Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Великим тягарем для трудящих мас був податковий гніт, який дедалі посилювався. Селянам доводилося сплачувати понад 10 різних податків і поборів. Як писала газета «Сила», на плечах селянина тяжіла ціла
вавілонська вежа податків: поземельний, маєтковий, прибутковий, шляховий, оборотовий, додатковий, промисловий, комунальний, нумеровий і т. д. Найбільш тяжким був поземельний податок, який стягувався у більшому розмірі з малоземельних господарств. Так, господарства, що мали до 5 га, платили до 2,25 злотого з гектара, а ті, що володіли понад 2 тис. га, — тільки по 1,07 злотого. Виходячи з цього, середній селянин повинен був щорічно платити до 8—10 злотих тільки поземельного податку. Податки стягувалися також на утримання війта, поліції тощо. Справжнім лихом були численні штрафи і мита. Селяни мали платити за в'їзд до міста, переїзд через міст, постій на базарі, забій худоби, одержання свідоцтва тощо. Великим тягарем були також державні монополії на сіль, сірники, тютюн та інші товари і шарваркова повинність, яка відбирала у них до 100 людино-днів на рік.
Щоб прогодувати сім'ю і сплатити податки, розореним селянам доводилося шукати заробітків. У Шацьку були лише паровий млин, 2 вітряки і цегельня, які, безперечно, не могли забезпечити роботою всіх бажаючих. Тому багато з них їхали до промислових центрів Польщі, а кілька сімей емігрували до Америки.
Соціальне поневолення доповнювалось національним. Польський уряд здійснював політику примусового ополячування українського населення, переслідував українську мову, культуру й освіту. Заборонялося навіть носити український одяг, співати національних пісень. Тих, хто порушував це, штрафували. В державних установах офіціальною мовою була лише польська мова, а всі посади займали переважно поляки. В Шацьку була 4-класна школа, але навчання в ній проводилося виключно польською мовою. Переважна більшість дітей лишалася поза школою. За офіціальними даними, у 1938 році тут налічувалося понад 60 проц. неписьменних. На десятки сіл північного заходу Волинського воєводства у 30-х роках працювала невелика лікарня з одним лікарем, яка знаходилася у Шацьку. Медичне обслуговування було платним. Перебування у лікарні протягом доби коштувало від 3 до 6 злотих.
Трудящі Шацька не мирилися з таким становищем і боролися проти гнобителів, за возз'єднання з Радянською Україною. Очолювали революційну боротьбу комуністи. У 1924 році створюється Шацький райком КПЗУ, який підлягав Ковельському окружкому.
Комуністи піднімали широкі маси на боротьбу за соціальне і національне визволення, викривали антинародну суть політики окупаційних властей, розповсюджували революційні видання. Внаслідок агітаційно-масової роботи, проведеної комуністами, більшість населення Шацька бойкотувала вибори до сейму та місцевих органів влади. Так, у 1928 році в Шацьку і Любомльському повіті в цілому майже половина виборців не брала участі в голосуванні, а близько чверті тих, хто голосував, підтримали антиурядових кандидатів. Під керівництвом комуністів участь у революційній боротьбі брали комсомольці. Вони вивішували в Шацьку і сусідніх селах гасла й транспаранти з революційними закликами: «Руки геть від Радянського Союзу!», «Навчання для всіх!» та інші.
Особливу активність революційне підпілля виявляло напередодні видатних дат: дня пам'яті В. І. Леніна, річниці Великого Жовтня, 1 Травня. З нагоди цих подій комуністи скликали нелегальні збори, розповсюджували листівки, вивішували червоні прапори. В січні 1936 року в більшості сіл, що входили до зони діяльності Шацького підпільного райкому КПЗУ, відбулися збори селян, присвячені пам'яті
І. Леніна. У Шацьку в таких зборах взяло участь близько 300 чоловік. У прийнятих резолюціях засуджувалася політика білого терору, закриття польським урядом шкіл, а також висловлювалася щира підтримка Радянського Союзу. Напередодні 1 Травня з ініціативи комуністів поблизу Шацька відбулися дві маївки, на які зібралося понад 100 чоловік. Активну участь у революційному підпіллі в 30-х роках брали комуністи Я. І. Гинайло, К. К.
