Сторінка 4 з 9
збройних сутичок з поліцією.
У піднесенні революційної боротьби широких мас села велика заслуга належить комуністичному підпіллю. В Чарукові перший комуністичний осередок виник 1924 року. Його організатором був відданий справі партії комуніст М. П. Олексюк, якого згодом обрали секретарем Холмського
окружного комітету КПЗУ. Комуністи провадили масову роз'яснювальну роботу серед селян, закликали їх до боротьби проти окупантів. Згодом навколо чаруківського осередку об'єдналися комуністи навколишніх сіл Губина, Городища, Шклиня, Колодяжного, Коршева, Скірчого. Так виник Чаруківський райком, який у 1928 році налічував 26 комуністів. У самому Чарукові було дві комірки по три комуністи — всього 6 чоловік. Луцький окружком КПЗУ через Чаруків підтримував зв'язок з Полонківською гміною, де налічувалося 14 комуністів.
Боротьба комуністів за згуртування сил трудящих дала хороші наслідки, зокрема значно активізувалася легальна робота. 2 листопада 1928 року в м. Луцьку відбувся з'їзд представників «Сельроб-правиці» і «Сельроб-лівиці», на якому відбулось об'єднання обох організацій в «Сельроб-єдність». У з'їзді взяли участь також представники Чаруківської гміни, два з них були обрані до складу повітового комітету. Члени КПЗУ брати Олійники, Найчуки, Д. Рудь та інші розповсюджували серед населення листівки, нелегальні комуністичні брошури й газети, викривали колоніальний характер політики уряду буржуазно-поміщицької Польщі.
Через організації «Сельроб-єднієть» КПЗУ вела посилену агітацію серед населення, особливо в період підготовки до парламентських виборів. Так, коли в Чарукові під час виборів до сейму в травні 1930 року виступив представник буржуазно-націоналістичної організації УНДО Яворський, селяни насамперед спитали його, як він ставиться до Радянської України. Коли виявилося, що вороже, селяни освистали його.
1 березня 1931 року в Чарукові відбувся з'їзд членів партії «Сельроб-єдність» Луцького повіту, на якому були присутні 136 делегатів з 21 села. В рішеннях з'їзду зазначалося, що необхідно далі активізувати роботу партії, залучати жінок до активної громадської діяльності. Було висунуто пропозицію розгорнути змагання між районами за кращу постановку роботи організацій «Сельроб-єдність».
Поряд з партійним у Чарукові існував також комсомольський осередок, який очолювали Г. Найчук і К. Карпюк. Комсомольці були вірними помічниками партійної організації. Вони провадили велику агітаційну і роз'яснювальну роботу серед молоді, вивішували транспаранти і червоні прапори в дні революційних свят тощо. Після 1930 року польський уряд посилив репресії проти революційно настроєних мас. Пілсудчики почали проводити в західноукраїнських селах і містах т. зв. пацифікацію, під час якої було заарештовано і кинуто у в'язниці багато жителів, запідозрених у симпатіях до Радянської України. Церковники активно підтримували правлячі кола. Це зумовило посилення руху проти православної церкви. Розгорнули широку антирелігійну пропаганду і комсомольці Чарукова. Вони розповсюджували серед населення брошури і листівки, в яких роз'яснювалась реакційна суть релігії і контрреволюційна діяльність служителів культу. На транспарантах, що їх вивішували комсомольці, крім загальних закликів про розгортання революційної боротьби, з'явився лозунг «Геть попів та інших святих собак!». Комсомольці провели в селі демонстрацію протесту проти антирадянських проповідей місцевого попа.
В наступні роки революційна пропаганда в Чарукові набрала більш досконалих форм. Комуністи ширше використовували періодичну пресу. Так, у повідомленні коменданта поліції Волинського воєводства від 8 січня 1935 року в міністерство внутрішніх справ сказано, що в Чаруків надходить з Луцька 20 примірників підпільної комуністичної газети «Червона Волинь».
Уряд нещадно розправлявся з трудящими, які ставали на боротьбу за своє соціальне і національне визволення. За роки окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею понад 80 жителів було кинуто у в'язниці.
Придушена панським чоботом біднота Чарукова розігнула спини у вересневі дні 1939 року. Звістка про наближення Червоної Армії прийшла в село 19 вересня. Селяни під керівництвом членів КПЗУ В. Петрука, О. Олійника, П. Олійника та Г. Вічинюка роззброїли ескадрон польської поліції, що відступав через Чаруків, і організували загін народної гвардії. 20 вересня загін разом з частинами Червоної Армії взяв участь у боях за залізничну станцію
Дивиться також інші населені пункти району: