Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Замість двокласного училища відкрили 6-річну школу з польською мовою навчання. Проте діти бідняків не мали змоги вчитися через матеріальну незабезпеченість. Медичного обслуговування в селі не було. Медпункт містився в селі Буцині, де два медпрацівники мали брати про здоров'я жителів 11 сіл.
Політика соціального й національного гноблення викликала у селян загальне незадоволення. Вони поставили на боротьбу за визволення з-під гніту поневолювачів, виступали за возз’єднання з Радянською Україною. Організатором цієї боротьби тут став комітет КПЗУ, що утворився в 1930 році. До його складу ввійшли Н. Ф. Комісарик, С. Г. Малиш, В. С. Тимощук, І. М. Йовик, Ю. С. Тишик, К. П. Лугвіщук, М. А. Хомич та інші.
Комітет КПЗУ проводив велику роботу серед молоді, розповсюджував підпільну літературу, закликав селян не сплачувати податків, збирав кошти на допомогу політв’язням, організовував масові відзначення революційних свят, влаштовував маївки тощо. Так, у 1931 році було проведено маївку в урочищі Запусті. В ній взяло участь близько 500 чоловік. 1 Травня того ж року підпільники вивісили в Седлищі червоний прапор і лозунги: «Хай живе КПЗУ!», «Хай живе СРСР!».
У 1931 році в селі створили райком КПЗУ, завдяки чому значно зріс і місцевий осередок КПЗУ. До складу райкому входили Н. Ф. Комісарик, П. П. Маркевич, Я. Ф. Лавринюк та інші. Секретарем райкому було обрано М. С. Смаля із с. Мизова.
Під керівництвом райкому і місцевого комітету КПЗУ жителі Седлища брали участь у селянському страйку 1934 року на Волині. Селяни вимагали підвищити ціни на сільськогосподарські продукти, скасувати ярмаркове мито, знизити податки. Вони руйнували мости, затримували підводи, що везли на ярмарок продукти, і повертали їх до села.
Седлищанська біднота, керована місцевим комітетом КПЗУ, вигнали екзекуторів, які прибули, щоб силоміць стягнути податки. Тоді на допомогу екзекуторам відрядили загін поліції. Були заарештовані члени комітету КПЗУ й багато учасників опору. В 1934 році відбувся суд, який засудив членів комітету Н. Ф. Комісарка до чотирьох, а М. А. Хомича – до трьох років ув'язнення.
У 1935 році комітет організував страйк селян, які вимагали підвищити плату під час сінозбирання й жнив. У 1936 році на Волині розпочався новий страйк, жителі села взяли в ньому активну участь. Селяни вимагали зниження цін на промислові товари, скасування податків, шарварків і ринкових зборів. Боротьба наростала з кожним оком. Вона не припинялася навіть після того, як у 1937 році весь склад райкому КПЗУ був заарештований і засуджений до тюремного ув’язнення.
17 вересня 1939 року жителі Седлища з великою радістю зустріли звістку про те, що Червона Армія йде на визволення трудящих Західної України і Західної Білорусії. Комуністи утворили тимчасовий революційний комітет в складі Н. Ф. Комісарка, Т. Ф. Жука, що повернувся з ув’язнення, М. А. Хомича, І. М. Йовика та ін. Комітет створив загін робітничої гвардії, очолюваний Н. Ф. Комісариком. Загін налагодив зв'язок з Ковельським тимчасовим революційним комітетом і виконував його вказівки.
28 вересня відбулися збори селян, їх учасники одностайно ухвалили встановити в селі Радянську владу. Головою Тимчасового сільського комітету було обрано Н. Ф. Комісарка, а секретарем – М. А. Хомича.
В селі розгорнулося нове радянське будівництво. Відкрилася семирічна школа з українською мовою навчання, було конфісковано поміщицькі та церковні землі й розподілено їх між безземельними та малоземельними селянами, які одержали по 2-5 десятин.
