Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Одним з важливих завдань була охорона громадського порядку і боротьба проти банд українських буржуазних націоналістів. Трудящі Головного активно підтримали заходи партійних і радянських органів. 6 жителів села вступили до групи охорони громадського порядку. Серед них особливо відзначився С. П. Янчук, який затримав 25 бандитів. У червні 1947 року банди, що діяли на території Головненського району, були розгромлені.
Прагнучи якнайбільше допомогти фронтові, трудівники Головного вже в серпні 1944 року здали на заготівельний пункт близько 2 тис. цнт хліба. Життєві інтереси Батьківщини вимагали швидкого збільшення виробництва продовольства. Долаючи великі труднощі, селяни Головного протягом 1945—1946 рр. відновили довоєнні посівні площі.
Райвиконком та виконком сільської Ради подали допомогу сім'ям,потерпілим в роки німецько-фашистської окупації, виділивши їм державні кредити та будівельні матеріали. Лише у квітні 1946 року трьом таким сім'ям було надано кредит у сумі 45 тис. крб. Велику допомогу дістали сім'ї червоноармійців та інвалідів Великої Вітчизняної війни.
З перших днів після визволення в Головному почалися роботи по його відбудові. Були відновлені приміщення районних установ, універмагу, бібліотеки. Розгорнулося житлове будівництво, було прокладено перші сотні метрів тротуарів. З кінця 1944 року стали до ладу кілька цехів райпромкомбінату. На початку 1945 року було відкрито районну лікарню на 15 ліжок. Напередодні 28-ї річниці Великого Жовтня почав працювати радіовузол. Відновили роботу Будинок культури, бібліотека, неповна середня школа.
Найважливішою подією в житті трудящих Головного було здійснення колективізації. У травні 1948 року 67 бідняцько-середняцьких господарств села організували колгосп, якому дали назву першої довоєнної артілі — «Правда». У цьому ж році до нього вступили ще 182 селянські господарства. Тепер артіль об'єднувала 249 дворів.
Господарство спочатку мало рослинницький напрям. Неподільний фонд його в 1949 році становив лише 7 тис. крб. Поступово артіль розвивалася і міцніла. Поряд із зерновими і круп'яними культурами (житом, озимою пшеницею, ячменем, вівсом, просом та іншими) зростала роль технічних культур, зокрема льону-довгунця. В 1949 році під цю культуру відвели 18 га, а з 1952 року — понад 60 гектарів.
З початку 50-х років у колгоспі дедалі більше уваги стали приділяти тваринництву. Питома вага його у валовій продукції господарства швидко зростала. Якщо в 1949 році поголів'я великої рогатої худоби налічувало 72 голови, в т. ч. 26 корів, то в 1956 році воно зросло відповідно до 299 і 70 голів. У 1956 році доход від тваринництва становив третину загального доходу господарства. Колгосп побудував типові тваринницькі приміщення, 2 зерносховища, критий тік, овочекартоплесховище. Його неподільний фонд у 1957 році досяг 21,7 тис. крб., тобто збільшився втроє порівняно з 1949 роком.
У 1958 році колгосп «Правда» об'єднався з сусіднім колгоспом «40-річчя Жовтня». Укрупнена артіль дістала назву «Росія». Це велике колективне господарство рослинницько-тваринницького напряму. Воно об'єднує понад 600 дворів, має 5604 га землі, з яких 3503 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1518 га орної. Артіль «Росія» почала розвиватися більш інтенсивно. За семирічку валовий збір зерна зріс з 6152 цнт до 8902 цнт, а валовий доход — на 88 проц. і становив у 1965 році 188 тис. карбованців.
Важливе значення для дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва мали рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, який розробив заходи, спрямовані на зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів, підвищення матеріальної заінтересованості трудівників села. Внаслідок поліпшення організації праці, впровадження передового досвіду в колгоспі збільшилася врожайність усіх культур. У 1968 році середній урожай з гектара становив: льону-волокна — 5 цнт, цукрових буряків — 372 цнт, картоплі — 120 цнт. Серед рільничих бригад перед веде бригада, яку очолює комуніст Б.
