Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
будинків, покритих шифером або залізом. Замість старих, часто курних хатин побудували добротні будинки і ті колгоспники, що жили в самому Ратневі. Село потопає в садах. У будинках електричне освітлення, в багатьох — газові плити.
Про зростання добробуту жителів села свідчить і той факт, що з кожним роком збільшується попит на культтовари, хороші меблі, мотоцикли, одяг, взуття. А в дорадянські часи селяни купували головним чином сіль, гас, сірники і рідко цукор.
У селі є медичний пункт, збудований колгоспом. Завідуюча медпунктом П. Я. Науменко так організувала профілактичну роботу, що вже близько 10 років у селі не було смертності серед дітей та інфекційних захворювань.
Великі соціалістичні перетворення відбулися і в галузі культури. В 1966 році, на честь 50-річчя Великого Жовтня, тут побудували нову двоповерхову середню школу. В ній навчається 280 дітей колгоспників і працюють 20 учителів. У вечірній школі сільської молоді вчиться 60 чоловік. За роки Радянської влади багато жителів Ратнева набули високої кваліфікації: 2 стали інженерами, 7 — агрономами, 4 — вчителями, багато механізаторами тощо. В селі повністю ліквідовано неписьменність. Більшість жителів має тепер неповну середню або середню освіту. Газети, журнали, раніше недоступні трудящим, тепер передплачує кожна сім'я.
Центром культурного життя в селі став клуб, де систематично читаються лекції, демонструються кінофільми, працюють гуртки художньої самодіяльності — драматичний і хоровий. Створено духовий оркестр, інструменти для якого придбав колгосп. Самодіяльні колективи виступають з концертами і в сусідніх селах. До Ратнева теж приїздять учасники художньої самодіяльності області; виступають і професіональні митці, зокрема Волинського обласного театру ім. Т. Г. Шевченка. В 1968 році тут виступали артисти Брестського театру ім. Ленінського комсомолу, Ленінградського цирку та інші. Нерідко організовуються колективні виїзди колгоспників до луцького театру, в музеї Львова, Бреста тощо.
До послуг трудящих села — бібліотека, в якій налічується 8700 томів політичної, наукової, сільськогосподарської та художньої літератури. Вона обслуговує понад 200 постійних читачів. Тут проводяться читацькі конференції, лекції, бесіди, зустрічі з ветеранами праці, учасниками війни, знатними людьми села.
Виникли в селі нові обряди: по-новому тут відзначають весілля, надання імені новонародженим, день урожаю, проводи юнаків в армію і ветеранів праці на пенсію, важливі дати в житті передовиків виробництва. Багато елементів народної обрядності внесено у святкування дня врожаю. В цей день жителі села колонами йдуть до клубу. Прапор колгоспу доручають нести представникові тієї бригади, яка найкраще працювала. Водній колоні з переможцями змагання йдуть учні місцевої школи, які несуть портрет Ілліча, обрамлений живими квітами і колосками. Біля клубу святкову колону зустрічають голова артілі, секретар партійної організації, представники з району і передовики виробництва. Один з ветеранів колгоспу підносить голові артілі запашний коровай. Від імені правління голова сердечно вітає трудову сім'ю з святом урожаю. Представники бригад рапортують про роботу, потім усі заходять у святково прибраний зал, де після урочистої частини передовикам артілі вручають премії й подарунки. Закінчується свято концертом і народним гулянням.
Заможно і культурно живуть трудящі Ратнева, та ще ширші перспективи відкрилися перед ними в поточній п'ятирічці. Натхнені рішеннями XXIII з'їзду КПРС, трудівники артілі ім. Чапаєва зобов'язалися протягом п'ятирічки збільшити виробництво сільськогосподарських продуктів на 40 проц., значно піднести матеріальний і культурний рівень життя. До 100-річчя від дня народження В. І. Леніна ратнівці під керівництвом партійної організації добилися значних успіхів у виконанні цього зобов'язання.
