Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Берестечко

анти­державні виступи, бо тут завжди компартія діяла якнайактивніше3.
Комуністи використовували будь-яку нагоду для розгортання революційної роботи серед населення. Вони організували збір коштів на допомогу республіканській Іспанії, протест проти арешту вождя Компартії Німеччини Ернста Тельмана тощо. Щороку до річниці Великого Жовтня і 1 Травня в місті вивішувались червоні прапори, відбувались маївки, страйки, збір коштів на допомогу політ­в'язням.
19 вересня 1939 року для трудящих Берестечка почався період будівництва нового, соціалістичного укладу життя. В західноукраїнські землі вступила Чер­вона Армія, щоб узяти під захист їх населення. В місті виникли міське і волосне тимчасові управління на чолі з Р. П. Рузаком. Активні підпільники Р. П. Рузак, X. Й. Зінгер та селянка Я. К. Хомчик були посланцями від Берестечківської гміни до Народних зборів Західної України у Львові, які проголосили на західноукраїн­ських землях Радянську владу і просили Верховну Раду СРСР і Верховну Раду УРСР включити Західну Україну до складу Української РСР
У січні 1940 року, в зв'язку з утворенням районів, Берестечко стало районним центром і містом районного підпорядкування. В ньому було створено міську Раду, перші вибори до якої відбулися 15 грудня 1940 року. Під час ви­борів до,Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР 24 березня 1940 року депутатом Верховної Ради Української РСР була обра­на Я. К. Хомчик1, за походженням селянка з приміського села Стари­ків, що жила в той час у Берестечку і працювала заступником голови міськради.
В економіці й культурі міста почали розвиватися паростки соціалізму. Кустарі об'єдналися в промислові артілі по виготовленню і ремонту одягу, взуття, столярних, бондарних та інших виробів рай харчокомбінат, якому були підпорядковані водяний млин з олійницею, маслозавод, хлібопекарня, виробництво безалкогольних напоїв, консервування фруктів, овочів тощо. Райпромкомбінату підлягали цегельний, вапняний заводи, шевські, кравецькі майстерні. В результаті налагодження промислового виробництва  були ліквідовані безробіття і неповна зайнятість багатьох робітників. Завдяки цьому поліпшився добробут населення. Своє дозвілля трудящі проводили в районному Будинку культури.
Для подання безплатної медичної допомоги населенню було відкрито лікарню, поліклініку, почала працювати аптека.
Почалась перебудова села на соціалістичних засадах. вже в квітні 1941 року у районі було 32 колгоспи, які об’єднували 41,5 проц. селянських господарств. У школі навчали дітей рідною українською мовою.
Віроломне вторгнення німецько-фашистських полчищ у СРСР перервало соціалістичне будівництво в Берестечку. Вже 23 червня 1941 року місто було окуповане гітлерівцями. В роки фашистської окупації від рук гестапівців у Берестечку загинули активісти С.С. Воронецький, Є.О. Ейсмонт, П.І. Лащук, Ф.К. Лішукевич, Ф. Маєвський, І.Ф. Плічук та інші. Всі вони мужньо тримались на допитах, а секретар комсомольської організації Іван Табинський заявив: «Я комсомолець! Всіх не перестріляєте! Радянська влада буде жити!». Загальна кількість жертв фашизму в Берестечку становила 4 тис. чоловік. але вбити у трудящих дух свободи і прагнення до визволення фашисти не змогли.
3 квітня 1944 року війська 1-го Українського фронту визволили Берестечко від німецько-фашистських окупантів. Вже 5 квітня сюди прибула група партійно-радянського активу, яку очолював перший секретар Берестечківського райкому КП України І.Ю. Момот. В береестечку було створено районний комітет партії, райвиконком, виконком міської Ради депутатів трудящих.
Визволення Берестечка від німецько-фашистських загарбників знову відкрило перед ним шлях мирного соціалістичного розвитку. Але починати його доводилось у надзвичайно тяжких умовах: з 370 житлових будинків, які були в місті у 1941 році, під час війни гітлерівці знищили 180. Кількість населення внаслідок винищення його фашистами зменшилась більш ніж у п'ять разів і становила в липні 1947 року 1180 чоловік.
Найважливішим своїм обов'язком трудящі вважали подання допомоги Червоній Армії. Населення вносило до фонду оборони країни продовольство та власні зао­щадження. У лавах Червоної Армії під час Великої Вітчизняної війни служило 150 чоловік з Берестечка, 57 з них загинули на фронтах, 67 фронтовиків і партиза­нів удостоєні високих урядових нагород. Учасники Сталінградської битви — П. Т. Горопашин і М. Л. Лейко — нагороджені 7 орденами й медалями.
Першочерговими завданнями для Берестечка були налагодження роботи місцевої промисловості, забезпечення необхідних культурно-побутових умов. В


Сучасна карта - Берестечко