Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Становище ремісників було тяжким. Переважній їх більшості роботи вистачало тільки на півроку. В другій половині року наставав так званий «мертвий сезон», коли заробіток не перевищував 5—15 злотих на місяць проти 35—40 злотих у першому півріччі. Значна частина ремісників фактично була на становищі напівбезробітних, які жили в основному за рахунок присадибних ділянок.
Містом управляв магістрат. Бургомістра спочатку призначав повітовий
староста, а з 1929 року його обирали члени магістрату відкритим голосуванням з наступним затвердження повітовим старостою.
Польські власті підпорядковували справу освіти загальній політиці полонізації українського населення. Навчання в школі проводилось польською мовою. але і її через нестатки батьків не могли відвідувати всі діти шкільного віку. Так, у 1939 році з 892 дітей шкільного віку школу не відвідувало 110.
З самого початку польської окупації західноукраїнських земель трудящі Берестечка включились у боротьбу за визволення і возз’єднання в Українською РСР. Революційною боротьбою мас керували місцеві комуністи-підпильники. Їх організаційне оформлення відбувалося поступово. Ще в 1917 році група молоді створила в Берестечку філію «Проствіти». Пізніше частина активістів «Просвіти» згуртувалася в осередок «Сельробу». В 1923 році вони на чолі з В. Ширмоловичем і С.С. Воронецьким створили в Берестечку першу організацію КПЗУ.
Поряд з партійною в Берестечку в 1923 році виникла також комсомольська організація. В її створенні активну участь взяв посланець Луцького окружного комітету комсомолу тов. Хараша. Партійна і комсомольська організації створили в Берестечку первинну організацію МОДРу, завойовували на свій бік трудящі маси і молодь через легальні організації (зокрема, «Просвіту»), пропагували серед трудящих ідеї марксизму-ленінізму, а також розповсюджували газети «Земля і воля», «Сельроб» та інші видання ЦК КПЗУ.
У 1928 році активісти-підпільники організували споживчий кооператив «Єдність», спрямовували діяльність профспілок. Профспілка шевців у 1930 році організувала страйк робітників. У ньому взяло участь понад 100 чоловік. Страйкарі добилися успіху — хазяїни майстерень підвищили заробітну плату на 25 — 30 проц. У цьому ж році під час виборів до польського сейму партійна організація Берестечка успішно агітувала населення голосувати за тридцятишістку — список компартії і легальної організації «Сельроб-єдність».
Виборча кампанія проходила під гаслом «Тридцятишістка тебе врятує, землю і волю подарує». 11 травня 1930 року відбулась велика маніфестація селян і робітників. Понад 2000 чоловік прийшли на збори, щоб продемонструвати свою відданість ідеї соціального і національного визволення. Промовці закликали голосувати за виборчий бюлетень партії «Сельробєдність». Коли на учасників мітингу напав загін озброєних осадників, вони не піддалися на провокацію. Збори тривали півтори години, а їх учасники розійшлися з революційними піснями і вигуками: «Геть панських наймитів!», «Хай живе Радянський Союз!».
Одним із виявів протесту трудящих проти соціального і національного гніту було святкування 1 Травня 1931 року. Сотні жителів Берестечка вийшли в цей день на вулиці і згуртувалися в колони. Тільки заарештувавши 12 чоловік, поліції вдалося розігнати демонстрантів.
Діяльність підпільної організації КПЗУ особливо активізувалась, коли 1934 року в Берестечку був створений райком партії, якому підлягали 80 партійних осередків, що об'єднували до 400 комуністів. У самому Берестечку налічувалося 56 комуністів, серед них Р. П. Рузак, С. М. Рижановський, П. Ф. Ростанюк, У.У. Матвійчук, Є. О. Ейсмонт, М. Т. Литовський, В. Доманський, А. Бойцукевич, 1. Цінник та інші. Під впливом Берестечківського райкому КПЗУ було щонайменше 8 тисяч чоловік населення2. Численною була і комсомольська організація, яку очолювали В. Ф. Недашкевич, 1. Табинський, І. Залевський, Ф. Поляк.
Польська поліція буквально збивалася з ніг, щоб виявити і заарештувати комуністів. У ніч на 21 січня 1935 року, коли на Волині відзначався день пам'яті « трьох Л» — В. 1. Леніна, К. Лібкнехта, Р. Люксембург, — поліція провела обшуки і арешти. Під час обшуку в А. Бойцукевича і П. X. Зарицького в Берестечку вона виявила ряд брошур, зокрема видавництва ОК КПЗУ в Луцьку «Червона Волинь», і на цій підставі їх було ув'язнено.
