Сторінка 4 з 7
Сільська Рада також розглядала питання про підготовку школи до нового навчального року. Її депутати організовували суботники, щоб допомогти школі. В них взяли участь батьки, молодь, учні старших класів. Вони відремонтували шкільне приміщення, завезли 200 кубометрів палива. У 1945 році в Старому Загорові почалось навчання дітей в світлих, просторих класах семирічки.
Для захисту села від банд українських буржуазних націоналістів, які тероризували населення, молодь об'єдналась у винищувальний батальйон. З проведенням колективізації були ліквідовані рештки банд українських буржуазних націоналістів. Колективізація в Старому Загорові почалась у 1947 році. Загальні збори колгоспників 30 грудня 1947 року обрали склад правління артілі «Вільна праця», головою якого став односельчанин В. М. Подляшко. В 1948 році до колгоспу вступило ще 134 сім’ї.
Колгосп «Вільна праця» у 1950 році об'єднався з артілями ім. К. Маркса (с. Новий Загорів) і «Прапор Жовтня» (с. Хорів). Укрупнений колгосп дістав назву «Прапор Жовтня». На 1 січня 1951 року в господарстві налічувалось 529 дворів з населенням 1857 чоловік. Всієї землі, закріпленої за колгоспом, було 3603 гектарів.
Під керівництвом партійної організації, створеної у 1950 році в колгоспі, трудівники артілі наполегливо працювали над зміцненням господарства. Комуністи й комсомольці очолили найбільш відповідальні ділянки господарства. В окремих рільничих бригадах були організовані комсомольські групи. Партійна організація і правління колгоспу на партійно-комсомольських зборах періодично слухали звіти про діяльність комуністів і комсомольців у бригадах та ланках, допомагали їм в роботі. Налагодилась робота агітколективу і редколегій стінних газет. Комуністи артілі подбали і про підвищення кваліфікації хліборобів. Уже в 1950 році в агротехнічних і зоотехнічних гуртках навчалося 130 колгоспників.
Рік у рік зміцнюється громадське господарство, підвищується врожайність полів, зростають прибутки артілі. В 1958 році колгоспники зібрали в середньому зернових по 19,6 цнт з га. Це майже вдвоє більше, ніж у 1955 році. Прибуток колгоспу становив 181 948 крб. З цієї суми на капітальне будівництво асигновано 82 715 крб. Передовики громадського господарства – голова артілі комуніст І. С. Жомир і ланкова Г. В. Моначинська – завоювали право бути учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. За вирощення високих урожаїв ланкова Г. В. Моначинська була нагороджена орденом Леніна, а бригадир рільничої бригади комуніст С. А. Гура – орденом Трудового Червоного Прапора.
Після XXI з'їзду КПРС колгоспники під керівництвом партійної організації добились великих успіхів. Господарство в 1959 році здобуло першість у соціалістичному змаганні серед колгоспників Локачинського району з усіх показників виробництва.
Комуністи й комсомольці працювали найкраще і вели за собою всіх хліборобів. Так, рільнича бригада, очолювана С. А. Гурою, виростила зернових по 25,3 цнт, а цукрових буряків по 341 цнт; комсомольсько-молодіжна ланка В. С. Глод – близько 450 цнт цукрових буряків і по 135 цнт картоплі з кожного гектара. Виконком Волинської обласної Ради депутатів трудящих С. А. Гурі присвоїв звання кращого бригадира по вирощуванню зернових культур в області.
У наступні роки високих показників добилися й тваринники. В 1960 році артіль виробила по 304 цнт молока і 97 цнт м'яса на 100 га угідь, або майже в два рази більше проти 1959 року. Колгосп тоді завоював перехідний Червоний прапор райкому КП України і райвиконкому.
Дальше зміцнення економіки дало можливість широко розгорнути будівництво. На місці старих глиняних тваринницьких приміщень зводили капітальні цегляні споруди: корівники, свинарники та інші господарські приміщення.
На капітальне будівництво правління колгоспу відрахувало в 1960 році 156 692 крб., що майже в два рази більше проти 1958 року. Будівництво в артілі здійснює бригада колгоспних спеціалістів, яка складається з 25 чоловік.
Ще задовго до скликання XXII з'їзду КПРС в 1961 році між колгоспами району розгорнулось соціалістичне змагання за гідну зустріч з’їзду.
Не було жодного хлібороба артілі, який би не виконував денних виробничих норм. А 69 проц. працездатних колгоспників значно перевиконували норми виробітку.
Рішення XXII з'їзду КПРС вказали хліборобам шлях до нових звершень, створили умови для дальшого економічного зростання господарства.
Дивиться також інші населені пункти району: