Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
фашистських таборів, мати С. О. Корнелюка — П. Н. Корнелюк («тьотя Паша»), допомагала також патріотка Д. Ф. Миколайчук, яка згодом стала підривником-мінером з'єднання В. А. Бегми. Під час однієї з диверсій, влаштованої за її участю, було знищено близько 300 гітлерівських солдатів і офіцерів.
17 березня 1944 року Любитів визволили радянські війська. Деякий час лінія фронту проходила поблизу села. Тут певний період перебував командуючий 1-м Білоруським фронтом Маршал Радянського Союзу К. К. Рокоссовський. Майже 200 любитівців стали до лав Червоної Армії, з них 73 загинули смертю хоробрих. Свято шанують односельчани їх пам'ять. У селі споруджено величний монумент Слави: «Зупинись, друже! Схили голову в пам'ять тих, хто віддав життя за Радянську Батьківщину!» — викарбувано на мармуровій плиті.
З перших днів визволення у селі відновила роботу сільська Рада, головою якої був обраний О. Т. Кот, та земельна комісія, яка до квітня 1945 року повністю повернула селянам Любитова їхні землі. «Та хоча і були ми вільними на вільній землі, але сутужно вести господарство поодинці, — згадував житель села М. Каленюк. — От і вирішили ми відновити колгосп». У березні 1945 року 26 сімей зібралися на перші післявоєнні артільні збори. Головою одного з перших на Волині колективних господарств обрали фронтовика С. Шульгача. У 1946 році середній врожай зернових становив 6 цнт з га, колгоспна ферма налічувала 27 коней, 24 корови, 17 свиней, 38 вуликів пасіки. На трудодні члени артілі одержали по 2 кг зерна. Організаційно колективне господарство швидко міцніло, дедалі ширше запроваджувалась передова агротехніка. У 1949 році об'єдналися в колгосп усі 290 господарств села.
Допомогу артілі подавала відновлена МТС. У 1945 році вона мала тільки 2 гусеничні трактори, 2 автомашини, через 2 роки — вже 7 тракторів, 2 причіпні комбайни, 4 сівалки. У 1952 році в МТС стало 30 тракторів.
Партійна організація колгоспу, створена в 1946 році, через 10 років налічувала 88 членів КПРС, з них 37 чол. працювали в рільництві, 19 — у тваринництві, 18 — у тракторній бригаді. У своїй діяльності партійний комітет постійно спирався на первинні організації, партгрупи, створені у тракторній і шести комплексних бригадах, на тваринницьких фермах. Багато сил до становлення господарства села доклали зокрема комуністи М. Я. Ткачук (згодом — голова Волинського облвиконкому, депутат Верховної Ради СРСР II і III скликання) та С. Л. Купрійчук (згодом — секретар Волинського обкому комсомолу).
Основним напрямом розвитку укрупненої артілі ім. Леніна, що має понад 7 тис. га землі, з 1959 року є м'ясо-молочне тваринництво і льонарство. З року в рік збільшувалися посіви цієї цінної культури (1951 року — 22 га,
1959 — 264 га, 1968 — 287 га), зростала урожайність, яка в 1968 році становила 8,8 цнт насіння і 10,3 цнт волокна з гектара. Льонарі артілі зібрали в 1968 році 1533 цнт. льоноволокна. Колгосп став справжньою фабрикою «поліського шовку». Тут часто відбуваються районні та обласні семінари з питань запровадження передової технології переробки льону. За вирощення високих урожаїв льону колгосп став учасником Всесоюзної виставки досягнень у народному господарстві СPСP, а ланкові Г. С. Шадура, К. І. Яструб, М. Д. Купецька нагороджені срібними медалями виставки. Машиністові льонопереробного агрегата С. С. Каленюку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Ордена Леніна були удостоєні ланкова Л. С. Варвик, комбайнер Л. І. Дубенський, голова колгоспу Л. В. Кулаковський.
Значних успіхів здобула артіль і в розвиткові тваринництва. У піввіковий ювілей Радянської влади тваринники продали державі 23 тис. цнт молока і понад 3 тис. цнт м'яса. Праця доярки П. О. Давидюк, яка першою надоїла 3 тис. літрів молока від кожної корови, була відзначена орденом Леніна. Кілька років звання кращої доярки завойовує М. М. Остапюк. У 1968 році вона надоїла від кожної з 12 корів, яких доглядає, по 3 800 кг молока.
