Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Червоної Армії подали партизани, які не раз нападали на німецько- фашистський гарнізон, що стояв там, і знищили багато живої сили противника.
22 березня 1944 року Ратне було визволено від фашистських загарбників. Під час боїв за селище розвідник 160-ї стрілецької Брестської Червонопрапорної дивізії сержант Василь Газін повторив подвиг О. М. Матросова, закривши грудьми амбразуру дзота. За героїзм виявлений у цьому бою, він посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Нині ім'ям героя названа одна з вулиць селища.
Німецько-фашистські окупанти завдали Ратному багато шкоди. Вони
зруйнували 243 житлові будинки, 234 господарські будівлі, всі адміністративні й службові приміщення, школу, лікарню, пограбували значні матеріальні цінності1. Селище являло собою купи руїн.
Населення Ратного відразу приступило до залікування ран, завданих гітлерівськими розбійниками. Завдяки самовідданій праці трудящих в короткі строки були відбудовані промислові підприємства і проведені роботи по відновленню житлового фонду та впорядкуванню селища. В 1945 році вступили в дію найбільший у районі механічний млин, який обробляв понад 12 тонн зерна на добу цегельний завод і місцева електростанція. Відбудовані підприємства включились у соціалістичне змагання за виконання і перевиконання виробничих планів. Так, цегельний завод у 1946 році виконав свої планові завдання на 346 проц. При селищній Раді були створені 3 земельні громади, які організували допомогу селянським господарствам3. Селяни Ратного, побувавши у східних областях України і побачивши переваги колгоспного виробництва, вирішили відновити артіль, яка була створена перед війною. На кінець відбудовного періоду колгосп зміцнився і перетворився на одне із значних господарств Волинської області.
У післявоєнні роки в селищі розвинулась різногалузева промисловість, яка вносить вагомий вклад
в економіку області. Одним із найбільших підприємств є лісохімічний завод, збудований у 1961 році. Він виробляє хлорофілокаротинову пасту і хвойне борошно, що є високовітамінними концентратами для відгодівлі тварин і птиці. У 1965 році завод виробив 10 тонн цієї пасти і 400 тонн борошна. Значними підприємствами є також смолоскипидарний завод, який виробляє смолу, скипидар і деревне вугілля, маслозавод, що виготовляє масло, кефір, казеїн, морозиво, сир Харчокомбінат, який існує тут з 1957 року, забезпечує населення безалкогольними напоями, винами, ковбасними та хлібобулочними виробами. Ратнівський промкомбінат випускає черепицю, столярні вироби тощо.
В липні 1960 року на базі об'єднання лісгоспу і ліспромгоспу було створено лісгоспзаг. На його території розташовані 7 лісництв, лісохімічний, смолоскипидарний заводи, 2 механічні майстерні, автоколона і склад. В лісгоспзагу працює 735 постійних робітників і службовців та 270 сезонних робітників. Лісгоспзаг проводить великі роботи по відновленню лісів. Так, за післявоєнний час тут було посаджено лісних культур на площі 9 тис. га. Значні роботи проведено також по осушенню заболочених площ, яких на території лісгоспзагу у 1961 році налічувалося 13,6 тис. га. На кінець 1967 року осушено близько 2 тис. га. Всі трудомісткі роботи в лісгоспзагу механізовані. Кількість механізмів постійно збільшується. У 1965 році тут налічувалися 21 автомашина, 27 тракторів, 125 бензопил «Дружба» і 8 електростанцій. Обсяг робіт, виконаних підприємством у 1965 році, становив 926,5 тис. крб. Протягом 1965—1967 рр. на новобудови країни звідси відправлено 45 тис. куб. м лісоматеріалів.
Працівники лісгоспзагу завдяки впровадженню нової технології і високій продуктивності праці систематично перевиконують свої виробничі завдання. Рік у рік збільшується число новаторів і передовиків виробництва. За високі показники в роботі лісничий І. П. Сулева, тракторист А. Н. Толовій та інші були нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора, лісничому А. Л. Дмитруку присвоєно звання заслуженого лісівника УРСР. З кожним днем на підприємстві поширюється рух за звання колективу комуністичної праці.
