Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В артілі збудовано багато господарських приміщень, у т. ч. 2 кормокухні, тваринницькі приміщення на 900 голів, зерносховище на 1000 цнт, а також завод для виготовлення вітамінного борошна (трав'яного і хвойного). Щоб
забезпечити господарські потреби, споруджено цегельний і черепичний цехи, більш потужну пилораму, кузню, столярно-слюсарну майстерню. У здійсненні будівництва господарських і виробничих приміщень важливе значення мають державні кредити. Лише в 1968 році держава надала колгоспу довгострокову позику на суму 84,5 тис. карбованців.
Успішно розв'язувати завдання дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва допомагає колгоспна партійна організація. Вона проводить велику організаторську й масово-політичну роботу, націлює трудівників села на успішне виконання поставлених партією завдань. Комуністи очолюють провідні ділянки виробництва, показують приклад сумлінного ставлення до праці. Так, колишній член КПЗБ Я. І. Кузьмич багато років очолює одну з комплексних бригад. Комуніст М. П. Нестерук — бригадир другої комплексної бригади, якій належить першість у колгоспі з виробничих показників і організації праці. Зразком для інших є комуніст М. Р. Шевчик. Працюючи трактористом, він добре виконує доручену роботу і в 1968 році виробив 1620 га умовної оранки.
Завдяки зростанню колгоспного виробництва збільшився валовий доход господарства, який у 1967 році становив 238,4 тис. крб. Це створило умови для підвищення добробуту трудівників села і зростання оплати їх праці. В 1967 році на один людино-день вони одержали по 2,23 крб. — вдвоє більше, ніж у 1964 році. В особистому користуванні колгоспників артілі «Заповіт Ілліча» і сільської інтелігенції налічувалося 831 голова великої рогатої худоби і близько 1 тис. свиней.
За роки Радянської влади Піща невпізнанно змінилася. Протягом 1945 — 1967 pp. тут було зведено 229 нових житлових будинків, що становить майже дві третини житлового фонду. В селі з'явилися нові вулиці: Механізаторів, Набережна та інші. Красивішою стала центральна вулиця, названа ім'ям Леніна. Гордістю села є вулиця Механізаторів, де зведено вже понад 60 добротних будинків. В них живуть переважно механізатори різних спеціальностей. В числі новоселів кращі трактористи В. С. Шульга та Ф. П. Яльницький, сім'ї яких переїхали до нових трикімнатних цегляних будинків. Нові будинки й вулиці — свідчення зростання матеріального добробуту хліборобів, наслідок постійної турботи партії і Радянського уряду. Лише в 1965 році держава асигнувала для забудовників кредити на 10 тис. крб. і виділила багато будівельних матеріалів. Село електрифіковано й радіофіковано, з 1966 року одержує струм від Добротвірської ДРЕС. З ініціативи сільської Ради і вуличних комітетів проведено велику роботу по озелененню вулиць.
Зростає добробут і культурний рівень трудящих Піщі. Важливим показником цього є збільшення товарообороту місцевої торговельної мережі. Якщо в 1958 році тут було продано різних товарів на 43 тис. крб., в 1965 році — на 319,3 тис. крб., то в 1968 році — на 853,3 тис. крб. Звичайним явищем в будинках колгоспників та інтелігенції стали добротні меблі, радіоприймачі, телевізори, швейні і пральні машини та інші цінні речі. Значно зросла кількість вкладників до ощадкаси. В 1968 році їх налічувалося близько 300 чоловік, а загальна сума заощаджень становила 60 тис. крб. Ветерани праці забезпечені пенсіями. 156 літніх колгоспників одержують пенсії, а 56 багатодітних і одиноких матерів — державну допомогу.
До послуг жителів Піщі відділення зв'язку, де є телефонний переговорний пункт. Для задоволення побутових потреб у селі відкрито кравецьку майстерню, пункт прийому одягу для хімчистки. Колектив кравецької майстерні на чолі з О. В. Корінь за систематичне перевиконання виробничих завдань і високу якість роботи у 1965 році удостоєний звання колективу комуністичної праці, а в ювілейному 1967 році занесений на районну Дошку пошани.
За Радянської влади докорінно змінилося медичне обслуговування трудящих. У 1945 році в Піщі було відкрито лікарню на 25 ліжок, яка в 1960 році переїхала до нового приміщення. При поліклінічному відділенні працюють жіноча й дитяча консультації, рентгенологічний та фізіотерапевтичний
Піща
Сторінка 6 з 8
надоїла від кожної з 12 закріплених за нею корів по 2135 кг молока. Значних виробничих успіхів досягла комсомолка Н. М. Сендер. Вона одержала у тому ж році від кожної з 12 свиноматок по 14 поросят.В артілі збудовано багато господарських приміщень, у т. ч. 2 кормокухні, тваринницькі приміщення на 900 голів, зерносховище на 1000 цнт, а також завод для виготовлення вітамінного борошна (трав'яного і хвойного). Щоб
Успішно розв'язувати завдання дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва допомагає колгоспна партійна організація. Вона проводить велику організаторську й масово-політичну роботу, націлює трудівників села на успішне виконання поставлених партією завдань. Комуністи очолюють провідні ділянки виробництва, показують приклад сумлінного ставлення до праці. Так, колишній член КПЗБ Я. І. Кузьмич багато років очолює одну з комплексних бригад. Комуніст М. П. Нестерук — бригадир другої комплексної бригади, якій належить першість у колгоспі з виробничих показників і організації праці. Зразком для інших є комуніст М. Р. Шевчик. Працюючи трактористом, він добре виконує доручену роботу і в 1968 році виробив 1620 га умовної оранки.
Завдяки зростанню колгоспного виробництва збільшився валовий доход господарства, який у 1967 році становив 238,4 тис. крб. Це створило умови для підвищення добробуту трудівників села і зростання оплати їх праці. В 1967 році на один людино-день вони одержали по 2,23 крб. — вдвоє більше, ніж у 1964 році. В особистому користуванні колгоспників артілі «Заповіт Ілліча» і сільської інтелігенції налічувалося 831 голова великої рогатої худоби і близько 1 тис. свиней.
За роки Радянської влади Піща невпізнанно змінилася. Протягом 1945 — 1967 pp. тут було зведено 229 нових житлових будинків, що становить майже дві третини житлового фонду. В селі з'явилися нові вулиці: Механізаторів, Набережна та інші. Красивішою стала центральна вулиця, названа ім'ям Леніна. Гордістю села є вулиця Механізаторів, де зведено вже понад 60 добротних будинків. В них живуть переважно механізатори різних спеціальностей. В числі новоселів кращі трактористи В. С. Шульга та Ф. П. Яльницький, сім'ї яких переїхали до нових трикімнатних цегляних будинків. Нові будинки й вулиці — свідчення зростання матеріального добробуту хліборобів, наслідок постійної турботи партії і Радянського уряду. Лише в 1965 році держава асигнувала для забудовників кредити на 10 тис. крб. і виділила багато будівельних матеріалів. Село електрифіковано й радіофіковано, з 1966 року одержує струм від Добротвірської ДРЕС. З ініціативи сільської Ради і вуличних комітетів проведено велику роботу по озелененню вулиць.
Зростає добробут і культурний рівень трудящих Піщі. Важливим показником цього є збільшення товарообороту місцевої торговельної мережі. Якщо в 1958 році тут було продано різних товарів на 43 тис. крб., в 1965 році — на 319,3 тис. крб., то в 1968 році — на 853,3 тис. крб. Звичайним явищем в будинках колгоспників та інтелігенції стали добротні меблі, радіоприймачі, телевізори, швейні і пральні машини та інші цінні речі. Значно зросла кількість вкладників до ощадкаси. В 1968 році їх налічувалося близько 300 чоловік, а загальна сума заощаджень становила 60 тис. крб. Ветерани праці забезпечені пенсіями. 156 літніх колгоспників одержують пенсії, а 56 багатодітних і одиноких матерів — державну допомогу.
До послуг жителів Піщі відділення зв'язку, де є телефонний переговорний пункт. Для задоволення побутових потреб у селі відкрито кравецьку майстерню, пункт прийому одягу для хімчистки. Колектив кравецької майстерні на чолі з О. В. Корінь за систематичне перевиконання виробничих завдань і високу якість роботи у 1965 році удостоєний звання колективу комуністичної праці, а в ювілейному 1967 році занесений на районну Дошку пошани.
За Радянської влади докорінно змінилося медичне обслуговування трудящих. У 1945 році в Піщі було відкрито лікарню на 25 ліжок, яка в 1960 році переїхала до нового приміщення. При поліклінічному відділенні працюють жіноча й дитяча консультації, рентгенологічний та фізіотерапевтичний