Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Кожний колгоспник добре знав свої завдання як на період посіву, так і під час догляду за плантаціями та збирання. Систематично підводились підсумки змагання і оголошувались у стінній пресі, на зборах ланок. Передовиків відзначали в Календарі трудової слави.
Первинна партійна організація колгоспу «Прапор Жовтня» не лише накреслювала плани на майбутнє, а й постійно контролювала їх виконання. Це допомогло парторганізації мобілізувати трудящих на успішне здійснення завдань ювілейного року.
Завдяки ентузіазму і відданості колгоспній справі всіх трудівників буряководи виростили урожай по 500 цнт, а хлібороби – по 36,6 цнт озимої пшениці з кожного гектара всієї посівної площі. У 1967 році артіль виробила на 100 га сільськогосподарських угідь по 465 цнт молока і по 91,6 цнт м’яса. Партійна організація і правління колгоспу по-справжньому дбали про людей, знали їх запити, потреби, допомагали їм.
Зростають ферми. Наприкінці 1967 року тут налічувалось 850 голів великої рогатої худоби, а на 100 га угідь по 59,2 голови.
Розширюється капітальне будівництво в колгоспі. Тільки за два роки нової п’ятирічки (1966 – 1967 рр.) тут споруджено телятник, майстерню, будинок тваринника, механізовану кормокухню.
Все ширше використовується в колгоспному виробництві електроенергія Добротвірської ДРЕС. На фермах за допомогою електромоторів транспортуються і подрібнюються корми, налагоджено водопостачання.
Рік у рік зростає матеріальний добробут хліборобів, збільшується оплата трудодня. З 1959 року в артілі запроваджено грошову оплату праці, яка весь час зростає. Так, у 1963 році колгоспники одержали на кожний людино-день по 2 крб., в 1965 році – по 2,68 крб., а в 1967 році – по 3,51 крб. Яскравим доказом зростання матеріального рівня хліборобів є заробіток окремих сімей. Якщо в 1965 році сім’я доярки П. І. Бондарук (працюють двоє) заробила 3214 крб., то у 1966 р. – 3366 крб., а сім’я тракториста Т. Ф. Костючка (працювали двоє) у 1965 р. одержала 2640 крб., а у 1966 році – 3214 крб.
Правління артілі піклується про відпочинок хліборобів. З 1964 року всім колгоспникам, які виробили протягом року не менше 270 людино-днів, надаються оплачувані відпустки. На кошти колгоспу щороку відпочивають члени артілі в санаторіях, будинках відпочинку та подорожують по туристичних путівках.
Докорінно поліпшились житлові умови колгоспників. Майже всі хлібороби переїхали з хуторів у село. Тим, хто переселявся, колгосп допомагав коштами й будівельними матеріалами. За 1960 – 1967 рр. у Старому Загорові з’явилось багато нових вулиць. У 1967 році одну з них назвали іменем 50-річчя Радянської влади.
Зросла культура населення. Старий Загорів – село суцільної письменності. Колгосп у 1961 році здійснив добудову приміщення школи, і з того часу діти навчаються в одну зміну. З 1963 року на базі восьмирічки створили середню школу, де у 1967 році 18 вчителів навчали 310 дітей. Школярі беруть активну участь у громадсько-корисній роботі, допомагають колгоспникам на жнивах; виступають перед хліборобами з концертами. Громадську діяльність учнів очолює шкільна комсомольська організація. В її лавах у 1967 році налічувалось 83 члени ЛКСМУ.
В школі працює гурток юних краєзнавців, створено штаб червоних слідопитів, які ведуть роботу під девізом «Шляхами батьків і дідів».
До 100-річчя від дня народження В. І. Леніна учні беруть участь в екскурсіях по місцях революційної діяльності вождя.
Вони відвідали Ленінград, Центральний музей і Мавзолей В. І. Леніна в Москві, побували в Києві у філіалі Центрального музею В. І. Леніна.