Шацьк
Сторінка 3 з 9
скористатися лише заможні селяни. Комасація була однією з форм колонізації Західної України шляхом насадження куркульських господарств за рахунок розорення дрібних селянських господарств. У 30-х роках навколо Шацька виникли хутори Хороми, Посіч, Городище, Вороткове, Камені та інші.Великим тягарем для трудящих мас був податковий гніт, який дедалі посилювався. Селянам доводилося сплачувати понад 10 різних податків і поборів. Як писала газета «Сила», на плечах селянина тяжіла ціла
Щоб прогодувати сім'ю і сплатити податки, розореним селянам доводилося шукати заробітків. У Шацьку були лише паровий млин, 2 вітряки і цегельня, які, безперечно, не могли забезпечити роботою всіх бажаючих. Тому багато з них їхали до промислових центрів Польщі, а кілька сімей емігрували до Америки.
Соціальне поневолення доповнювалось національним. Польський уряд здійснював політику примусового ополячування українського населення, переслідував українську мову, культуру й освіту. Заборонялося навіть носити український одяг, співати національних пісень. Тих, хто порушував це, штрафували. В державних установах офіціальною мовою була лише польська мова, а всі посади займали переважно поляки. В Шацьку була 4-класна школа, але навчання в ній проводилося виключно польською мовою. Переважна більшість дітей лишалася поза школою. За офіціальними даними, у 1938 році тут налічувалося понад 60 проц. неписьменних. На десятки сіл північного заходу Волинського воєводства у 30-х роках працювала невелика лікарня з одним лікарем, яка знаходилася у Шацьку. Медичне обслуговування було платним. Перебування у лікарні протягом доби коштувало від 3 до 6 злотих.
Трудящі Шацька не мирилися з таким становищем і боролися проти гнобителів, за возз'єднання з Радянською Україною. Очолювали революційну боротьбу комуністи. У 1924 році створюється Шацький райком КПЗУ, який підлягав Ковельському окружкому.
Комуністи піднімали широкі маси на боротьбу за соціальне і національне визволення, викривали антинародну суть політики окупаційних властей, розповсюджували революційні видання. Внаслідок агітаційно-масової роботи, проведеної комуністами, більшість населення Шацька бойкотувала вибори до сейму та місцевих органів влади. Так, у 1928 році в Шацьку і Любомльському повіті в цілому майже половина виборців не брала участі в голосуванні, а близько чверті тих, хто голосував, підтримали антиурядових кандидатів. Під керівництвом комуністів участь у революційній боротьбі брали комсомольці. Вони вивішували в Шацьку і сусідніх селах гасла й транспаранти з революційними закликами: «Руки геть від Радянського Союзу!», «Навчання для всіх!» та інші.
Особливу активність революційне підпілля виявляло напередодні видатних дат: дня пам'яті В. І. Леніна, річниці Великого Жовтня, 1 Травня. З нагоди цих подій комуністи скликали нелегальні збори, розповсюджували листівки, вивішували червоні прапори. В січні 1936 року в більшості сіл, що входили до зони діяльності Шацького підпільного райкому КПЗУ, відбулися збори селян, присвячені пам'яті
І. Леніна. У Шацьку в таких зборах взяло участь близько 300 чоловік. У прийнятих резолюціях засуджувалася політика білого терору, закриття польським урядом шкіл, а також висловлювалася щира підтримка Радянського Союзу. Напередодні 1 Травня з ініціативи комуністів поблизу Шацька відбулися дві маївки, на які зібралося понад 100 чоловік. Активну участь у революційному підпіллі в 30-х роках брали комуністи Я. І. Гинайло, К. К.