Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Правління і партійна організація колгоспу повсякденно дбають про умови праці механізаторів. У 1967 році здано в експлуатацію майстерню на 25
робочих місць. В ній встановлені газозварювальні апарати, токарні, фрезерні, стругальні верстати тощо. Це дає змогу під час ремонту сільськогосподарських машин обходитися в основному без допомоги об'єднання «Сільгосптехніки». Дбає колгосп і про побутові умови механізаторів. Протягом усього року вони одержують безплатні обіди, до їх послуг добре обладнана душова, споруджено будинок механізаторів.
Крім основних галузей господарства, в колгоспі є ряд підсобних підприємств. Це — колгоспний млин, від якого в 1966 році артіль одержала 11 тис. крб. прибутку, пилорама, цегельний завод потужністю мільйон штук цегли на рік, що йде на будівництво громадських споруд і будинків колгоспників, овочеконсервний завод потужністю 5 млн. умовних банок консервів на рік. Колгосп розвиває також рибне господарство. Вже в 1962 році воно дало 1200 крб. прибутку, в 1968 році — 5,6 тис. крб. валового доходу і 1750 крб. чистого прибутку.
Чаруківський консервний завод, який став до ладу влітку 1966 року, — перше в області колгоспне підприємство по переробці продуктів городництва, садівництва і м'ясного тваринництва. Поєднуючи сільськогосподарське виробництво з промисловим на основі найновішої техніки, колгоспники Чарукова тим самим здійснюють рішення XXIII з'їзду КПРС про організацію переробки сільськогосподарської продукції на місці з метою її здешевлення, підвищення смакових якостей і доведення до мінімуму відходів, які особливо зростають, коли доводиться транспортувати овочі й фрукти на далеку відстань для їх переробки.
В 1967 році на заводі працювало 113 робітників. Це в основному випускники середньої школи, діти хліборобів, що стали в селі робітниками і не сезонними, а постійними, бо завод працює 10—11 місяців на рік. Продукція Чаруківського колгоспного консервного заводу відома трудящим багатьох міст країни: Луцька, Риги, Донецька, Львова, Горлівки та інших.
Консервний завод — перспективне підприємство. Якщо в 1966 році, коли він тільки почав працювати, вже дав 76 тис. крб. прибутку1, то в ювілейному — 1967 році — в три рази більше. Проведена значна робота по дальшому розширенню підприємства: встановлено дві додаткові напівавтоматичні машини для закупорки банок, автоклав, змонтовано лінію по виробництву соків. Споруджено також склади для готової продукції на 1000 тонн з холодильником на 50 тонн.
Велике значення надається питанню цілорічного виробництва овочів. Колгосп має великий город і сад загальною площею близько 300 га. Налагоджується парниково-тепличне господарство. Вже в 1967 році діяла теплиця на електрообігріві для вирощування ранніх овочів і розсади овочевих культур. Побудовано також 5 весняних теплиць під поліетиленовою плівкою. Корисна площа їх становить 2,5 тис. кв. метрів. Крім того, встановлені парники на 2 тис. рам. В цілому парниково-тепличне господарство в 1968 році дало прибутку 19,5 тис. карбованців.
Таких успіхів колгосп досяг насамперед завдяки високій трудовій дисципліні і самовідданій праці колгоспників. Важливу роль відіграв також внутрігосподарський розрахунок, який запроваджено з 1962 року. Здійснення принципу матеріальної заінтересованості сприяє зміцненню економіки колгоспу, зростанню грошових доходів. Так, у 1968 році вони становили 2296 тис. крб., або на 1,1 млн. крб. більше, ніж у 1964 році. Значно зріс фонд оплати праці, внаслідок чого зросла вагомість людино-дня з 2,37 до 4,76 крб. Це дало можливість збільшити відрахування у фонди допомоги та пенсійного забезпечення колгоспників, оплачувати їм щорічні відпустки.