Велику допомогу подає колгоспам Ковельське районне об'єднання «Сільгосптехніка», розташоване в селі. Робітники цього колективу відремонтували артілям району трактори, комбайни, автомашини, заготували й вивезли на поля колгоспів району 150 тис. тонн торфу, освоїли на території району 400 га земель, виконали 3 млн. 256 тис. тонно-кілометрів вантажних
Любитів
Сторінка 5 з 7
Любитова, яка потім входила до партизанського з'єднання А. П. Бринського. Члени групи, зокрема жителі Любитова Л. М. Карпюк, С. О. Корнелюк, здійснили ряд диверсій на залізниці Ковель — Луцьк. Переправляла до партизанських загонів молодь села та військовополонених, які втікли з 17 березня 1944 року Любитів визволили радянські війська. Деякий час лінія фронту проходила поблизу села. Тут певний період перебував командуючий 1-м Білоруським фронтом Маршал Радянського Союзу К. К. Рокоссовський. Майже 200 любитівців стали до лав Червоної Армії, з них 73 загинули смертю хоробрих. Свято шанують односельчани їх пам'ять. У селі споруджено величний монумент Слави: «Зупинись, друже! Схили голову в пам'ять тих, хто віддав життя за Радянську Батьківщину!» — викарбувано на мармуровій плиті.
З перших днів визволення у селі відновила роботу сільська Рада, головою якої був обраний О. Т. Кот, та земельна комісія, яка до квітня 1945 року повністю повернула селянам Любитова їхні землі. «Та хоча і були ми вільними на вільній землі, але сутужно вести господарство поодинці, — згадував житель села М. Каленюк. — От і вирішили ми відновити колгосп». У березні 1945 року 26 сімей зібралися на перші післявоєнні артільні збори. Головою одного з перших на Волині колективних господарств обрали фронтовика С. Шульгача. У 1946 році середній врожай зернових становив 6 цнт з га, колгоспна ферма налічувала 27 коней, 24 корови, 17 свиней, 38 вуликів пасіки. На трудодні члени артілі одержали по 2 кг зерна. Організаційно колективне господарство швидко міцніло, дедалі ширше запроваджувалась передова агротехніка. У 1949 році об'єдналися в колгосп усі 290 господарств села.
Допомогу артілі подавала відновлена МТС. У 1945 році вона мала тільки 2 гусеничні трактори, 2 автомашини, через 2 роки — вже 7 тракторів, 2 причіпні комбайни, 4 сівалки. У 1952 році в МТС стало 30 тракторів.
Партійна організація колгоспу, створена в 1946 році, через 10 років налічувала 88 членів КПРС, з них 37 чол. працювали в рільництві, 19 — у тваринництві, 18 — у тракторній бригаді. У своїй діяльності партійний комітет постійно спирався на первинні організації, партгрупи, створені у тракторній і шести комплексних бригадах, на тваринницьких фермах. Багато сил до становлення господарства села доклали зокрема комуністи М. Я. Ткачук (згодом — голова Волинського облвиконкому, депутат Верховної Ради СРСР II і III скликання) та С. Л. Купрійчук (згодом — секретар Волинського обкому комсомолу).
Основним напрямом розвитку укрупненої артілі ім. Леніна, що має понад 7 тис. га землі, з 1959 року є м'ясо-молочне тваринництво і льонарство. З року в рік збільшувалися посіви цієї цінної культури (1951 року — 22 га,
1959 — 264 га, 1968 — 287 га), зростала урожайність, яка в 1968 році становила 8,8 цнт насіння і 10,3 цнт волокна з гектара. Льонарі артілі зібрали в 1968 році 1533 цнт. льоноволокна. Колгосп став справжньою фабрикою «поліського шовку». Тут часто відбуваються районні та обласні семінари з питань запровадження передової технології переробки льону. За вирощення високих урожаїв льону колгосп став учасником Всесоюзної виставки досягнень у народному господарстві СPСP, а ланкові Г. С. Шадура, К. І. Яструб, М. Д. Купецька нагороджені срібними медалями виставки. Машиністові льонопереробного агрегата С. С. Каленюку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Ордена Леніна були удостоєні ланкова Л. С. Варвик, комбайнер Л. І. Дубенський, голова колгоспу Л. В. Кулаковський.
Значних успіхів здобула артіль і в розвиткові тваринництва. У піввіковий ювілей Радянської влади тваринники продали державі 23 тис. цнт молока і понад 3 тис. цнт м'яса. Праця доярки П. О. Давидюк, яка першою надоїла 3 тис. літрів молока від кожної корови, була відзначена орденом Леніна. Кілька років звання кращої доярки завойовує М. М. Остапюк. У 1968 році вона надоїла від кожної з 12 корів, яких доглядає, по 3 800 кг молока.
Велику допомогу подає колгоспам Ковельське районне об'єднання «Сільгосптехніка», розташоване в селі. Робітники цього колективу відремонтували артілям району трактори, комбайни, автомашини, заготували й вивезли на поля колгоспів району 150 тис. тонн торфу, освоїли на території району 400 га земель, виконали 3 млн. 256 тис. тонно-кілометрів вантажних