Напередодні 1 травня 1935 року горохівський повітовий староста з тривогою повідомляв воєводське управління про те, що в Берестечку можуть мати місце
Берестечко
Сторінка 5 з 10
містечку налічувався 451 патентований ремісничий верстат. Серед ремісників були шевці, кравці, муляри, бондарі, стельмахи, столяри. Містом управляв магістрат. Бургомістра спочатку призначав повітовий
староста, а з 1929 року його обирали члени магістрату відкритим голосуванням з наступним затвердження повітовим старостою.
Польські власті підпорядковували справу освіти загальній політиці полонізації українського населення. Навчання в школі проводилось польською мовою. але і її через нестатки батьків не могли відвідувати всі діти шкільного віку. Так, у 1939 році з 892 дітей шкільного віку школу не відвідувало 110.
З самого початку польської окупації західноукраїнських земель трудящі Берестечка включились у боротьбу за визволення і возз’єднання в Українською РСР. Революційною боротьбою мас керували місцеві комуністи-підпильники. Їх організаційне оформлення відбувалося поступово. Ще в 1917 році група молоді створила в Берестечку філію «Проствіти». Пізніше частина активістів «Просвіти» згуртувалася в осередок «Сельробу». В 1923 році вони на чолі з В. Ширмоловичем і С.С. Воронецьким створили в Берестечку першу організацію КПЗУ.
Поряд з партійною в Берестечку в 1923 році виникла також комсомольська організація. В її створенні активну участь взяв посланець Луцького окружного комітету комсомолу тов. Хараша. Партійна і комсомольська організації створили в Берестечку первинну організацію МОДРу, завойовували на свій бік трудящі маси і молодь через легальні організації (зокрема, «Просвіту»), пропагували серед трудящих ідеї марксизму-ленінізму, а також розповсюджували газети «Земля і воля», «Сельроб» та інші видання ЦК КПЗУ.
У 1928 році активісти-підпільники організували споживчий кооператив «Єдність», спрямовували діяльність профспілок. Профспілка шевців у 1930 році організувала страйк робітників. У ньому взяло участь понад 100 чоловік. Страйкарі добилися успіху — хазяїни майстерень підвищили заробітну плату на 25 — 30 проц. У цьому ж році під час виборів до польського сейму партійна організація Берестечка успішно агітувала населення голосувати за тридцятишістку — список компартії і легальної організації «Сельроб-єдність».
Виборча кампанія проходила під гаслом «Тридцятишістка тебе врятує, землю і волю подарує». 11 травня 1930 року відбулась велика маніфестація селян і робітників. Понад 2000 чоловік прийшли на збори, щоб продемонструвати свою відданість ідеї соціального і національного визволення. Промовці закликали голосувати за виборчий бюлетень партії «Сельробєдність». Коли на учасників мітингу напав загін озброєних осадників, вони не піддалися на провокацію. Збори тривали півтори години, а їх учасники розійшлися з революційними піснями і вигуками: «Геть панських наймитів!», «Хай живе Радянський Союз!».
Одним із виявів протесту трудящих проти соціального і національного гніту було святкування 1 Травня 1931 року. Сотні жителів Берестечка вийшли в цей день на вулиці і згуртувалися в колони. Тільки заарештувавши 12 чоловік, поліції вдалося розігнати демонстрантів.
Діяльність підпільної організації КПЗУ особливо активізувалась, коли 1934 року в Берестечку був створений райком партії, якому підлягали 80 партійних осередків, що об'єднували до 400 комуністів. У самому Берестечку налічувалося 56 комуністів, серед них Р. П. Рузак, С. М. Рижановський, П. Ф. Ростанюк, У.У. Матвійчук, Є. О. Ейсмонт, М. Т. Литовський, В. Доманський, А. Бойцукевич, 1. Цінник та інші. Під впливом Берестечківського райкому КПЗУ було щонайменше 8 тисяч чоловік населення2. Численною була і комсомольська організація, яку очолювали В. Ф. Недашкевич, 1. Табинський, І. Залевський, Ф. Поляк.
Польська поліція буквально збивалася з ніг, щоб виявити і заарештувати комуністів. У ніч на 21 січня 1935 року, коли на Волині відзначався день пам'яті « трьох Л» — В. 1. Леніна, К. Лібкнехта, Р. Люксембург, — поліція провела обшуки і арешти. Під час обшуку в А. Бойцукевича і П. X. Зарицького в Берестечку вона виявила ряд брошур, зокрема видавництва ОК КПЗУ в Луцьку «Червона Волинь», і на цій підставі їх було ув'язнено.
Напередодні 1 травня 1935 року горохівський повітовий староста з тривогою повідомляв воєводське управління про те, що в Берестечку можуть мати місце