Радянський уряд, високо оцінюючи успіхи трудівників Чарукова, в 1966 році нагородив орденами і медалями 23 колгоспники, зокрема орденом Леніна — ланкову Г. М. Тарасюк і доярку К. Є. Лілявську, а механізатор В. Г. Шеренгов удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
Нормою життя в Чарукові стало правило: за самовіддану працю — всенародна шана. Премії, почесні місця в президії зборів, фотографії на колгоспній Дошці пошани, подарунки до різних свят — це висока честь трудівникові, визнання його заслуг усім колективом. Крім того, про досвід колгоспних орденоносців
Чаруків
Сторінка 7 з 9
тракторів, 3 бурякозбиральні і 8 зернових комбайнів. У колгоспі працюють понад 80 кваліфікованих механізаторів, серед них майстер високих урожаїв В. Г. Шеренгов, ім'я якого відоме далеко за межами Луцького району.Правління і партійна організація колгоспу повсякденно дбають про умови праці механізаторів. У 1967 році здано в експлуатацію майстерню на 25
Крім основних галузей господарства, в колгоспі є ряд підсобних підприємств. Це — колгоспний млин, від якого в 1966 році артіль одержала 11 тис. крб. прибутку, пилорама, цегельний завод потужністю мільйон штук цегли на рік, що йде на будівництво громадських споруд і будинків колгоспників, овочеконсервний завод потужністю 5 млн. умовних банок консервів на рік. Колгосп розвиває також рибне господарство. Вже в 1962 році воно дало 1200 крб. прибутку, в 1968 році — 5,6 тис. крб. валового доходу і 1750 крб. чистого прибутку.
Чаруківський консервний завод, який став до ладу влітку 1966 року, — перше в області колгоспне підприємство по переробці продуктів городництва, садівництва і м'ясного тваринництва. Поєднуючи сільськогосподарське виробництво з промисловим на основі найновішої техніки, колгоспники Чарукова тим самим здійснюють рішення XXIII з'їзду КПРС про організацію переробки сільськогосподарської продукції на місці з метою її здешевлення, підвищення смакових якостей і доведення до мінімуму відходів, які особливо зростають, коли доводиться транспортувати овочі й фрукти на далеку відстань для їх переробки.
В 1967 році на заводі працювало 113 робітників. Це в основному випускники середньої школи, діти хліборобів, що стали в селі робітниками і не сезонними, а постійними, бо завод працює 10—11 місяців на рік. Продукція Чаруківського колгоспного консервного заводу відома трудящим багатьох міст країни: Луцька, Риги, Донецька, Львова, Горлівки та інших.
Консервний завод — перспективне підприємство. Якщо в 1966 році, коли він тільки почав працювати, вже дав 76 тис. крб. прибутку1, то в ювілейному — 1967 році — в три рази більше. Проведена значна робота по дальшому розширенню підприємства: встановлено дві додаткові напівавтоматичні машини для закупорки банок, автоклав, змонтовано лінію по виробництву соків. Споруджено також склади для готової продукції на 1000 тонн з холодильником на 50 тонн.
Велике значення надається питанню цілорічного виробництва овочів. Колгосп має великий город і сад загальною площею близько 300 га. Налагоджується парниково-тепличне господарство. Вже в 1967 році діяла теплиця на електрообігріві для вирощування ранніх овочів і розсади овочевих культур. Побудовано також 5 весняних теплиць під поліетиленовою плівкою. Корисна площа їх становить 2,5 тис. кв. метрів. Крім того, встановлені парники на 2 тис. рам. В цілому парниково-тепличне господарство в 1968 році дало прибутку 19,5 тис. карбованців.
Таких успіхів колгосп досяг насамперед завдяки високій трудовій дисципліні і самовідданій праці колгоспників. Важливу роль відіграв також внутрігосподарський розрахунок, який запроваджено з 1962 року. Здійснення принципу матеріальної заінтересованості сприяє зміцненню економіки колгоспу, зростанню грошових доходів. Так, у 1968 році вони становили 2296 тис. крб., або на 1,1 млн. крб. більше, ніж у 1964 році. Значно зріс фонд оплати праці, внаслідок чого зросла вагомість людино-дня з 2,37 до 4,76 крб. Це дало можливість збільшити відрахування у фонди допомоги та пенсійного забезпечення колгоспників, оплачувати їм щорічні відпустки.
Радянський уряд, високо оцінюючи успіхи трудівників Чарукова, в 1966 році нагородив орденами і медалями 23 колгоспники, зокрема орденом Леніна — ланкову Г. М. Тарасюк і доярку К. Є. Лілявську, а механізатор В. Г. Шеренгов удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
Нормою життя в Чарукові стало правило: за самовіддану працю — всенародна шана. Премії, почесні місця в президії зборів, фотографії на колгоспній Дошці пошани, подарунки до різних свят — це висока честь трудівникові, визнання його заслуг усім колективом. Крім того, про досвід колгоспних орденоносців