Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У післявоєнні роки значного розвитку набула місцева промисловість. У 1946 році відновив роботу маслозавод, який систематично виконував план на 160—170 проц. На початку 1945 року були пущені перші цехи
райпромкомбінату, а в червні 1946 року здано до експлуатації цегельний завод, який, крім цегли, виробляв черепицю. У 1947 році комбінат відкрив нові цехи — для виробництва мила і вичинки шкіри. В 1956 році цегельний завод, який був значно розширений, довів випуск продукції до 3 млн. штук цегли на рік.
У цьому ж році було повністю відбудовано Заболоттівський лісопильний завод і відновлено ліспромгосп, який забезпечував деревиною шахти Донбасу. У змаганні з робітниками Брестського лісгоспу Білоруської РСР заболоттівські лісоводи протягом 1951 —1955 рр. утримували перше місце. За зразкову роботу в першому півріччі 1955 року вони завоювали другу всесоюзну премію в сумі 1500 крб. Прикладом для всіх робітників і службовців цього підприємства є бригада комуністичної праці, яку очолює Є. П. Зварич. Завдяки старанній праці колектив Заболоттівського ліспромгоспу чотири роки (1964—1967) був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. За цей період він здобув багато грамот і дипломів ВДНГ, республіканської і обласної виставок передового досвіду в народному господарстві. 53 трудівники нагороджені срібними і бронзовими медалями ВДНГ, підприємство як премію одержало вантажний автомобіль «ГАЗ-69». Лісоводи виступили ініціаторами загущених посадок лісу, вперше застосували плуг ПП-50 для оранки боліт під посадку швидкоростучих порід. Механізованим способом проводиться тут меліорація.
У 1959 році ліспромгосп було реорганізовано в лісництво, яке є одним з найбільших у районі. Тут трудяться багато робітників та інженерно-технічних працівників. План лісозаготівель у 1966 році підприємство перевиконало на 8 тис. куб. метрів деревини. Значних успіхів у праці домоглися трактористи А. Н. Головій і С. Ф. Оксенюк, які щорічно виконують план на 125—130 проц. Лісництву підпорядковано завод для переробки деревини.
У 1958 році став до ладу овочесушильний завод. На ньому працюють 55 постійних і 150 сезонних робітників. Щороку підприємство дає продукції на 340 тис. крб. Завод переробляє овочі, фрукти, ягоди і гриби, які відправляються в промислові центри республіки. Робітники сушильного цеху досконало освоїли технологію сушіння овочів і дають продукцію тільки першого сорту. Комсомольці Г. М. Толовій і В. І. Шлущук зустріли XXIII з'їзд КПРС великими трудовими успіхами. їм було присвоєно звання ударника комуністичної праці. Порівняно з 1962 роком завод збільшив випуск продукції з 300 до 540 тис. крб. У 1968 році тільки понад план її було випущено на 126 тис. карбованців.
За роки Радянської влади докорінно змінилося медичне обслуговування трудящих. У Заболотті побудовано лікарню на 100 ліжок. Тут є поліклініка, пологове, дитяче, інфекційне, невропатологічне, зубопротезне, туберкульозне і маніпуляційне відділення, а також фізіотерапевтичний і рентгенологічний кабінети, клінічна лабораторія, пункт переливання крові, хірургічний блок. У лікарні — 10 лікарів і 43 працівники середнього медперсоналу. Вона обладнана новітнім медичним устаткуванням. Починаючи з 1948 року в період літніх канікул у селищі щорічно працює оздоровчий дитячий майданчик, де відпочивають понад 100 дітей1.
Великі зміни сталися в галузі освіти і культури. В Заболотті є середня школа і спецшкола-інтернат. У1968 році в них навчалося 1020 учнів і працювало 74 вчителі. Кращих вчителів Г. П. Колодюк, В. П. Олійник, Н. А. Костенко, Н. С. Приходько нагороджено значком «Відмінник народної освіти». З 1958 року в селищі працює вечірня школа, де 127 робітників, колгоспників і службовців без відриву від виробництва здобувають середню освіту. Для колгоспників організовано курси тваринників, агрокурси.
До послуг трудящих Заболоття — Будинок культури на 250 місць з стаціонарною кіноустановкою. При ньому створені гуртки художньої самодіяльності — хоровий, вокальний, драматичний і танцювальний, в яких беруть участь близько 70 чоловік. В Будинку культури відбуваються огляди художньої самодіяльності, тематичні вечори, читаються лекції. Частими гостями тут є артисти Волинського обласного драматичного театру ім. Т. Г.
