Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Дальшого розвитку набуло громадське тваринництво, питома вага якого у валовій продукції господарства постійно зростає. В 1958 році прибутки від реалізації продукції тваринництва становили 35,5 тис. крб., а в 1966 році —131,8 тис. крб. В 1967 році на колгоспній фермі було 980 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 310 корів. На 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено по 120 цнт молока, 30 цнт м'яса. В колгоспі багато
майстрів-тваринників. Свинарка М. В. Солодуха в 1967 році одержала по 15 поросят від свиноматки, телятниця Т. В. Сулік домоглася щоденного приросту живої ваги телят по 650—700 грамів.
Рік у рік зростає машинно-тракторний парк колгоспу. У 1968 році він мав 12 тракторів, 4 зернозбиральні, 3 силосо- і 2 кукурудзозбиральні комбайни та 18 вантажних автомашин. Ця техніка забезпечує механізацію основних процесів виробництва. У 1968 році в колгоспі налічувалося 39 механізаторів проти 27 у 1964 році. Раціональним використанням сільськогосподарської техніки та господарським ставленням до неї відзначилися механізатори комуністи Я. В. Богдан, К. Д. Васютич, Ф. І. Герах та інші. Я. В. Богдан у 1968 році своїм комбайном скосив зернові культури на площі 287 га.
Валовий доход колгоспу в 1967 році збільшився до 212,9 тис. крб. Порівняно з 1964 роком вартість людино-дня у 1967 році зросла на 63 проц. і становила 1,63 карбованця.
У післявоєнний час в Головному почала розвиватися промисловість, в якій на кінець семирічки було зайнято 345 робітників. У селищі працюють овочесушильний завод, комбінат побутового обслуговування, черепичний цех і пилорама райпромкомбінату, пекарня тощо. Провідним є овочесушильний завод, побудований у 1959 році. Тут працює 250 штатних і понад 130 сезонних робітників. Підприємство оснащене новітньою вітчизняною технікою; має консервний, сушильний і крохмальний цехи. Тут сушать і консервують овочі, картоплю, фрукти, переробляють ягоди, маринують гриби тощо. Його продукція йде в Москву, Ленінград, на Далекий Схід та Крайню Північ.
Завод щороку успішно виконує планові завдання, збільшує обсяг виробництва. Якщо в 1963 році він випустив валової продукції на 996 тис. крб., то в 1966 році — на 1218 тис. крб., виконавши планове завдання на 113,5 проц. Визначних успіхів колектив підприємства добився в ювілейному 1967 році. Напередодні 50-річчя Великого Жовтня він рапортував про дострокове завершення річної виробничої програми. За рік завод виробив продукції на 1280,6 тис. крб. Передовиками виробництва є апаратник І. С. Хацьор, закатниця Н. Н. Сулік, бригадир зміни комсомолка М. С. Сачук. Бригада крохмального цеху, очолювана комуністом І. С. Хацьором, з 1962 року носить почесне звання колективу комуністичної праці. В успіхах заводу — велика заслуга партійної організації, яка складається з 20 комуністів. Від своїх старших товаришів не відстає молодь. Вона гаряче підтримала заклик гідно зустріти 50-річчя Ленінського комсомолу. Комсомольці включилися у змагання за почесне звання зміни відмінної роботи.
За Радянської влади докорінно змінився зовнішній вигляд Головного. Селище зросло, чисельність його населення збільшилася більш ніж утроє. За післявоєнні роки тут збудовано понад 300 добротних будинків, у т. ч. 7 двоповерхових. Виросли нові вулиці — Калініна, Кірова, Ворошилова та ін. Селище електрифіковано і радіофіковано. З 1964 року струм для виробничих і побутових потреб воно одержує від Добротвірської ДРЕС. У селищі багато зроблено по озелененню вулиць. В центрі виріс молодий парк, посаджений делегатами XI районної комсомольської конференції на честь 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Чудовим місцем відпочинку є дендропарк Головненського лісництва.
Заможно і культурно живе населення Головного. Кожна сім'я має підсобне господарство. В особистому користуванні жителів у 1967 році було 649 корів, 880 свиней, багато овець і домашньої птиці. В селищі працюють 7 магазинів: сільмаг, 2 продовольчі, госпмаг, культмаг та інші. Зростає товарооборот торговельної мережі і купівельна спроможність населення. Якщо у 1967 році було продано товарів на 1880 тис. крб., то в 1968 році — на понад 2 млн. крб. У 1968 році в особистому користуванні жителів було багато пральних машин, холодильників, велосипедів, мотоциклів, радіоприймачів, телевізорів. До послуг трудящих чайна, 4 буфети, відділення зв'язку, готель, перукарня, майстерні побутового обслуговування, лазня.