Ратне
Сторінка 5 з 7
Незважаючи на терор і жорстокий окупаційний режим, трудящі Ратного піднялися на рішучу боротьбу проти окупантів. Багато з місцевих жителів пішло в партизани і влилося до з'єднання О. Ф. Федорова, яке деякий час діяло на території району, та місцевого загону І. І. Редька. На початку 1944 року почалися вперті бої за визволення Ратного. Велику допомогу військам 22 березня 1944 року Ратне було визволено від фашистських загарбників. Під час боїв за селище розвідник 160-ї стрілецької Брестської Червонопрапорної дивізії сержант Василь Газін повторив подвиг О. М. Матросова, закривши грудьми амбразуру дзота. За героїзм виявлений у цьому бою, він посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Нині ім'ям героя названа одна з вулиць селища.
Німецько-фашистські окупанти завдали Ратному багато шкоди. Вони
зруйнували 243 житлові будинки, 234 господарські будівлі, всі адміністративні й службові приміщення, школу, лікарню, пограбували значні матеріальні цінності1. Селище являло собою купи руїн.
Населення Ратного відразу приступило до залікування ран, завданих гітлерівськими розбійниками. Завдяки самовідданій праці трудящих в короткі строки були відбудовані промислові підприємства і проведені роботи по відновленню житлового фонду та впорядкуванню селища. В 1945 році вступили в дію найбільший у районі механічний млин, який обробляв понад 12 тонн зерна на добу цегельний завод і місцева електростанція. Відбудовані підприємства включились у соціалістичне змагання за виконання і перевиконання виробничих планів. Так, цегельний завод у 1946 році виконав свої планові завдання на 346 проц. При селищній Раді були створені 3 земельні громади, які організували допомогу селянським господарствам3. Селяни Ратного, побувавши у східних областях України і побачивши переваги колгоспного виробництва, вирішили відновити артіль, яка була створена перед війною. На кінець відбудовного періоду колгосп зміцнився і перетворився на одне із значних господарств Волинської області.
У післявоєнні роки в селищі розвинулась різногалузева промисловість, яка вносить вагомий вклад
в економіку області. Одним із найбільших підприємств є лісохімічний завод, збудований у 1961 році. Він виробляє хлорофілокаротинову пасту і хвойне борошно, що є високовітамінними концентратами для відгодівлі тварин і птиці. У 1965 році завод виробив 10 тонн цієї пасти і 400 тонн борошна. Значними підприємствами є також смолоскипидарний завод, який виробляє смолу, скипидар і деревне вугілля, маслозавод, що виготовляє масло, кефір, казеїн, морозиво, сир Харчокомбінат, який існує тут з 1957 року, забезпечує населення безалкогольними напоями, винами, ковбасними та хлібобулочними виробами. Ратнівський промкомбінат випускає черепицю, столярні вироби тощо.
В липні 1960 року на базі об'єднання лісгоспу і ліспромгоспу було створено лісгоспзаг. На його території розташовані 7 лісництв, лісохімічний, смолоскипидарний заводи, 2 механічні майстерні, автоколона і склад. В лісгоспзагу працює 735 постійних робітників і службовців та 270 сезонних робітників. Лісгоспзаг проводить великі роботи по відновленню лісів. Так, за післявоєнний час тут було посаджено лісних культур на площі 9 тис. га. Значні роботи проведено також по осушенню заболочених площ, яких на території лісгоспзагу у 1961 році налічувалося 13,6 тис. га. На кінець 1967 року осушено близько 2 тис. га. Всі трудомісткі роботи в лісгоспзагу механізовані. Кількість механізмів постійно збільшується. У 1965 році тут налічувалися 21 автомашина, 27 тракторів, 125 бензопил «Дружба» і 8 електростанцій. Обсяг робіт, виконаних підприємством у 1965 році, становив 926,5 тис. крб. Протягом 1965—1967 рр. на новобудови країни звідси відправлено 45 тис. куб. м лісоматеріалів.
Працівники лісгоспзагу завдяки впровадженню нової технології і високій продуктивності праці систематично перевиконують свої виробничі завдання. Рік у рік збільшується число новаторів і передовиків виробництва. За високі показники в роботі лісничий І. П. Сулева, тракторист А. Н. Толовій та інші були нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора, лісничому А. Л. Дмитруку присвоєно звання заслуженого лісівника УРСР. З кожним днем на підприємстві поширюється рух за звання колективу комуністичної праці.