В січні 1940 року Седлище стало районним центром. Почали працювати райком партії, райвиконком та інші районні організації і установи. Розгорнулося велике господарське і культурне будівництво. Особлива увага приділялася культурно-освітній роботі, організації охорони здоров'я трудящих, забезпеченню населення потрібними товарами. Напередодні Великої Вітчизняної війни в с. Буцині, за 4 км від Седлища, відкрили районну
Седлище
Сторінка 4 з 7
Культурно-економічний рівень життя мешканців Седлища за панування буржуазно-поміщицької Польщі мало в чому змінився порівняно з попереднім часом. Курних хат вже не було, але лучина для освітлення ще чаділа в багатьох оселях. Політика соціального й національного гноблення викликала у селян загальне незадоволення. Вони поставили на боротьбу за визволення з-під гніту поневолювачів, виступали за возз’єднання з Радянською Україною. Організатором цієї боротьби тут став комітет КПЗУ, що утворився в 1930 році. До його складу ввійшли Н. Ф. Комісарик, С. Г. Малиш, В. С. Тимощук, І. М. Йовик, Ю. С. Тишик, К. П. Лугвіщук, М. А. Хомич та інші.
Комітет КПЗУ проводив велику роботу серед молоді, розповсюджував підпільну літературу, закликав селян не сплачувати податків, збирав кошти на допомогу політв’язням, організовував масові відзначення революційних свят, влаштовував маївки тощо. Так, у 1931 році було проведено маївку в урочищі Запусті. В ній взяло участь близько 500 чоловік. 1 Травня того ж року підпільники вивісили в Седлищі червоний прапор і лозунги: «Хай живе КПЗУ!», «Хай живе СРСР!».
У 1931 році в селі створили райком КПЗУ, завдяки чому значно зріс і місцевий осередок КПЗУ. До складу райкому входили Н. Ф. Комісарик, П. П. Маркевич, Я. Ф. Лавринюк та інші. Секретарем райкому було обрано М. С. Смаля із с. Мизова.
Під керівництвом райкому і місцевого комітету КПЗУ жителі Седлища брали участь у селянському страйку 1934 року на Волині. Селяни вимагали підвищити ціни на сільськогосподарські продукти, скасувати ярмаркове мито, знизити податки. Вони руйнували мости, затримували підводи, що везли на ярмарок продукти, і повертали їх до села.
Седлищанська біднота, керована місцевим комітетом КПЗУ, вигнали екзекуторів, які прибули, щоб силоміць стягнути податки. Тоді на допомогу екзекуторам відрядили загін поліції. Були заарештовані члени комітету КПЗУ й багато учасників опору. В 1934 році відбувся суд, який засудив членів комітету Н. Ф. Комісарка до чотирьох, а М. А. Хомича – до трьох років ув'язнення.
У 1935 році комітет організував страйк селян, які вимагали підвищити плату під час сінозбирання й жнив. У 1936 році на Волині розпочався новий страйк, жителі села взяли в ньому активну участь. Селяни вимагали зниження цін на промислові товари, скасування податків, шарварків і ринкових зборів. Боротьба наростала з кожним оком. Вона не припинялася навіть після того, як у 1937 році весь склад райкому КПЗУ був заарештований і засуджений до тюремного ув’язнення.
17 вересня 1939 року жителі Седлища з великою радістю зустріли звістку про те, що Червона Армія йде на визволення трудящих Західної України і Західної Білорусії. Комуністи утворили тимчасовий революційний комітет в складі Н. Ф. Комісарка, Т. Ф. Жука, що повернувся з ув’язнення, М. А. Хомича, І. М. Йовика та ін. Комітет створив загін робітничої гвардії, очолюваний Н. Ф. Комісариком. Загін налагодив зв'язок з Ковельським тимчасовим революційним комітетом і виконував його вказівки.
28 вересня відбулися збори селян, їх учасники одностайно ухвалили встановити в селі Радянську владу. Головою Тимчасового сільського комітету було обрано Н. Ф. Комісарка, а секретарем – М. А. Хомича.
В селі розгорнулося нове радянське будівництво. Відкрилася семирічна школа з українською мовою навчання, було конфісковано поміщицькі та церковні землі й розподілено їх між безземельними та малоземельними селянами, які одержали по 2-5 десятин.
В січні 1940 року Седлище стало районним центром. Почали працювати райком партії, райвиконком та інші районні організації і установи. Розгорнулося велике господарське і культурне будівництво. Особлива увага приділялася культурно-освітній роботі, організації охорони здоров'я трудящих, забезпеченню населення потрібними товарами. Напередодні Великої Вітчизняної війни в с. Буцині, за 4 км від Седлища, відкрили районну
Дивиться також інші населені пункти району:
- Стара Гута
- Солов'ї
- Синове
- Рудня
- Поліське
- Підсинівка
- Нова Вижва
- Мизове
- Любохини
- Кримне
- Журавлине
- Дубечне
- Глухи
- Буцин
- Смідин
- Сереховичі