Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Відразу ж після визволення відновили роботу Шацький райком КП(б)У, райвиконком, РК ЛКСМУ і сільська Рада. Під керівництвом партійних і радянських органів розгорнулася робота по відбудові селища та наданню допомоги фронту. 42 жителі Шацька поповнили лави Червоної Армії і громили фашистів на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. За мужність, виявлену
в боях за визволення Данціга, житель селища А. Т. Носулич був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня. Трудящі Шацька і району лише за перші три місяці після визволення зібрали й передали до фонду допомоги Червоної Армії значну кількість продовольства. Багато жителів працювали на будівництві військових об'єктів. За рішенням РК ЛКСМУ було створено дві молодіжні бригади, які брали участь у відбудові Ковельського залізничного вузла та працювали на лісорозробках.
Невідкладним завданням, яке постало перед трудящими Шацька, була відбудова народного господарства. Першорядне значення у його вирішенні мала допомога держави, яка виділила величезні кошти і будівельні матеріали. Господарствам, які потерпіли від фашистських окупантів та їх пособників, було надано грошові кредити, будівельні матеріали, насіння тощо. Так, за рішенням Шацького райвиконкому від 31 жовтня 1945 року такі господарства одержали 3760 куб. метрів лісоматеріалів, у т. ч. 78 господарств Шацька. Згідно з Постановою РНК СРСР від 8 лютого 1944 року в 1945 році понад 60 господарств було повністю або частково звільнено від сплати сільськогосподарського податку. Радянська держава подбала про сімей червоноармійців та інвалідів Великої Вітчизняної війни. Важливу роль у цьому відіграла громадськість селища. За рішенням РК КП(б)У та райвиконкому з 15 по 21 січня 1945 року в Шацьку відбувся недільник допомоги сім'ям військовослужбовців.
Протягом другої половини 1944 року і в 1945 році трудящі Шацька відбудували 31 адміністративний і житловий будинок загальною площею понад 10 тис. кв. метрів. Почали працювати два цехи райпромкомбінату. З ініціативи комуністів і комсомольців в селищі неодноразово влаштовувалися суботники. Так, 13 жовтня 1945 року під час суботника було виконано великий обсяг земляних робіт. На відбудові селища особливо відзначилася молодіжна бригада, яка складалася з 80 чоловік. У відбудованих приміщеннях почали працювати райлікарня і аптека. Медперсонал багато зробив для боротьби з такими небезпечними хворобами, як тиф, скарлатина, дифтерія та інші. З 1 вересня 1944 року відчинилися двері семирічної школи. Вже у листопаді 1944 року місцеві органи влади розглянули питання про завершення ліквідації неписьменності серед дорослих. Незабаром почали працювати клуб з кіноустановкою та хата-читальня.
Відбудові й соціалістичному будівництву в Шацьку великі перешкоди чинила банда українських буржуазних націоналістів. В січні 1945 року за допомогою місцевого населення вона була ліквідована. Яскравою демонстрацією відданості трудящих Шацька Радянській владі були вибори до Верховної Ради СРСР, які відбулися в лютому 1946 року. 100 проц. виборців взяли участь у виборах до радянського парламенту і віддали свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
В 1947 році у селищі розгорнувся рух за колективізацію сільського господарства. Велику роботу щодо об'єднання селянських індивідуальних господарств у колективні господарства проводили комуністи і комсомольці. Активними організаторами колгоспного руху були колишні члени КПЗУ М. К. Курдзяба, М. К. Бегас, П. Д. Шепеля та інші. У серпні 1947 року в Шацьку був створений колгосп, в який об'єдналося 18 бідняцьких господарств. Він мав 51 га орної землі. Наприкінці 1947 року в колгоспі утворилася партійно-кандидатська група, яка в 1948 році стала парторганізацією. Секретарем її обрали М. К. Курдзябу. В листопаді 1948 року було організовано другий колгосп.
Вже в перші роки колективного господарювання було досягнуто значних успіхів у розвитку виробництва. У колгоспах створили тваринницькі ферми. В 1950 році в них налічувалося 379 голів великої рогатої худоби і понад 110 свиней. У липні 1951 року на базі двох колгоспів було створено одне господарство рослинницько-тваринницького напряму, до якого в 1958 році приєднався колгосп села Мельників.