Заболоття
Сторінка 6 з 7
Зростання економіки колгоспу дало змогу збільшити оплату людино-дня. В 1968 році його вартість порівняно з 1956 роком збільшилася в 4,5 раза. Це забезпечує колгоспникам заможне і культурне життя.У післявоєнні роки значного розвитку набула місцева промисловість. У 1946 році відновив роботу маслозавод, який систематично виконував план на 160—170 проц. На початку 1945 року були пущені перші цехи
У цьому ж році було повністю відбудовано Заболоттівський лісопильний завод і відновлено ліспромгосп, який забезпечував деревиною шахти Донбасу. У змаганні з робітниками Брестського лісгоспу Білоруської РСР заболоттівські лісоводи протягом 1951 —1955 рр. утримували перше місце. За зразкову роботу в першому півріччі 1955 року вони завоювали другу всесоюзну премію в сумі 1500 крб. Прикладом для всіх робітників і службовців цього підприємства є бригада комуністичної праці, яку очолює Є. П. Зварич. Завдяки старанній праці колектив Заболоттівського ліспромгоспу чотири роки (1964—1967) був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. За цей період він здобув багато грамот і дипломів ВДНГ, республіканської і обласної виставок передового досвіду в народному господарстві. 53 трудівники нагороджені срібними і бронзовими медалями ВДНГ, підприємство як премію одержало вантажний автомобіль «ГАЗ-69». Лісоводи виступили ініціаторами загущених посадок лісу, вперше застосували плуг ПП-50 для оранки боліт під посадку швидкоростучих порід. Механізованим способом проводиться тут меліорація.
У 1959 році ліспромгосп було реорганізовано в лісництво, яке є одним з найбільших у районі. Тут трудяться багато робітників та інженерно-технічних працівників. План лісозаготівель у 1966 році підприємство перевиконало на 8 тис. куб. метрів деревини. Значних успіхів у праці домоглися трактористи А. Н. Головій і С. Ф. Оксенюк, які щорічно виконують план на 125—130 проц. Лісництву підпорядковано завод для переробки деревини.
У 1958 році став до ладу овочесушильний завод. На ньому працюють 55 постійних і 150 сезонних робітників. Щороку підприємство дає продукції на 340 тис. крб. Завод переробляє овочі, фрукти, ягоди і гриби, які відправляються в промислові центри республіки. Робітники сушильного цеху досконало освоїли технологію сушіння овочів і дають продукцію тільки першого сорту. Комсомольці Г. М. Толовій і В. І. Шлущук зустріли XXIII з'їзд КПРС великими трудовими успіхами. їм було присвоєно звання ударника комуністичної праці. Порівняно з 1962 роком завод збільшив випуск продукції з 300 до 540 тис. крб. У 1968 році тільки понад план її було випущено на 126 тис. карбованців.
За роки Радянської влади докорінно змінилося медичне обслуговування трудящих. У Заболотті побудовано лікарню на 100 ліжок. Тут є поліклініка, пологове, дитяче, інфекційне, невропатологічне, зубопротезне, туберкульозне і маніпуляційне відділення, а також фізіотерапевтичний і рентгенологічний кабінети, клінічна лабораторія, пункт переливання крові, хірургічний блок. У лікарні — 10 лікарів і 43 працівники середнього медперсоналу. Вона обладнана новітнім медичним устаткуванням. Починаючи з 1948 року в період літніх канікул у селищі щорічно працює оздоровчий дитячий майданчик, де відпочивають понад 100 дітей1.
Великі зміни сталися в галузі освіти і культури. В Заболотті є середня школа і спецшкола-інтернат. У1968 році в них навчалося 1020 учнів і працювало 74 вчителі. Кращих вчителів Г. П. Колодюк, В. П. Олійник, Н. А. Костенко, Н. С. Приходько нагороджено значком «Відмінник народної освіти». З 1958 року в селищі працює вечірня школа, де 127 робітників, колгоспників і службовців без відриву від виробництва здобувають середню освіту. Для колгоспників організовано курси тваринників, агрокурси.
До послуг трудящих Заболоття — Будинок культури на 250 місць з стаціонарною кіноустановкою. При ньому створені гуртки художньої самодіяльності — хоровий, вокальний, драматичний і танцювальний, в яких беруть участь близько 70 чоловік. В Будинку культури відбуваються огляди художньої самодіяльності, тематичні вечори, читаються лекції. Частими гостями тут є артисти Волинського обласного драматичного театру ім. Т. Г.