Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велика увага в Ратному приділяється охороні здоров'я трудящих. Тут є 10 кваліфікованих лікарів та багато працівників середнього медперсоналу. У 1957 році було закінчено будівництво лікарняного містечка, в нових корпусах якого розмістилися поліклініка, пологове, хірургічне, терапевтичне та інші відділення1.
Значних успіхів досягнуто в Ратному у розвитку народної освіти. За роки Радянської влади тут здійснена культурна революція, повністю ліквідована неписьменність серед населення. На базі неповної середньої школи у 1949 році було створено середню школу. В школі добре налагоджено трудове виховання. Тут є спеціально обладнаний кабінет виробничого навчання. У 1960 році було завершено будівництво двоповерхової восьмирічної школи-інтернату. Це справжнє учнівське містечко, яке складається з кількох корпусів. У них обладнано класні кімнати, кабінети, бібліотеку, піонерську кімнату, актовий зал, а також гуртожиток, майстерню, їдальню тощо. З 40 вчителів і вихователів школи-інтернату 36 мають вищу освіту. В 1967 році тут навчалося 350 учнів. У селищі є заочна школа, в якій у 1967 році налічувалося 1385 учнів.
До послуг трудящих Ратного кінотеатр, Будинок культури, клуб з актовим залом на 300 місць, дві бібліотеки, книжковий фонд яких становить 72 тис. примірників. Гордістю селища є стадіон.
Невпізнанно змінився зовнішній вигляд Ратного. Центральні вулиці його широкі, асфальтовані або забруковані. В селищі є кілька скверів, насаджено парк. У 1957 році тут було відкрито пам'ятник воїнам, які полягли в боях за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни.
Широко розгорнулося в Ратному будівництво. Протягом 1962 — 1967 рр. тут було споруджено ряд нових адміністративних будинків, приміщень комунально-побутових та торговельних закладів. Селище прикрасили будинки райкому КП України, райвиконкому, банку, комбінату побутового обслуговування, універмагу, готелю, магазину промислових товарів та інші. Інтенсивно розгорнулося житлове будівництво. Протягом цього періоду тут введено в дію 4200 кв. м державної житлової площі. У нових будинках є водопровід, каналізація, центральне парове і газове опалення. Значного розвитку набуло також індивідуальне будівництво, якому сприяє держава, надаючи населенню довгостроковий кредит.
Селище електрифіковано, дістає електроенергію від Добротвірської ДРЕС. Тут є пошта, телеграф, телефон і радіомережа. До послуг населення лазня, готель, перукарня, ресторан, чайна, багато кіосків. Через селище проходить газопровід Дашава—Мінськ—Ленінград. Велику увагу розвиткові Ратного приділяє виконком Ратнівської селищної Ради депутатів трудящих. На його засіданнях обговорюються питання про дальший благоустрій селища, поліпшення добробуту населення, підвищення його культурного рівня.
В Ратному народився відомий український радянський археолог С. С. Гам- ченко, який проводив археологічні дослідження на Житомирщині, в басейні Південного Бугу (пам'ятки трипільської культури), в Києві і в районі будівництва Дніпрогесу.
З кожним роком дедалі заможнішим і культурнішим стає життя ратнівців. Як і всі трудящі Волинської області, вони впевнено крокують до комунізму.
Ратне
Сторінка 7 з 7
З розвитком економіки Ратного зросли матеріальний добробут та культура його населення. Значно збільшився попит на товари широкого вжитку. Жителі селища щороку купують чимало швейних машин, телевізорів, радіоприймачів, фотоапаратів, велосипедів, мотоциклів, меблів, одягу, взуття. Значних успіхів досягнуто в Ратному у розвитку народної освіти. За роки Радянської влади тут здійснена культурна революція, повністю ліквідована неписьменність серед населення. На базі неповної середньої школи у 1949 році було створено середню школу. В школі добре налагоджено трудове виховання. Тут є спеціально обладнаний кабінет виробничого навчання. У 1960 році було завершено будівництво двоповерхової восьмирічної школи-інтернату. Це справжнє учнівське містечко, яке складається з кількох корпусів. У них обладнано класні кімнати, кабінети, бібліотеку, піонерську кімнату, актовий зал, а також гуртожиток, майстерню, їдальню тощо. З 40 вчителів і вихователів школи-інтернату 36 мають вищу освіту. В 1967 році тут навчалося 350 учнів. У селищі є заочна школа, в якій у 1967 році налічувалося 1385 учнів.
До послуг трудящих Ратного кінотеатр, Будинок культури, клуб з актовим залом на 300 місць, дві бібліотеки, книжковий фонд яких становить 72 тис. примірників. Гордістю селища є стадіон.
Невпізнанно змінився зовнішній вигляд Ратного. Центральні вулиці його широкі, асфальтовані або забруковані. В селищі є кілька скверів, насаджено парк. У 1957 році тут було відкрито пам'ятник воїнам, які полягли в боях за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни.
Широко розгорнулося в Ратному будівництво. Протягом 1962 — 1967 рр. тут було споруджено ряд нових адміністративних будинків, приміщень комунально-побутових та торговельних закладів. Селище прикрасили будинки райкому КП України, райвиконкому, банку, комбінату побутового обслуговування, універмагу, готелю, магазину промислових товарів та інші. Інтенсивно розгорнулося житлове будівництво. Протягом цього періоду тут введено в дію 4200 кв. м державної житлової площі. У нових будинках є водопровід, каналізація, центральне парове і газове опалення. Значного розвитку набуло також індивідуальне будівництво, якому сприяє держава, надаючи населенню довгостроковий кредит.
Селище електрифіковано, дістає електроенергію від Добротвірської ДРЕС. Тут є пошта, телеграф, телефон і радіомережа. До послуг населення лазня, готель, перукарня, ресторан, чайна, багато кіосків. Через селище проходить газопровід Дашава—Мінськ—Ленінград. Велику увагу розвиткові Ратного приділяє виконком Ратнівської селищної Ради депутатів трудящих. На його засіданнях обговорюються питання про дальший благоустрій селища, поліпшення добробуту населення, підвищення його культурного рівня.
В Ратному народився відомий український радянський археолог С. С. Гам- ченко, який проводив археологічні дослідження на Житомирщині, в басейні Південного Бугу (пам'ятки трипільської культури), в Києві і в районі будівництва Дніпрогесу.
З кожним роком дедалі заможнішим і культурнішим стає життя ратнівців. Як і всі трудящі Волинської області, вони впевнено крокують до комунізму.