Артіль, що дістала назву «Україна», стала багатогалузевим господарством. На кінець 1958 року вона мала 1200 голів великої рогатої худоби. Колгосп придбав комбайн, 9 тракторів, 6 вантажних автомашин. Зріс доход артілі, який
Шацьк
Сторінка 6 з 9
свиней та багато іншого майна.Відразу ж після визволення відновили роботу Шацький райком КП(б)У, райвиконком, РК ЛКСМУ і сільська Рада. Під керівництвом партійних і радянських органів розгорнулася робота по відбудові селища та наданню допомоги фронту. 42 жителі Шацька поповнили лави Червоної Армії і громили фашистів на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. За мужність, виявлену
Невідкладним завданням, яке постало перед трудящими Шацька, була відбудова народного господарства. Першорядне значення у його вирішенні мала допомога держави, яка виділила величезні кошти і будівельні матеріали. Господарствам, які потерпіли від фашистських окупантів та їх пособників, було надано грошові кредити, будівельні матеріали, насіння тощо. Так, за рішенням Шацького райвиконкому від 31 жовтня 1945 року такі господарства одержали 3760 куб. метрів лісоматеріалів, у т. ч. 78 господарств Шацька. Згідно з Постановою РНК СРСР від 8 лютого 1944 року в 1945 році понад 60 господарств було повністю або частково звільнено від сплати сільськогосподарського податку. Радянська держава подбала про сімей червоноармійців та інвалідів Великої Вітчизняної війни. Важливу роль у цьому відіграла громадськість селища. За рішенням РК КП(б)У та райвиконкому з 15 по 21 січня 1945 року в Шацьку відбувся недільник допомоги сім'ям військовослужбовців.
Протягом другої половини 1944 року і в 1945 році трудящі Шацька відбудували 31 адміністративний і житловий будинок загальною площею понад 10 тис. кв. метрів. Почали працювати два цехи райпромкомбінату. З ініціативи комуністів і комсомольців в селищі неодноразово влаштовувалися суботники. Так, 13 жовтня 1945 року під час суботника було виконано великий обсяг земляних робіт. На відбудові селища особливо відзначилася молодіжна бригада, яка складалася з 80 чоловік. У відбудованих приміщеннях почали працювати райлікарня і аптека. Медперсонал багато зробив для боротьби з такими небезпечними хворобами, як тиф, скарлатина, дифтерія та інші. З 1 вересня 1944 року відчинилися двері семирічної школи. Вже у листопаді 1944 року місцеві органи влади розглянули питання про завершення ліквідації неписьменності серед дорослих. Незабаром почали працювати клуб з кіноустановкою та хата-читальня.
Відбудові й соціалістичному будівництву в Шацьку великі перешкоди чинила банда українських буржуазних націоналістів. В січні 1945 року за допомогою місцевого населення вона була ліквідована. Яскравою демонстрацією відданості трудящих Шацька Радянській владі були вибори до Верховної Ради СРСР, які відбулися в лютому 1946 року. 100 проц. виборців взяли участь у виборах до радянського парламенту і віддали свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
В 1947 році у селищі розгорнувся рух за колективізацію сільського господарства. Велику роботу щодо об'єднання селянських індивідуальних господарств у колективні господарства проводили комуністи і комсомольці. Активними організаторами колгоспного руху були колишні члени КПЗУ М. К. Курдзяба, М. К. Бегас, П. Д. Шепеля та інші. У серпні 1947 року в Шацьку був створений колгосп, в який об'єдналося 18 бідняцьких господарств. Він мав 51 га орної землі. Наприкінці 1947 року в колгоспі утворилася партійно-кандидатська група, яка в 1948 році стала парторганізацією. Секретарем її обрали М. К. Курдзябу. В листопаді 1948 року було організовано другий колгосп.
Вже в перші роки колективного господарювання було досягнуто значних успіхів у розвитку виробництва. У колгоспах створили тваринницькі ферми. В 1950 році в них налічувалося 379 голів великої рогатої худоби і понад 110 свиней. У липні 1951 року на базі двох колгоспів було створено одне господарство рослинницько-тваринницького напряму, до якого в 1958 році приєднався колгосп села Мельників.
Артіль, що дістала назву «Україна», стала багатогалузевим господарством. На кінець 1958 року вона мала 1200 голів великої рогатої худоби. Колгосп придбав комбайн, 9 тракторів, 6 вантажних автомашин. Зріс доход артілі, який