Головне
Сторінка 5 з 7
47-ї гвардійської дивізії 1-го Білоруського фронту вступили в село. Відразу ж після визволення в Головному відновили діяльність РК КП(б)У, районна і сільська Ради депутатів трудящих. З березня 1945 року почала виходити газета «Нове життя» — орган Головненського РК КП(б)У і районної Ради депутатів трудящих. Розгорнулись роботи по відбудові господарства, організації громадського порядку і допомоги фронтові. Прагнучи якнайбільше допомогти фронтові, трудівники Головного вже в серпні 1944 року здали на заготівельний пункт близько 2 тис. цнт хліба. Життєві інтереси Батьківщини вимагали швидкого збільшення виробництва продовольства. Долаючи великі труднощі, селяни Головного протягом 1945—1946 рр. відновили довоєнні посівні площі.
Райвиконком та виконком сільської Ради подали допомогу сім'ям,потерпілим в роки німецько-фашистської окупації, виділивши їм державні кредити та будівельні матеріали. Лише у квітні 1946 року трьом таким сім'ям було надано кредит у сумі 45 тис. крб. Велику допомогу дістали сім'ї червоноармійців та інвалідів Великої Вітчизняної війни.
З перших днів після визволення в Головному почалися роботи по його відбудові. Були відновлені приміщення районних установ, універмагу, бібліотеки. Розгорнулося житлове будівництво, було прокладено перші сотні метрів тротуарів. З кінця 1944 року стали до ладу кілька цехів райпромкомбінату. На початку 1945 року було відкрито районну лікарню на 15 ліжок. Напередодні 28-ї річниці Великого Жовтня почав працювати радіовузол. Відновили роботу Будинок культури, бібліотека, неповна середня школа.
Найважливішою подією в житті трудящих Головного було здійснення колективізації. У травні 1948 року 67 бідняцько-середняцьких господарств села організували колгосп, якому дали назву першої довоєнної артілі — «Правда». У цьому ж році до нього вступили ще 182 селянські господарства. Тепер артіль об'єднувала 249 дворів.
Господарство спочатку мало рослинницький напрям. Неподільний фонд його в 1949 році становив лише 7 тис. крб. Поступово артіль розвивалася і міцніла. Поряд із зерновими і круп'яними культурами (житом, озимою пшеницею, ячменем, вівсом, просом та іншими) зростала роль технічних культур, зокрема льону-довгунця. В 1949 році під цю культуру відвели 18 га, а з 1952 року — понад 60 гектарів.
З початку 50-х років у колгоспі дедалі більше уваги стали приділяти тваринництву. Питома вага його у валовій продукції господарства швидко зростала. Якщо в 1949 році поголів'я великої рогатої худоби налічувало 72 голови, в т. ч. 26 корів, то в 1956 році воно зросло відповідно до 299 і 70 голів. У 1956 році доход від тваринництва становив третину загального доходу господарства. Колгосп побудував типові тваринницькі приміщення, 2 зерносховища, критий тік, овочекартоплесховище. Його неподільний фонд у 1957 році досяг 21,7 тис. крб., тобто збільшився втроє порівняно з 1949 роком.
У 1958 році колгосп «Правда» об'єднався з сусіднім колгоспом «40-річчя Жовтня». Укрупнена артіль дістала назву «Росія». Це велике колективне господарство рослинницько-тваринницького напряму. Воно об'єднує понад 600 дворів, має 5604 га землі, з яких 3503 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1518 га орної. Артіль «Росія» почала розвиватися більш інтенсивно. За семирічку валовий збір зерна зріс з 6152 цнт до 8902 цнт, а валовий доход — на 88 проц. і становив у 1965 році 188 тис. карбованців.
Важливе значення для дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва мали рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, який розробив заходи, спрямовані на зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів, підвищення матеріальної заінтересованості трудівників села. Внаслідок поліпшення організації праці, впровадження передового досвіду в колгоспі збільшилася врожайність усіх культур. У 1968 році середній урожай з гектара становив: льону-волокна — 5 цнт, цукрових буряків — 372 цнт, картоплі — 120 цнт. Серед рільничих бригад перед веде бригада, яку очолює комуніст Б.