Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Водночас розв'язувалося питання про електрифікацію міста. Завдяки самовідданій праці робітників і раціоналізаторів на відбудові водяного млина на р.
Стирі було заощаджено 15 тис. крб. і в липні 1946 року він став до ладу. З пуском водяного млина місто одержало електроенергію.
Підприємства райпромкомбінату весь час розширювали асортимент продукції. Тут було налагоджено масовий випуск возів, саней, збруї, найпростішого реманенту, діжок, дерев'яних відер, столів, табуреток, двірних завісів, віконних ручок, светрів, жіночих хусток, рукавичок. Розгорнули роботу кравецька, шевська, шкіряна майстерні, а також почала працювати перукарня.
Відгукнувшись на заклик ленінградців про виконання 4-ї п'ятирічки за чотири роки, робітники Берестечківського райпромкомбінату під керівництвом територіальної партійної організації доклали багато зусиль для дострокового виконання виробничих планів. Багато робітників своєю самовідданою працею завоювали загальну повагу. Серед них виділялись такі працівники промкомбінату, як майстер в'язального цеху В. Веквацька, майстер швейного цеху В. Червінська, секретар комсомольської організації промкомбінату М. Миглей та інші.
Добре працювали також робітники інших промислових підприємств Берестечка. Це сприяло зростанню виробництва. Так, якщо в 1945 році план випуску валової продукції підприємства міста виконали тільки на 73 проц., то в 1947 році вже на 102 проценти.
Поряд з розвитком місцевої промисловості в Берестечку приділялась увага також і сільському господарству, тому що частина мешканців була ще тісно з ним зв'язана. В січні 1945 року на засіданні міськради обговорювалось питання «Про повернення селянам землі, відібраної німецькими окупантами, наділення землею безземельних і малоземельних селян, відрізання землі від селян, які мають її більш встановленої граничної норми, і закріплення землі в безкоштовне користування за селянами міста Берестечка». Згідно з цим рішенням, селяни Берестечка одержали 171,26 га землі, втому числі присадибної —4,55 га, польової—157,79 га, сіножатей — 6,46 га, інших угідь — 2,46 гектарів.
Берестечківська міськрада виявляла піклування про сім'ї фронтовиків. Для цього при виконкомі було утворено дві комісії, які провели обстеження житлово-побутових умов родин фронтовиків і добивались того, щоб їх у першу чергу забезпечували всім необхідним. Зокрема, було організовано допомогу сім'ям фронтовиків у проведенні весняної сівби.
Поряд з відбудовою економіки зростала в місті освіта і культура населення, поліпшувалось його медичне обслуговування. Вже в перший рік після визволення з-під фашистського ярма у місті були відкриті поліклініка, лікарня, жіноча консультація, зуболікарський і зубопротезний кабінети, райсанепідстанція, дитячі ясла.
В 1944/45 навчальному році в Берестечку відкрили семирічну школу, реорганізовану в наступному році на середню. Учнів було забезпечено гарячими сніданками. Колектив учителів і учнів Берестечківської середньої школи виступив з ініціативою -, щоб кожна школа району засівала по кілька гектарів зернових, урожай з яких здавали до фонду Червоної Армії.
З перших днів після визволення стали розгортати роботу культурно-освітні заклади: районна бібліотека для дорослих та дітей з читальним залом і клуб, який у 1948 році перейшов у новозбудоване приміщення і був перетворений на районний Будинок культури. При ньому працювали хоровий і драматичний гуртки.
Трудящі Берестечка активно відгукнулись на звернення ЦК КП(б)У і Ради Міністрів УРСР до населення західних областей України з закликом включитися в роботу по відбудові міст і сіл. Кожний працездатний відробив на відбудові міста в неробочий час по 128 годин. Для виконання будівельних робіт підрядним способом з 1 жовтня 1945 року розпочала свою діяльність будівельна бригада при міськкомунгоспі. Відбудовувались і ремонтувались житлові будинки і комунальні підприємства. Радянська держава подала трудящим Берестечка допомогу матеріалами і коштами. Вже в 1945-1946 роках в Берестечку розгорнулись широкі роботи по благоустрою.
