Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Особливо благотворно позначились на дальшому розвиткові артілі рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС і XXIII з'їзду КПРС. Третій рік п’ятирічки колгосп ім. Леніна завершив успіхами в усіх галузях господарства. Найвищого в області рубежа — 1500 цнт льоноволокна — досяг Герой Соціалістичної Праці С. С. Каленюк, ланка Н. А. Крепетули одержала по 11,8 цнт льоноволокна з га. Середня врожайність пшениці в артілі становила 24 цнт, картоплі — 140 цнт з га. На площі 170 га зібрано по 367 цнт цукрових буряків, а ланка М. Г. Болдюк — по 460 центнерів.
Зміцнення колгоспної економіки забезпечило перехід з 1962 року до гарантованої оплати праці колгоспників. В усіх бригадах і на фермах запроваджено господарський розрахунок. Зросла культура землеробства. Загальний прибуток артілі в 1968 році становив понад 2 млн. крб., з них понад половину витрачається на оплату праці колгоспників.
Високі прибутки допомогли хліборобам Любитова здійснити переоснащення артілі технікою, по-новому забудувати село. Нині в колгоспі — 27 тракторів, 17 різних комбайнів, 23 автомашини. Колгоспний цегельний завод, потужність якого сягає понад 1 млн. штук цегли на рік, задовольняє потреби сільського будівництва. Будівельна бригада артілі складається з 12 окремих ланок. За останні 10 років зведено 283 упорядкованих будинків для трудівників артілі. Колгосп допоміг переселитися з хуторів 72 господарствам села.
На належному рівні справа охорони здоров'я трудящих. Сільська лікарня має 35 місць для стаціонарного лікування хворих. В селі є пологовий будинок, пункт швидкої допомоги, аптека. Тут працюють 6 лікарів та ЗО чол. середнього медичного персоналу. Круглорічно працює дитячий садок.
Освіта і культура міцно ввійшли в поліське село.
З 700 випускників сільської школи 20 мають дипломи інженера, 72 — вчителя, 18 — лікаря. Нині в артілі ім. Леніна і сусідніх працює близько ста механізаторів і тваринників з середньою освітою, 110 чоловік навчається у вузах. У сім'ї колгоспника П. Сахарського вищі учбові заклади закінчили троє дітей, у родині С. К. Тарасюка — п'ятеро, вони працюють на провідних ланках народного господарства. Таких прикладів можна навести чимало. Вихованцем школи є член Спілки письменників України поет Г. Печенівський, кандидат математичних наук Н. Бондар, агроном артілі ім. Леніна Г. В'юн. Зараз у середній школі навчається 900 дітей колгоспників та робітників Любитова й сусідніх сіл. Переважна частина молоді своє дальше життя пов'язує з селом. Учнів навчають і виховують 28 педагогів. Найстарішій учительці школи Г. М. Добржанській присвоєно звання заслуженого вчителя школи Української PCP.
Широкого розмаху набрало у селі самодіяльне мистецтво, давні традиції якого стали невіддільними від щоденного побуту багатьох родин. У різних самодіяльних гуртках регулярно беруть участь близько 150 чоловік, з них понад 70 —у хорі, ЗО — у оркестрі народних інструментів. На обласному фестивалі 1958 року хору вручено диплом 1 ступеня, перше місце посів хор і на обласному огляді художньої самодіяльності, присвяченому 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. Співаків нагороджено ювілейною Шевченківською медаллю. Успішно виступали любитівські співаки на республіканському фестивалі художньої самодіяльності, присвяченому 50-річчю Великого Жовтня. Міністерство культури УРСР наприкінці 1967 року присвоїло хору звання народної хорової капели. В сільському клубі урочисто відзначають радянські свята, ювілейні дати. Тут провадяться також урочисті церемонії одруження.
