Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Круте піднесення економіки колгоспу, збільшення врожайності зернових і технічних культур та виробництва продуктів тваринництва почалося після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Головою колгоспу хлібороби обрали ініціативного організатора А. І. Гороха. У червні 1954 року в селі утворилась
кандидатська група КП України, першими членами її були І. М. Мартинюк, А. С. Земельчук, А. Д. Марчевський, а у вересні 1955 року — первинна партійна організація, що налічувала 8 комуністів. Особливу увагу звертали комуністи на виконання виробничих планів розвитку колгоспного господарства, викривали недоліки в цій справі і націлювали правління і колгоспників на їх усунення. У 1955 році за рішенням загальних зборів колгоспників до артілі ім. Чапаєва було приєднано колгосп ім. Горького с. Вікторян. 1958 року колгосп знову укрупнився за рахунок економічно слабкої артілі «Вільний шлях» с. Оздева.
Укрупнення колгоспу ім. Чапаєва мало велике значення для його зміцнення і дальшого розвитку. В 1956 році колгосп уперше добився виконання виробничих планів по врожайності полів і розвитку тваринництва. На кожному гектарі посіву він зібрав зернових по 18,2 цнт, цукрових буряків — 237 цнт, картоплі — 120 цнт. На фермах колгоспу налічувалось уже 293 голови великої рогатої худоби (в тому числі 100 корів), 395 свиней.
Це були лише перші успіхи трудівників артілі. Радянський уряд відзначив їх, нагородивши голову колгоспу А. І. Гороха, передову доярку М. П. Кльоц та агронома Є. А. Байдоху орденами.
Надзвичайно велике значення для розвитку сільськогосподарського виробництва мають рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, який не тільки викрив і засудив помилки в плануванні і фінансуванні колгоспного виробництва, а й накреслив конкретні заходи для мобілізації всіх резервів і поліпшення організації роботи. Лише три роки минуло після Пленуму, а колгосп ім. Чапаєва добився ще кращих показників. Урожайність зернових зросла з 20,3 цнт га в 1965 році до 25,5 цнт у 1967 році, буряків — з 341 цнт до 349 цнт з га. Прибуток артілі в ювілейному 1967 році становив 805 тис. карбованців.
Ще більших успіхів досягли тваринники. На 1 січня 1967 року в колгоспі налічувалося 1498 голів великої рогатої худоби, в тому числі 390 корів, 1047 свиней. На 100 га сільськогосподарських угідь у 1967 році вироблено 96,7 цнт м'яса і понад 500 цнт молока. Це майже втричі більше, ніж у 1960 році.
Артіль ім. Чапаєва виросла у передове, високопродуктивне багатогалузеве господарство, оснащене новою технікою. На 1 січня 1968 року колгосп мав 18 тракторів, 5 зернових комбайнів, 9 автомашин. Село і колгосп повністю електрифіковано. В господарстві артілі працює 52 електромотори. Всі польові роботи механізовано. У 60-х роках у колгоспі збудовано 2 типові корівники, свинарник на 1500 голів, 3 телятники, склади для зерна, мінеральних добрив, отрутохімікатів, майстерню для ремонту техніки та інші господарські приміщення.
Успіхи в піднесенні господарства артілі значною мірою здобуті завдяки масово-політичній роботі, яку провадила партійна організація серед колгоспників. Вона наполегливо виховувала в них комуністичне ставлення до праці, брала під свій контроль виконання зобов'язань кожною бригадою, ланкою і окремими членами артілі, підняла всіх колгоспників на боротьбу за виконання рішень березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС.
У колгоспі виросли нові люди, передовики виробництва. За високі показники в роботі кращі з них удостоєні урядових нагород. Зокрема, ланкова Н. А. Марчевська, яка зібрала в 1967 році по 425 цнт цукрових буряків з га, і свинарка О. С. Кисельова, що одержала 22 поросят від свиноматки, — нагороджені орденом Леніна, комсомолка О. Г. Коркоць нагороджена орденом «Знак Пошани» за надій по 4 тис. кг молока від кожної закріпленої за нею корови. Бригадири комплексних бригад Ю. В. Мартинюк і М. С. Кримчук нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора.
Велику роль у піднесенні господарства, зростанні культури в селі відіграє сільська Рада, до складу якої входить 25 депутатів (серед них 40 проц. жінок). Виконком сільради та постійні комісії активно втручаються в усі сфери життя села і колгоспу, зокрема багато уваги приділяють благоустрою села, поліпшенню охорони здоров'я, роботі з батьками тощо.