В 1947 році на трьох вулицях Берестечках було перекладено тротуари, на одній
Берестечко
Сторінка 7 з 10
перші ж місяці після визволення відновили роботу деякі підприємства по виробництву товарів широкого вжитку і продуктів харчування. Пізніше вони об'єдналися в райпромкомбінат (лісопильний, цегельний, вапняний заводи, швейний і шевський цехи, кузня, слюсарна, столярна і бондарна майстерні) і райхарчокомбінат (млини, пекарня райспоживспілки, олійниця, крупорушка).Водночас розв'язувалося питання про електрифікацію міста. Завдяки самовідданій праці робітників і раціоналізаторів на відбудові водяного млина на р.
Підприємства райпромкомбінату весь час розширювали асортимент продукції. Тут було налагоджено масовий випуск возів, саней, збруї, найпростішого реманенту, діжок, дерев'яних відер, столів, табуреток, двірних завісів, віконних ручок, светрів, жіночих хусток, рукавичок. Розгорнули роботу кравецька, шевська, шкіряна майстерні, а також почала працювати перукарня.
Відгукнувшись на заклик ленінградців про виконання 4-ї п'ятирічки за чотири роки, робітники Берестечківського райпромкомбінату під керівництвом територіальної партійної організації доклали багато зусиль для дострокового виконання виробничих планів. Багато робітників своєю самовідданою працею завоювали загальну повагу. Серед них виділялись такі працівники промкомбінату, як майстер в'язального цеху В. Веквацька, майстер швейного цеху В. Червінська, секретар комсомольської організації промкомбінату М. Миглей та інші.
Добре працювали також робітники інших промислових підприємств Берестечка. Це сприяло зростанню виробництва. Так, якщо в 1945 році план випуску валової продукції підприємства міста виконали тільки на 73 проц., то в 1947 році вже на 102 проценти.
Поряд з розвитком місцевої промисловості в Берестечку приділялась увага також і сільському господарству, тому що частина мешканців була ще тісно з ним зв'язана. В січні 1945 року на засіданні міськради обговорювалось питання «Про повернення селянам землі, відібраної німецькими окупантами, наділення землею безземельних і малоземельних селян, відрізання землі від селян, які мають її більш встановленої граничної норми, і закріплення землі в безкоштовне користування за селянами міста Берестечка». Згідно з цим рішенням, селяни Берестечка одержали 171,26 га землі, втому числі присадибної —4,55 га, польової—157,79 га, сіножатей — 6,46 га, інших угідь — 2,46 гектарів.
Берестечківська міськрада виявляла піклування про сім'ї фронтовиків. Для цього при виконкомі було утворено дві комісії, які провели обстеження житлово-побутових умов родин фронтовиків і добивались того, щоб їх у першу чергу забезпечували всім необхідним. Зокрема, було організовано допомогу сім'ям фронтовиків у проведенні весняної сівби.
Поряд з відбудовою економіки зростала в місті освіта і культура населення, поліпшувалось його медичне обслуговування. Вже в перший рік після визволення з-під фашистського ярма у місті були відкриті поліклініка, лікарня, жіноча консультація, зуболікарський і зубопротезний кабінети, райсанепідстанція, дитячі ясла.
В 1944/45 навчальному році в Берестечку відкрили семирічну школу, реорганізовану в наступному році на середню. Учнів було забезпечено гарячими сніданками. Колектив учителів і учнів Берестечківської середньої школи виступив з ініціативою -, щоб кожна школа району засівала по кілька гектарів зернових, урожай з яких здавали до фонду Червоної Армії.
З перших днів після визволення стали розгортати роботу культурно-освітні заклади: районна бібліотека для дорослих та дітей з читальним залом і клуб, який у 1948 році перейшов у новозбудоване приміщення і був перетворений на районний Будинок культури. При ньому працювали хоровий і драматичний гуртки.
Трудящі Берестечка активно відгукнулись на звернення ЦК КП(б)У і Ради Міністрів УРСР до населення західних областей України з закликом включитися в роботу по відбудові міст і сіл. Кожний працездатний відробив на відбудові міста в неробочий час по 128 годин. Для виконання будівельних робіт підрядним способом з 1 жовтня 1945 року розпочала свою діяльність будівельна бригада при міськкомунгоспі. Відбудовувались і ремонтувались житлові будинки і комунальні підприємства. Радянська держава подала трудящим Берестечка допомогу матеріалами і коштами. Вже в 1945-1946 роках в Берестечку розгорнулись широкі роботи по благоустрою.
В 1947 році на трьох вулицях Берестечках було перекладено тротуари, на одній