З кожним роком поліпшується медичне обслуговування трудящих Головного.
Головне
Сторінка 6 з 7
І. Шум.Дальшого розвитку набуло громадське тваринництво, питома вага якого у валовій продукції господарства постійно зростає. В 1958 році прибутки від реалізації продукції тваринництва становили 35,5 тис. крб., а в 1966 році —131,8 тис. крб. В 1967 році на колгоспній фермі було 980 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 310 корів. На 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено по 120 цнт молока, 30 цнт м'яса. В колгоспі багато
Рік у рік зростає машинно-тракторний парк колгоспу. У 1968 році він мав 12 тракторів, 4 зернозбиральні, 3 силосо- і 2 кукурудзозбиральні комбайни та 18 вантажних автомашин. Ця техніка забезпечує механізацію основних процесів виробництва. У 1968 році в колгоспі налічувалося 39 механізаторів проти 27 у 1964 році. Раціональним використанням сільськогосподарської техніки та господарським ставленням до неї відзначилися механізатори комуністи Я. В. Богдан, К. Д. Васютич, Ф. І. Герах та інші. Я. В. Богдан у 1968 році своїм комбайном скосив зернові культури на площі 287 га.
Валовий доход колгоспу в 1967 році збільшився до 212,9 тис. крб. Порівняно з 1964 роком вартість людино-дня у 1967 році зросла на 63 проц. і становила 1,63 карбованця.
У післявоєнний час в Головному почала розвиватися промисловість, в якій на кінець семирічки було зайнято 345 робітників. У селищі працюють овочесушильний завод, комбінат побутового обслуговування, черепичний цех і пилорама райпромкомбінату, пекарня тощо. Провідним є овочесушильний завод, побудований у 1959 році. Тут працює 250 штатних і понад 130 сезонних робітників. Підприємство оснащене новітньою вітчизняною технікою; має консервний, сушильний і крохмальний цехи. Тут сушать і консервують овочі, картоплю, фрукти, переробляють ягоди, маринують гриби тощо. Його продукція йде в Москву, Ленінград, на Далекий Схід та Крайню Північ.
Завод щороку успішно виконує планові завдання, збільшує обсяг виробництва. Якщо в 1963 році він випустив валової продукції на 996 тис. крб., то в 1966 році — на 1218 тис. крб., виконавши планове завдання на 113,5 проц. Визначних успіхів колектив підприємства добився в ювілейному 1967 році. Напередодні 50-річчя Великого Жовтня він рапортував про дострокове завершення річної виробничої програми. За рік завод виробив продукції на 1280,6 тис. крб. Передовиками виробництва є апаратник І. С. Хацьор, закатниця Н. Н. Сулік, бригадир зміни комсомолка М. С. Сачук. Бригада крохмального цеху, очолювана комуністом І. С. Хацьором, з 1962 року носить почесне звання колективу комуністичної праці. В успіхах заводу — велика заслуга партійної організації, яка складається з 20 комуністів. Від своїх старших товаришів не відстає молодь. Вона гаряче підтримала заклик гідно зустріти 50-річчя Ленінського комсомолу. Комсомольці включилися у змагання за почесне звання зміни відмінної роботи.
За Радянської влади докорінно змінився зовнішній вигляд Головного. Селище зросло, чисельність його населення збільшилася більш ніж утроє. За післявоєнні роки тут збудовано понад 300 добротних будинків, у т. ч. 7 двоповерхових. Виросли нові вулиці — Калініна, Кірова, Ворошилова та ін. Селище електрифіковано і радіофіковано. З 1964 року струм для виробничих і побутових потреб воно одержує від Добротвірської ДРЕС. У селищі багато зроблено по озелененню вулиць. В центрі виріс молодий парк, посаджений делегатами XI районної комсомольської конференції на честь 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Чудовим місцем відпочинку є дендропарк Головненського лісництва.
Заможно і культурно живе населення Головного. Кожна сім'я має підсобне господарство. В особистому користуванні жителів у 1967 році було 649 корів, 880 свиней, багато овець і домашньої птиці. В селищі працюють 7 магазинів: сільмаг, 2 продовольчі, госпмаг, культмаг та інші. Зростає товарооборот торговельної мережі і купівельна спроможність населення. Якщо у 1967 році було продано товарів на 1880 тис. крб., то в 1968 році — на понад 2 млн. крб. У 1968 році в особистому користуванні жителів було багато пральних машин, холодильників, велосипедів, мотоциклів, радіоприймачів, телевізорів. До послуг трудящих чайна, 4 буфети, відділення зв'язку, готель, перукарня, майстерні побутового обслуговування, лазня.
З кожним роком поліпшується медичне обслуговування трудящих Головного.