В школі добре організовано інтернаціональне виховання учнів. Піонери й комсомольці листуються з молоддю Берліна, Дрездена, Лейпціга, Варшави, обмінюються сувенірами. Листи, піонерські галстуки, значки, пісні, художня
Старий Загорів
Сторінка 6 з 7
Партійна організація артілі конкретно, по-діловому керувала соціалістичним змаганням механізаторів за зразковий ремонт техніки, вникала в усі питання господарського життя і предметно їх вирішувала. Комуністи-механізатори стали ініціаторами змагання за щозмінне перевиконання норм, за високопродуктивне використання техніки, високу якість роботи. Для механізації робіт у рільництві артіль має 12 тракторів, 7 комбайнів та багато іншої сільськогосподарської техніки. Первинна партійна організація колгоспу «Прапор Жовтня» не лише накреслювала плани на майбутнє, а й постійно контролювала їх виконання. Це допомогло парторганізації мобілізувати трудящих на успішне здійснення завдань ювілейного року.
Завдяки ентузіазму і відданості колгоспній справі всіх трудівників буряководи виростили урожай по 500 цнт, а хлібороби – по 36,6 цнт озимої пшениці з кожного гектара всієї посівної площі. У 1967 році артіль виробила на 100 га сільськогосподарських угідь по 465 цнт молока і по 91,6 цнт м’яса. Партійна організація і правління колгоспу по-справжньому дбали про людей, знали їх запити, потреби, допомагали їм.
Зростають ферми. Наприкінці 1967 року тут налічувалось 850 голів великої рогатої худоби, а на 100 га угідь по 59,2 голови.
Розширюється капітальне будівництво в колгоспі. Тільки за два роки нової п’ятирічки (1966 – 1967 рр.) тут споруджено телятник, майстерню, будинок тваринника, механізовану кормокухню.
Все ширше використовується в колгоспному виробництві електроенергія Добротвірської ДРЕС. На фермах за допомогою електромоторів транспортуються і подрібнюються корми, налагоджено водопостачання.
Рік у рік зростає матеріальний добробут хліборобів, збільшується оплата трудодня. З 1959 року в артілі запроваджено грошову оплату праці, яка весь час зростає. Так, у 1963 році колгоспники одержали на кожний людино-день по 2 крб., в 1965 році – по 2,68 крб., а в 1967 році – по 3,51 крб. Яскравим доказом зростання матеріального рівня хліборобів є заробіток окремих сімей. Якщо в 1965 році сім’я доярки П. І. Бондарук (працюють двоє) заробила 3214 крб., то у 1966 р. – 3366 крб., а сім’я тракториста Т. Ф. Костючка (працювали двоє) у 1965 р. одержала 2640 крб., а у 1966 році – 3214 крб.
Правління артілі піклується про відпочинок хліборобів. З 1964 року всім колгоспникам, які виробили протягом року не менше 270 людино-днів, надаються оплачувані відпустки. На кошти колгоспу щороку відпочивають члени артілі в санаторіях, будинках відпочинку та подорожують по туристичних путівках.
Докорінно поліпшились житлові умови колгоспників. Майже всі хлібороби переїхали з хуторів у село. Тим, хто переселявся, колгосп допомагав коштами й будівельними матеріалами. За 1960 – 1967 рр. у Старому Загорові з’явилось багато нових вулиць. У 1967 році одну з них назвали іменем 50-річчя Радянської влади.
Зросла культура населення. Старий Загорів – село суцільної письменності. Колгосп у 1961 році здійснив добудову приміщення школи, і з того часу діти навчаються в одну зміну. З 1963 року на базі восьмирічки створили середню школу, де у 1967 році 18 вчителів навчали 310 дітей. Школярі беруть активну участь у громадсько-корисній роботі, допомагають колгоспникам на жнивах; виступають перед хліборобами з концертами. Громадську діяльність учнів очолює шкільна комсомольська організація. В її лавах у 1967 році налічувалось 83 члени ЛКСМУ.
В школі працює гурток юних краєзнавців, створено штаб червоних слідопитів, які ведуть роботу під девізом «Шляхами батьків і дідів».
До 100-річчя від дня народження В. І. Леніна учні беруть участь в екскурсіях по місцях революційної діяльності вождя.
Вони відвідали Ленінград, Центральний музей і Мавзолей В. І. Леніна в Москві, побували в Києві у філіалі Центрального музею В. І. Леніна.
В школі добре організовано інтернаціональне виховання учнів. Піонери й комсомольці листуються з молоддю Берліна, Дрездена, Лейпціга, Варшави, обмінюються сувенірами. Листи, піонерські галстуки, значки, пісні, художня