Сторінка 5 з 11
1928 року, через два місяці після III з'їзду КПЗУ, в Горохівському повіті діяло 6 райкомів, які об'єднували 45 комуністів. Організація весь час зростала. До травня 1935 року в самому Горохові налічувалося понад ЗО комуністів: Н. М. Бабиляє, А. Б, Веслер, П. І. Водницький, 3. М. Кльоц, Д. Б. Лазовник, В. П. Скибицький, К. П. Чайков-ський та інші.
Здійснюючи на практиці лозунг про зміцнення союзу робітників і селян, Горохівський повітовий комітет КПЗУ проводив велику роботу серед сільського населення. Селяни уважно прислухалися до комуністів і підтримували їх в боротьбі за соціально-економічне та національне визволення і за возз'єднання Західної України з Українською РСР. Становище селян, які ходили на заробітки, було надзвичайно тяжким. Робочий день тривав 12 годин, а заробіток становив всього 70 грошів. Куркулі, поміщики, осадники виплачували заробіток несвоєчасно, затримуючи його на кілька тижнів, місяців, а інколи й на цілі роки.
Тяжкою була і доля селянина, що мав мізерний наділ. Ось як характеризувалося становище селян в одній з листівок, які поширювались у повіті у 1933 році: «Товариші селяни! Загляньмо до своїх комор, вони порожні. Тож цілий рік ми працювали. Де поділися плоди цілорічної праці, щоб прохарчуватись і прогодувати худобу до нового врожаю? Де поділося зерно з посівів? Хліб ми вирощуємо, а майже від півроку більшість селян не має його в хаті, хіба тільки несолену картоплю. Подивіться в поле — збіжжя ще не дозріло, а ненаситні руки тягнуться до нашої праці. Насамперед, приїжджають секвестори забирати податки для уряду, якому треба на гармати, гази та інші воєнні цілі. За екзекуторами поспішають лихварі й куркулі, у яких біднота позичала на переднівну». Нагадаємо, що в Горохівському повіті поміщики і куркулі, як правило, за позику насіння брали плату в чотирикратному розмірі.
Вірними помічниками комуністів були комсомольці, які утворили свої осередки в Горохівському повіті в 1929 році. Ватажками молоді були секретар повітового комітету КСМЗУ П. Водницький, Н. Бабиляє, В. Скибицький (які згодом стали членами КПЗУ), Г. Стопачинський та інші.
Партійна і комсомольська організації широко використовували в політичній роботі з масами друковане слово — підпільні комуністичні видання, а також спеціальні добірки матеріалів.
Підтвердженням цього може бути такий факт: 18 травня 1934 року на квартирі А. Качинського поліція виявила цілий ряд гасел, пісень і політичних віршів. Вона встановила, що А. Качинський, К. Бойчук, П. Федонюк та інші за дорученням комітетів КПЗУ і КСМЗУ проводили роботу серед членів Українського селянського об'єднання (УСО), яке виникло після ліквідації організації «Сельроб», а також серед інших українських товариств („просвіти", кооперативів тощо).
Великого значення партійна організація Горохівського повіту надавала розповсюдженню і пропаганді радянських видань через кооперативну спілку «Наша культура», яка мала в Горохові свій книжковий магазин. У жовтні 1936 року Луцький окружком КПЗУ організував у Горохівському повіті виступ проти стягнення військового податку. В результаті цього 19 жовтня до повітового старости в Горохові почали приходити платники військового податку, вимагаючи його ліквідації і погашення недоїмок. Одночасно з цим продовжувались страйки на ряді підприємств. Одним із них був страйк сорока робітників цегельні 31 травня 1937 року, які вимагали підвищення заробітної плати. Адміністрація змушена була піти на поступки. Все це викликало занепокоєння польських властей, які в першій половині 1938 року обрушились на КПЗУ з новими репресіями.
Як широко була поставлена комуністична пропаганда в Горохівському повіті видно з того, що в першій половині 1938 року поліція тут заарештувала 229 чоловік, обвинувачених у цій справі. Навіть після несправедливого розпуску Виконкомом Комінтерну в липні 1938 року Компартії Польщі, складовою частиною якої була КПЗУ, комуністи не склали зброї. У жовтні в Горохові відбулися підпільні партійні збори, на яких було вирішено бойкотувати наступні вибори до сейму і сенату, а 1 Травня 1939 року комуністи організували трудящих на відзначення дня міжнародної пролетарської солідарності.
Населення міста радісно сприйняло звістку про перехід Червоною Армією 17 вересня 1939 року колишнього радянсько-польського кордону, щоб не допустити загарбання західноукраїнських земель гітлерівцями. Майже в усіх населених пунктах повіту почали створюватись ревкоми, загони робітничої
Дивиться також інші населені пункти району: