Сторінка 6 з 7
організаційних заходів. Особливу увагу звернули на збільшення площ під посіви льону. План польових робіт був доведений до кожної бригади, до кожного трудівника і трудівниці. Було накреслено також заходи по збільшенню поголів'я великої рогатої худоби. Розпочалось будівництво тваринницької ферми, проводилось зоотехнавчання, вивчення досвіду передовиків соцзмагання. Розширились площі під посівами кормових культур, створено бригаду по кормодобуванню.
Однак у перші роки створення укрупненого господарства економічний рівень його розвитку був ще низьким. Злам настав, коли партія і уряд вжили заходів, щоб допомогти колгоспам технікою. Було знижено ціни на пальне і запчастини, підвищено закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, здійснено меліоративні роботи за рахунок держави. Це позитивно позначилося і на розвитку колгоспу ім. Фрунзе.
Проте найвідчутніші зрушення тут сталися після рішень березневого (1965 рік) Пленуму ЦК КПРС, який поставив розвиток сільського господарства країни на наукову основу. Відповідно до рішень Пленуму партійна організація та правління колгоспу розробили заходи щодо піднесення продуктивності сільськогосподарського виробництва в артілі. Здійснюючи ці заходи, артіль рік у рік набирала сили і вийшла в число передових господарств району. Піднесенню її продуктивності сприяла діяльність первинної партійної організації колгоспу, яка в 1967 році налічувала 34 члени КПРС. Комуністи працювали на відповідальних ділянках виробництва, згуртовували колгоспників на боротьбу за піднесення продуктивності праці, підвищення врожайності полів і рентабельності тваринництва. Головою колгоспу обрали комуніста М. А. Єдинця. Високих виробничих показників досягають комуністи В. М. Півницький, В. С. Лугвіщук, Г. К. Лугвіщук, Н. С. Карпук. Заслужену пошану в односельчан завоювали доярки Н. П. Лугвіщук, П. Д. Лугвіщук, Н. Жук, Г. П. Сокорська, які надоїли в 1968 році майже по ЗО тонн молока, більш як по 2000 кг від кожної закріпленої за ними корови. Свинарку К. Г. Малиш за трудові успіхи першою в колгоспі удостоїли урядової нагороди. Самовіддано працюють Т. X. Карпук, В. Л. Ваврищук, Т. С. Сичинський; вони систематично перевиконують виробничі завдання. Ветеранів колгоспу І. П. Йовик, Д. С. Тишик занесено до Книги пошани артілі за зразкове виконання ними планових завдань.
Бойовим помічником партійної організації є комсомольська організація, яка налічує у своїх рядах 37 членів ВЛКСМ, її очолює агроном колгоспу Г. Ю. Стеблій. Комсомольці часто виступають ініціаторами важливих господарських та культурних починань. Вони взяли активну участь у завершенні спорудження Седлищанської осушувальної системи до 50-річчя Великого Жовтня, зводили Будинок культури тощо.
Під керівництвом партійної організації і правління колгоспу трудівники артілі перетворили колгосп ім. Фрунзе на багатогалузеве високопродуктивне господарство. У 1967 році стала до ладу осушувальна система, завдяки чому земельний фонд артілі зріс на 564 га. Розпочато будівництво ще двох осушувальних систем. У розпорядженні колгоспу є сучасна сільськогосподарська техніка: 13 тракторів, 4 зернозбиральні комбайни, 7 вантажних автомашин тощо. В колгоспі електрифіковано всі важливі виробничі процеси. У 1960–1965 рр. тут споруджено 12 типових тваринницьких приміщень, три зерносховища, льонопереробний пункт, млин., гараж.
На фермах колгоспу налічується 774 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 283 корови), 292 свині, 297 овець. З 1961 по 1969 рік колгосп збільшив виробництво молока з 1800 до 5770 цнт, а м'яса – з 395 до 923 цнт. Середня врожайність зернових зросла за цей час майже вдвоє. Доход колгоспу збільшився з 103 тис. крб. до 376 тис. крб. Лише в ювілейному 1967 році колгосп збільшив порівняно з 1965 роком виробництво молока на 600 цнт, м'яса – на 622 центнери.
За роки Радянської влади незрівнянно зросли освіта, культура і добробут жителів села. Тут повністю ліквідовано неписьменність. У новій восьмирічній школі, зведеній 1964 року методом народної будови, навчається понад 150 дітей трудящих, працюють 11 вчителів, 8 з яких мають вищу освіту. В складі педагогічного колективу і заслужений учитель школи УРСР В. С. Парчак. З тих, що закінчили школу в с. Седлищі у післявоєнні роки, 55 чоловік здобули вищу й спеціальну середню освіту, 210 мають загальну середню
Дивиться також інші населені пункти району: