Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Одним з головних завдань, яке постало перед трудящими села, був перехід на нові, соціалістичні рейки господарювання. Провідна роль у здійсненні
соціалістичної перебудови належала комуністам. У червні 1947 року в Піщі утворилася партійна група, яка складалася з 4 комуністів. Активну допомогу їм подавали комсомольці. Соціалістичній перебудові сільського господарства всіляко намагалися перешкодити українські буржуазні націоналісти. Проте політика партії знайшла підтримку широких мас трудового селянства. 15 серпня 1947 року перші 29 бідняцько-середняцьких господарств Піщі об'єдналися в колгосп, який назвали ім'ям Леніна. Це був перший колгосп у тодішньому Шацькому районі. Головою його селяни обрали комуніста Н. І. Сендера.
Завдяки наполегливій масово-політичній та організаційній роботі сільради, комуністів та комсомольців у 1948 році в Піщі в основному було завершено суцільну колективізацію. За перші три роки колективного господарювання селяни побудували приміщення для громадської худоби, зерносховище та інші господарські споруди. Було створено тваринницьку ферму, де в 1949 році налічувалося 65 голів великої рогатої худоби. Важливу допомогу в обробітку землі й збиранні врожаю колгоспу ім. Леніна подавала Шацька MTС.
У 1950 році колгосп ім. Леніна об'єднався з колгоспом «Іскра» села Затишшя. Тепер в артілі налічувалося 339 дворів і 3349 га земельних угідь, з них 807 га орної землі. Неподільний фонд її становив 205 тис. карбованців.
Після укрупнення господарство почало розвиватися більш швидкими темпами. За роки п'ятої п'ятирічки прибутки від двох основних галузей — рослинництва й тваринництва — зросли більш як у 2,5 раза і становили в 1955 році 222,3 тис. крб. Було побудовано електростанцію, пилораму, 7 типових тваринницьких приміщень, пташник та ін. Держава подбала про будівельні матеріали для колгоспу ім. Леніна. Лише в 1954 році він одержав 850 кубометрів лісоматеріалів. Значну допомогу подавала MTС, яка не лише збирала врожай, а й проводила обробіток грунту, сівбу, заготівлю силосу. Чималу увагу приділяли в артілі розвиткові громадського тваринництва. У 1957 році на тваринницьких фермах налічувалося 340 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 115 корів) і 150 свиней. Неподільний фонд колгоспу з 1950 року по 1957 рік зріс більш як утричі і становив 671,8 тис. карбованців.
У 1958 році до колгоспу ім. Леніна приєдналася артіль села Острів'я. Центральна садиба колгоспу лишилася в Піщі. Незабаром артіль назвали «Заповіт
Ілліча». Колгосп «Заповіт Ілліча» — велике соціалістичне господарство рослинницько-тваринницького напряму. Він об'єднує понад 700 дворів, має 7823 га землі, в т. ч. 1485 га орної. Тут створено п'ять комплексних і одну тракторну бригади.
За роки семирічки (1959—1965) правління колгоспу і партійна організація домоглися дальшого зміцнення економіки господарства. Валовий прибуток колгоспу за цей час зріс з 155,6 тис. до 181,6 тис. карбованців.
Колгосп має міцну машинну базу. У 1965 році в господарстві налічувалося 26 тракторів, 2 зерно- і 2 силосозбиральні комбайни, 15 сівалок, 9 вантажних машин та багато іншої сільськогосподарської техніки. Зросла сім'я механізаторів, яка становить 30 чоловік.
Важливу роль в економічному зміцненні колгоспу відіграли рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Завдяки підвищенню закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію господарство додатково одержало у 1965 році 30,6 тис., а в 1966 році —33,7 тис. крб. прибутку. Зросли врожай льону та прибутки від нього. Кращих успіхів у вирощуванні цієї культури досягла ланка Т. П. Вінничук, члени якої у 1968 році на площі 12 га зібрали по 8 цнт волокна з гектара.
Зросла питома вага тваринництва у прибутках колгоспу. В 1967 році на колгоспних фермах налічувалося понад 1100 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 303 корови. Якщо в 1964 році виробництво молока і м'яса на 100 га сільськогосподарських угідь становило 116,3 цнт і 20 цнт, то в 1967 році воно збільшилося відповідно до 178 цнт і 30 цнт, а річний прибуток від тваринництва становив 47,7 тис. крб. Серед колективу тваринників своєю сумлінною працею відзначається доярка С. С. Нестерук, яка в 1968 році
Піща
Сторінка 5 з 8
травня та 2 серпня 1945 року такі пільги дістали 56 господарств Піщі. Чималу допомогу для відбудови господарств подали сім'ям загиблих на фронті та інвалідам Великої Вітчизняної війни.Одним з головних завдань, яке постало перед трудящими села, був перехід на нові, соціалістичні рейки господарювання. Провідна роль у здійсненні
Завдяки наполегливій масово-політичній та організаційній роботі сільради, комуністів та комсомольців у 1948 році в Піщі в основному було завершено суцільну колективізацію. За перші три роки колективного господарювання селяни побудували приміщення для громадської худоби, зерносховище та інші господарські споруди. Було створено тваринницьку ферму, де в 1949 році налічувалося 65 голів великої рогатої худоби. Важливу допомогу в обробітку землі й збиранні врожаю колгоспу ім. Леніна подавала Шацька MTС.
У 1950 році колгосп ім. Леніна об'єднався з колгоспом «Іскра» села Затишшя. Тепер в артілі налічувалося 339 дворів і 3349 га земельних угідь, з них 807 га орної землі. Неподільний фонд її становив 205 тис. карбованців.
Після укрупнення господарство почало розвиватися більш швидкими темпами. За роки п'ятої п'ятирічки прибутки від двох основних галузей — рослинництва й тваринництва — зросли більш як у 2,5 раза і становили в 1955 році 222,3 тис. крб. Було побудовано електростанцію, пилораму, 7 типових тваринницьких приміщень, пташник та ін. Держава подбала про будівельні матеріали для колгоспу ім. Леніна. Лише в 1954 році він одержав 850 кубометрів лісоматеріалів. Значну допомогу подавала MTС, яка не лише збирала врожай, а й проводила обробіток грунту, сівбу, заготівлю силосу. Чималу увагу приділяли в артілі розвиткові громадського тваринництва. У 1957 році на тваринницьких фермах налічувалося 340 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 115 корів) і 150 свиней. Неподільний фонд колгоспу з 1950 року по 1957 рік зріс більш як утричі і становив 671,8 тис. карбованців.
У 1958 році до колгоспу ім. Леніна приєдналася артіль села Острів'я. Центральна садиба колгоспу лишилася в Піщі. Незабаром артіль назвали «Заповіт
Ілліча». Колгосп «Заповіт Ілліча» — велике соціалістичне господарство рослинницько-тваринницького напряму. Він об'єднує понад 700 дворів, має 7823 га землі, в т. ч. 1485 га орної. Тут створено п'ять комплексних і одну тракторну бригади.
За роки семирічки (1959—1965) правління колгоспу і партійна організація домоглися дальшого зміцнення економіки господарства. Валовий прибуток колгоспу за цей час зріс з 155,6 тис. до 181,6 тис. карбованців.
Колгосп має міцну машинну базу. У 1965 році в господарстві налічувалося 26 тракторів, 2 зерно- і 2 силосозбиральні комбайни, 15 сівалок, 9 вантажних машин та багато іншої сільськогосподарської техніки. Зросла сім'я механізаторів, яка становить 30 чоловік.
Важливу роль в економічному зміцненні колгоспу відіграли рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Завдяки підвищенню закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію господарство додатково одержало у 1965 році 30,6 тис., а в 1966 році —33,7 тис. крб. прибутку. Зросли врожай льону та прибутки від нього. Кращих успіхів у вирощуванні цієї культури досягла ланка Т. П. Вінничук, члени якої у 1968 році на площі 12 га зібрали по 8 цнт волокна з гектара.
Зросла питома вага тваринництва у прибутках колгоспу. В 1967 році на колгоспних фермах налічувалося понад 1100 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 303 корови. Якщо в 1964 році виробництво молока і м'яса на 100 га сільськогосподарських угідь становило 116,3 цнт і 20 цнт, то в 1967 році воно збільшилося відповідно до 178 цнт і 30 цнт, а річний прибуток від тваринництва становив 47,7 тис. крб. Серед колективу тваринників своєю сумлінною працею відзначається доярка С. С. Нестерук, яка в 1968 році