Ратнів
Сторінка 6 з 6
широке асфальтоване шосе, а через колгоспні лани крокують ажурні щогли високовольтної лінії електропередачі, які несуть струм Добротвірської ДРЕС. Держава і колгосп допомогли трудящим переселитися з хуторів у село. Тут виросли 110 нових, здебільшого цегляних або шлакобетонних житлових Про зростання добробуту жителів села свідчить і той факт, що з кожним роком збільшується попит на культтовари, хороші меблі, мотоцикли, одяг, взуття. А в дорадянські часи селяни купували головним чином сіль, гас, сірники і рідко цукор.
У селі є медичний пункт, збудований колгоспом. Завідуюча медпунктом П. Я. Науменко так організувала профілактичну роботу, що вже близько 10 років у селі не було смертності серед дітей та інфекційних захворювань.
Великі соціалістичні перетворення відбулися і в галузі культури. В 1966 році, на честь 50-річчя Великого Жовтня, тут побудували нову двоповерхову середню школу. В ній навчається 280 дітей колгоспників і працюють 20 учителів. У вечірній школі сільської молоді вчиться 60 чоловік. За роки Радянської влади багато жителів Ратнева набули високої кваліфікації: 2 стали інженерами, 7 — агрономами, 4 — вчителями, багато механізаторами тощо. В селі повністю ліквідовано неписьменність. Більшість жителів має тепер неповну середню або середню освіту. Газети, журнали, раніше недоступні трудящим, тепер передплачує кожна сім'я.
Центром культурного життя в селі став клуб, де систематично читаються лекції, демонструються кінофільми, працюють гуртки художньої самодіяльності — драматичний і хоровий. Створено духовий оркестр, інструменти для якого придбав колгосп. Самодіяльні колективи виступають з концертами і в сусідніх селах. До Ратнева теж приїздять учасники художньої самодіяльності області; виступають і професіональні митці, зокрема Волинського обласного театру ім. Т. Г. Шевченка. В 1968 році тут виступали артисти Брестського театру ім. Ленінського комсомолу, Ленінградського цирку та інші. Нерідко організовуються колективні виїзди колгоспників до луцького театру, в музеї Львова, Бреста тощо.
До послуг трудящих села — бібліотека, в якій налічується 8700 томів політичної, наукової, сільськогосподарської та художньої літератури. Вона обслуговує понад 200 постійних читачів. Тут проводяться читацькі конференції, лекції, бесіди, зустрічі з ветеранами праці, учасниками війни, знатними людьми села.
Виникли в селі нові обряди: по-новому тут відзначають весілля, надання імені новонародженим, день урожаю, проводи юнаків в армію і ветеранів праці на пенсію, важливі дати в житті передовиків виробництва. Багато елементів народної обрядності внесено у святкування дня врожаю. В цей день жителі села колонами йдуть до клубу. Прапор колгоспу доручають нести представникові тієї бригади, яка найкраще працювала. Водній колоні з переможцями змагання йдуть учні місцевої школи, які несуть портрет Ілліча, обрамлений живими квітами і колосками. Біля клубу святкову колону зустрічають голова артілі, секретар партійної організації, представники з району і передовики виробництва. Один з ветеранів колгоспу підносить голові артілі запашний коровай. Від імені правління голова сердечно вітає трудову сім'ю з святом урожаю. Представники бригад рапортують про роботу, потім усі заходять у святково прибраний зал, де після урочистої частини передовикам артілі вручають премії й подарунки. Закінчується свято концертом і народним гулянням.
Заможно і культурно живуть трудящі Ратнева, та ще ширші перспективи відкрилися перед ними в поточній п'ятирічці. Натхнені рішеннями XXIII з'їзду КПРС, трудівники артілі ім. Чапаєва зобов'язалися протягом п'ятирічки збільшити виробництво сільськогосподарських продуктів на 40 проц., значно піднести матеріальний і культурний рівень життя. До 100-річчя від дня народження В. І. Леніна ратнівці під керівництвом партійної організації добилися значних успіхів у виконанні цього зобов'язання.