За роки, що минули з часу возз'єднання Волині з Радянською Україною, невпізнанно змінився і зовнішній вигляд Ратнева. Біля села простяглося
Ратнів
Сторінка 5 з 6
Тому важливе значення мало дальше зселення хуторів, яке почалось у перші післявоєнні роки.Круте піднесення економіки колгоспу, збільшення врожайності зернових і технічних культур та виробництва продуктів тваринництва почалося після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Головою колгоспу хлібороби обрали ініціативного організатора А. І. Гороха. У червні 1954 року в селі утворилась
Укрупнення колгоспу ім. Чапаєва мало велике значення для його зміцнення і дальшого розвитку. В 1956 році колгосп уперше добився виконання виробничих планів по врожайності полів і розвитку тваринництва. На кожному гектарі посіву він зібрав зернових по 18,2 цнт, цукрових буряків — 237 цнт, картоплі — 120 цнт. На фермах колгоспу налічувалось уже 293 голови великої рогатої худоби (в тому числі 100 корів), 395 свиней.
Це були лише перші успіхи трудівників артілі. Радянський уряд відзначив їх, нагородивши голову колгоспу А. І. Гороха, передову доярку М. П. Кльоц та агронома Є. А. Байдоху орденами.
Надзвичайно велике значення для розвитку сільськогосподарського виробництва мають рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, який не тільки викрив і засудив помилки в плануванні і фінансуванні колгоспного виробництва, а й накреслив конкретні заходи для мобілізації всіх резервів і поліпшення організації роботи. Лише три роки минуло після Пленуму, а колгосп ім. Чапаєва добився ще кращих показників. Урожайність зернових зросла з 20,3 цнт га в 1965 році до 25,5 цнт у 1967 році, буряків — з 341 цнт до 349 цнт з га. Прибуток артілі в ювілейному 1967 році становив 805 тис. карбованців.
Ще більших успіхів досягли тваринники. На 1 січня 1967 року в колгоспі налічувалося 1498 голів великої рогатої худоби, в тому числі 390 корів, 1047 свиней. На 100 га сільськогосподарських угідь у 1967 році вироблено 96,7 цнт м'яса і понад 500 цнт молока. Це майже втричі більше, ніж у 1960 році.
Артіль ім. Чапаєва виросла у передове, високопродуктивне багатогалузеве господарство, оснащене новою технікою. На 1 січня 1968 року колгосп мав 18 тракторів, 5 зернових комбайнів, 9 автомашин. Село і колгосп повністю електрифіковано. В господарстві артілі працює 52 електромотори. Всі польові роботи механізовано. У 60-х роках у колгоспі збудовано 2 типові корівники, свинарник на 1500 голів, 3 телятники, склади для зерна, мінеральних добрив, отрутохімікатів, майстерню для ремонту техніки та інші господарські приміщення.
Успіхи в піднесенні господарства артілі значною мірою здобуті завдяки масово-політичній роботі, яку провадила партійна організація серед колгоспників. Вона наполегливо виховувала в них комуністичне ставлення до праці, брала під свій контроль виконання зобов'язань кожною бригадою, ланкою і окремими членами артілі, підняла всіх колгоспників на боротьбу за виконання рішень березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС.
У колгоспі виросли нові люди, передовики виробництва. За високі показники в роботі кращі з них удостоєні урядових нагород. Зокрема, ланкова Н. А. Марчевська, яка зібрала в 1967 році по 425 цнт цукрових буряків з га, і свинарка О. С. Кисельова, що одержала 22 поросят від свиноматки, — нагороджені орденом Леніна, комсомолка О. Г. Коркоць нагороджена орденом «Знак Пошани» за надій по 4 тис. кг молока від кожної закріпленої за нею корови. Бригадири комплексних бригад Ю. В. Мартинюк і М. С. Кримчук нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора.
Велику роль у піднесенні господарства, зростанні культури в селі відіграє сільська Рада, до складу якої входить 25 депутатів (серед них 40 проц. жінок). Виконком сільради та постійні комісії активно втручаються в усі сфери життя села і колгоспу, зокрема багато уваги приділяють благоустрою села, поліпшенню охорони здоров'я, роботі з батьками тощо.
За роки, що минули з часу возз'єднання Волині з Радянською Україною, невпізнанно змінився і зовнішній вигляд Ратнева. Біля села простяглося