навколишніх сіл змушене було евакуюватися вглиб Росії, звідки частина повернулася після закінчення війни, а решта — лише в 1939 році.
Трудящі Горохова радісно зустріли звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді і ленінські декрети про мир і землю. Але австро-німецька окупація України перешкодила утвердженню тут влади Рад. Лише в серпні 1920 року, коли Червона Армія розгромила білополяків, у
Горохові встановилася на деякий час Радянська влада. На чолі Горохівського повіткому КП(б)У та ревкому стали П. Г. Суслов, А. Г. Гербал, Б. Г. Караїм. Земельний відділ ревкому очолив П. П. Русанович.
Однак Радянська влада в Горохові встановилася ненадовго. Західну Волинь, як і інші західноукраїнські землі, загарбала буржуазно-поміщицька Польща. Горохів став повітовим центром, що об'єднував 6 сільських гмін
Власті панської Польщі не дбали про розвиток продуктивних сил і про піднесення добробуту трудящих. У Горохові з промислових підприємств працювали лише
млини, цегельний завод, олійниця і майстерня по ремонту віялок, де використовувалась ручна праця. Ні про яку механізацію не могло бути і мови. Електроенергія використовувалася лише для освітлення кількох вулиць і установ. У 1936—1937 рр. 1070 житлових будинків було електрифіковано тільки 43. Переважна більшість жителів не могла користуватись електроосвітленням у зв'язку з високою платою. Основну частину населення становили ремісники та їх сім'ї. З 6,9 тис. чоловік, які населяли Горохів згідно з переписом 1938 року, 1658 займалися ремеслом. Строка­тість національного складу з часом ще більш посилювалася. З 1658 ремісників українців було — 633, євреїв — 579, поляків —391, німців—45, чехів—7, росіян — 3. Становище робітників і ремісників Горохова було надзвичайно тяжким. Узаконений «Промисловим статутом», виданим у Польщі в 1927 році, робочий день тривалістю 10 годин власники підприємств продовжували на свій розсуд. Праця дітей і підлітків нічим не регламентувалася. Заробітна плата напередодні другої світової війни для кваліфікованих робітників дещо підвищилась.
Злидні, нестатки призводили до поширення різних захворювань, а медичне обслуговування населення було вкрай обмеженим. В 1939 році в Горохові лише передбачалось побудувати лікарню. А до цього на весь повіт, який був значно більшим від теперішнього району, діяло лише дві лікарні: в с. Миркові і в м. Локачах, що входили тоді до складу Горохівського повіту.
В роки польської окупації західноукраїнських земель освіта українського населення також перебувала на дуже низькому рівні. Згідно з переписом від 9 грудня 1931 року, невміло ні читати ні писати в цілому по Горохівському повіту 45,9 проц. населення. Можна сподіватися, що процент письменності в самому Горохові був дещо вищим, ніж в цілому по повіту.
Правда, в 1933 році міністерство віросповідань і народної освіти відкрило в Горохові чотирикласну філію Луцької державної гімназії. В перший рік тут навчалось 43 учні, кількість яких в 1939 році збільшилась до 227. В 1938 році міське управління розпочало будівництво семирічної школи, але до 1939 року була вико­нана лише третина робіт. В 1939 році в Горохові уже діяла семирічна школа, в якій навчалося 864 учні, та професійна школа, де було 110 учнів. Але шкільних приміщень не вистачало і навчання проводилось у три зміни. Навчання в усіх учбових закладах проводилось польською мовою.
Справі ополячення українського населення служив і так званий народний будинок.
Тяжкі умови праці, злидні, голод, національний гніт штовхали робітників і ремісників на боротьбу. Комендант Волинського окружного управління поліції доповідав у міністерство внутрішніх справ, що в кінці 1922 — на початку 1923 року надзвичайно посилилась діяльність профспілок в Луцьку і Горохові. Тут були ство­рені вечірні курси робітників, які прагнули до «революціонізації пролетарських мас і виховання нового покоління в комуністичному дусі».
Активізували свою діяльність профспілки, які перебували під впливом комуністів. У 1926 і 1927 рр. вони організовували страйки горохівських кравців.
В процесі революційної боротьби комуністи зміцнювали свої ряди. В липні 1924 року утворився Горохівський повітовий комітет КПЗУ, якому було підпорядковано 13 партійних осередків. За визнанням поліції, Горохівська партійна організація була найбільш масовою на Волині. Вже на початку жовтня


Сучасна карта - Горохів