Сьогоднішній Любитів живе і трудиться, сповнений наснаги і прагнення до
Любитів
Сторінка 6 з 7
перевезень, механізували 4 ферми, спорудили 20 башт для водопостачання ферм і тракторних бригад. Серед кращих робітників Любитова — бригадир Д. Миколайчук, тракторист К. Марчук та інші. Особливо благотворно позначились на дальшому розвиткові артілі рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС і XXIII з'їзду КПРС. Третій рік п’ятирічки колгосп ім. Леніна завершив успіхами в усіх галузях господарства. Найвищого в області рубежа — 1500 цнт льоноволокна — досяг Герой Соціалістичної Праці С. С. Каленюк, ланка Н. А. Крепетули одержала по 11,8 цнт льоноволокна з га. Середня врожайність пшениці в артілі становила 24 цнт, картоплі — 140 цнт з га. На площі 170 га зібрано по 367 цнт цукрових буряків, а ланка М. Г. Болдюк — по 460 центнерів.
Зміцнення колгоспної економіки забезпечило перехід з 1962 року до гарантованої оплати праці колгоспників. В усіх бригадах і на фермах запроваджено господарський розрахунок. Зросла культура землеробства. Загальний прибуток артілі в 1968 році становив понад 2 млн. крб., з них понад половину витрачається на оплату праці колгоспників.
Високі прибутки допомогли хліборобам Любитова здійснити переоснащення артілі технікою, по-новому забудувати село. Нині в колгоспі — 27 тракторів, 17 різних комбайнів, 23 автомашини. Колгоспний цегельний завод, потужність якого сягає понад 1 млн. штук цегли на рік, задовольняє потреби сільського будівництва. Будівельна бригада артілі складається з 12 окремих ланок. За останні 10 років зведено 283 упорядкованих будинків для трудівників артілі. Колгосп допоміг переселитися з хуторів 72 господарствам села.
На належному рівні справа охорони здоров'я трудящих. Сільська лікарня має 35 місць для стаціонарного лікування хворих. В селі є пологовий будинок, пункт швидкої допомоги, аптека. Тут працюють 6 лікарів та ЗО чол. середнього медичного персоналу. Круглорічно працює дитячий садок.
Освіта і культура міцно ввійшли в поліське село.
З 700 випускників сільської школи 20 мають дипломи інженера, 72 — вчителя, 18 — лікаря. Нині в артілі ім. Леніна і сусідніх працює близько ста механізаторів і тваринників з середньою освітою, 110 чоловік навчається у вузах. У сім'ї колгоспника П. Сахарського вищі учбові заклади закінчили троє дітей, у родині С. К. Тарасюка — п'ятеро, вони працюють на провідних ланках народного господарства. Таких прикладів можна навести чимало. Вихованцем школи є член Спілки письменників України поет Г. Печенівський, кандидат математичних наук Н. Бондар, агроном артілі ім. Леніна Г. В'юн. Зараз у середній школі навчається 900 дітей колгоспників та робітників Любитова й сусідніх сіл. Переважна частина молоді своє дальше життя пов'язує з селом. Учнів навчають і виховують 28 педагогів. Найстарішій учительці школи Г. М. Добржанській присвоєно звання заслуженого вчителя школи Української PCP.
Широкого розмаху набрало у селі самодіяльне мистецтво, давні традиції якого стали невіддільними від щоденного побуту багатьох родин. У різних самодіяльних гуртках регулярно беруть участь близько 150 чоловік, з них понад 70 —у хорі, ЗО — у оркестрі народних інструментів. На обласному фестивалі 1958 року хору вручено диплом 1 ступеня, перше місце посів хор і на обласному огляді художньої самодіяльності, присвяченому 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. Співаків нагороджено ювілейною Шевченківською медаллю. Успішно виступали любитівські співаки на республіканському фестивалі художньої самодіяльності, присвяченому 50-річчю Великого Жовтня. Міністерство культури УРСР наприкінці 1967 року присвоїло хору звання народної хорової капели. В сільському клубі урочисто відзначають радянські свята, ювілейні дати. Тут провадяться також урочисті церемонії одруження.
Сьогоднішній Любитів живе і трудиться, сповнений наснаги і прагнення до