Сторінка 5 з 7
господарства та сім'ї фронтовиків — велику грошову допомогу для придбання коней і худоби. Внаслідок цього вже у 1947 році поголів'я великої рогатої худоби порівняно з 1944 роком зросло більше ніж у 2 рази, а кількість свиней — у 8,5 раза. Ліквідація безземелля, допомога держави посилили трудову активність мас.
Незважаючи на деякі успіхи, сільське господарство все ще лишалося на низькому рівні. Для вивчення передового досвіду ведення господарства у східні райони республіки була послана делегація. Повернувшись до Заболоття, члени її розповіли селянам про переваги колективного господарювання. В 1948 році з ініціативи активістів у селі було відновлено колгосп. Велику роль у його зміцненні відіграла колгоспна партійна організація, створена в цьому ж році. Вона мобілізовувала трудівників на боротьбу за дальший розвиток господарства.
Із зміцненням кормової бази значних успіхів домоглися тваринники. Виконуючи рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС, більшість працівників ферм у 1954 році виконала свої зобов'язання. В 1955 році було збудовано 4-рядний корівник, обладнаний автопоїлками і підвісною дорогою, що значно полегшило працю тваринників. Спорудили також типовий свинарник на 200 голів і кормоцех. В кінці 1956 року було встановлено водонапірну башту і цим механізовано постачання води для худоби, а з січня 1957 року тваринницькі приміщення стали освітлюватися колгоспною електростанцією.
Борючись за дальше зміцнення артілі, партійна організація у 1961 році багато уваги приділила правильній розстановці кадрів, подала всебічну допомогу бригадним комсомольським організаціям. Було створено комітет комсомолу колгоспу. Все це позитивно позначилося на зростанні його економіки. Вже наступного року колгоспники добилися успіхів. Внаслідок осушення боліт і розкорчування чагарників посівна площа колгоспу у 1962 році зросла на 274 га. Значно збільшили посіви кукурудзи. Якщо в 1961 році нею засіяли 104 га, то в 1962 році — 260 га. Внаслідок цього колгосп заготовив 3250 тонн високопоживного силосу, що дало змогу піднести продуктивність тваринництва. Господарство взяло курс на відгодівлю великої рогатої худоби і свиней.
Боротьбу за піднесення врожайності культур та високу продуктивність тваринництва очолили комуністи. Колгоспна партійна організація налічувала 70 комуністів. Багато з них працювали безпосередньо на виробництві: 4 — бригадирами, 7 — ланковими, 6 — механізаторами, 5 — свинарками, 3 — доярками. Вже через три роки колгосп став одним з провідних господарств району. У 1968 році він мав 2243 га посівної площі, 890 голів великої рогатої худоби, 170 свиней, 185 овець. Машинно-тракторний парк налічував 5 зернових комбайнів, 20 тракторів, 4 тракторні плуги, 9 сівалок, 6 культиваторів і 12 вантажних автомашин.
У 1968 році колгоспники досягли нових успіхів у розвитку господарства. На цей час було осушено і освоєно понад 2100 га торфовищ. На кожному гектарі таких земель одержано більше, ніж на звичайних грунтах: зернових — на 4 цнт, картоплі — на 76 цнт, овочів — на 70 цнт, корнеплодів — на 95 центнерів. Колгосп продав державі 1046 цнт м'яса і 3643 цнт молока при плані 450 цнт і 1800 центнерів.
Колгосп економічно зміцнів. Значно зросли його прибутки. Якщо в 1963 році вони становили 143,3 тис. крб., то в 1968 році —903 тис. крб. За цей час вартість основних засобів виробництва артілі збільшилася на 235 проц. і досягла 892,9 тис. карбованців.
Рік у рік в артілі зростають ряди передовиків. Серед них — комуніст О. М. Круглій, яка 20 років віддала зміцненню господарства і завжди працювала там, де було важче. Тепер вона очолює другу комплексну бригаду, члени якої не раз виходили переможцями у соціалістичному змаганні. Так, у 1968 році вони зібрали по 14 цнт зернових, по 4,5 цнт льону-волокна та по 192,8 цнт картоплі з гектара. Бригаді вручено перехідний Червоний прапор партійної організації і правління артілі. Серед механізаторів першість утримують трактористи С. Н. Орендарук і Ф. Л. Денисюк. У 1968 році вони виробили на трактор по 1847 га умовної оранки. По 2100 кг молока від кожної корови надоїли доярки М. В. Глинянко і 3. С. Глущук. Високих показників у роботі домоглися телятниця Г. Ф. Пархомук і чабан О. С. Свіжевський.
Дивиться також інші населені пункти району: