Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У березні 1945 року в селищі знову організувалась одна із перших на Волині артіль. Колективне господарство на початку свого існування відчувало значні труднощі. Не вистачало тягла і робочих рук. Посівна площа в артілі тоді займала 196 гектарів. На фермах було лише 27 коней, кілька корів і свиней.
Колгосп з кожним роком зростав і міцнів. У 1950 році, а потім в 1959 було проведено його укрупнення і створено велике багатогалузеве господарство, якому дано назву «Дружба». До його складу увійшли артілі сіл Бруховичів, Вівчицького, Кали- новника та Нужеля. Земельні угіддя його становили 6049 га (орної землі 2624, сіножаті — 217 га, саду — 49 га, пасовищ — 875 га). Решта — це ліс, чагарники, непридатні угіддя.
Переломним моментом в дальшому розвитку колективного господарства, у зміцненні його економіки, підвищенні матеріальної заінтересованості колгоспників були рішення вересневого (1953 р.), березневого (1965 р.) і наступних пленумів ЦК КПРС, рішення XXIII з'їзду партії. Розв'язання ініціативи сільських трудівників у плануванні виробництва, передача колгоспам техніки, запровадження гарантованої оплати праці та пенсійного забезпечення колгоспників, підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, встановлення твердих планів її заготівлі — всі ці та інші важливі заходи партії і уряду благотворно вплинули на розвиток колгоспного виробництва. За семирічку колгосп «Дружба» досяг значних успіхів. Про це свідчать показники артілі за 1958 і 1968 роки. Так, грошові доходи за цей період збільшилися з 467 тис. до 900 тис. карбованців.
В артілі постійно зростає врожайність сільськогосподарських культур. Якщо в 1958 році зібрали на круг по 14,2 цнт зернових з га, то в 1968 році — по 18,8 цнт з гектара.
Особливо підвищилась продуктивність тваринництва. Кількість великої рогатої худоби в артілі за роки семирічки збільшилась з 963 до 2224 голів, у т. ч. корів з 415 до 800 голів, а в 1968 році поголів'я худоби на фермах вже становило понад 2300 голів.
На сто гектарів сільськогосподарських угідь було вироблено в 1968 році 420 цнт молока і 79 цнт м'яса, тоді як у 1958 році —230 цнт молока і 36 цнт м'яса. У 1968 році надій молока на кожну фуражну корову становив 2516 кілограмів.
Крім худоби на громадських фермах, в особистому користуванні колгоспників і службовців було на початку 1967 року 1074 корови і 978 свиней.
Для одержання високих і сталих врожаїв, а також піднесення продуктивності громадського тваринництва партійна організація і правління колгоспу разом з спеціалістами розробили систему організаційно-господарських заходів. В результаті їх здійснення в колгоспі щорічно збільшується внесення на поля органічних і мінеральних добрив, проводиться вапнування кислих грунтів, застосовується передова технологія вирощування і збирання врожаїв. В колгоспі посіви ярих розміщаються тільки по зяблевій оранці, сівбу культур проводять першокласним насінням високоврожайних сортів (на базі голобської бригади колгоспу створена сортодільниця). З 1964 року колгосп почав запроваджувати комплексну механізацію вирощування цукрових буряків, а з 1966 року — картоплі. Потужнішою стала і матеріальна база. В артілі збудовано 25 типових тваринницьких приміщень, 6 зерносховищ, ремонтну майстерню. Тільки в 1966 році на капітальне будівництво витрачено 195 тис. крб. Колгосп має 30 тракторів у 15-сильному обчисленні, 15 вантажних автомашин, 14 комбайнів, понад 50 електромоторів. Це дало змогу механізувати всі польові роботи — оранку, посів, збирання врожаю і більшість трудомістких процесів на тваринницьких фермах.
У господарстві працює 75 механізаторів, 3 агрономи, 2 зоотехніки, 3 ветфельдшери, інженер, економіст.
Керівна роль у зміцненні колгоспу належить його партійній організації, створеній у 1950 році. Першими її членами були О. Т. Борисюк, Ф. Ю. Савицький та інші. У 1967 році вона налічувала 74 комуністи, з яких 63 були зайняті безпосередньо в артільному виробництві. Зокрема, М. М. Божедарик — бригадир комплексної бригади, О. Т. Борисюк — ланкова, Г. С. Ніколайчук і Г. О. Пастушок — доярки. В авангарді соціалістичного змагання йдуть і комуністи механізатори О. П. Андросюк і Ф. А. Москвітін. Велику організаторську та
Голоби
Сторінка 6 з 8
Відбудовуючи зруйноване окупантами господарство, голобчани подавали велику допомогу Червоній Армії, яка продовжувала громити ворога. 516 тис. крб. внесли трудящі Голобського району на побудову танкової колони ім. Героїв Радянського Союзу, які полягли в боях за визволення Волині. Колгосп з кожним роком зростав і міцнів. У 1950 році, а потім в 1959 було проведено його укрупнення і створено велике багатогалузеве господарство, якому дано назву «Дружба». До його складу увійшли артілі сіл Бруховичів, Вівчицького, Кали- новника та Нужеля. Земельні угіддя його становили 6049 га (орної землі 2624, сіножаті — 217 га, саду — 49 га, пасовищ — 875 га). Решта — це ліс, чагарники, непридатні угіддя.
Переломним моментом в дальшому розвитку колективного господарства, у зміцненні його економіки, підвищенні матеріальної заінтересованості колгоспників були рішення вересневого (1953 р.), березневого (1965 р.) і наступних пленумів ЦК КПРС, рішення XXIII з'їзду партії. Розв'язання ініціативи сільських трудівників у плануванні виробництва, передача колгоспам техніки, запровадження гарантованої оплати праці та пенсійного забезпечення колгоспників, підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, встановлення твердих планів її заготівлі — всі ці та інші важливі заходи партії і уряду благотворно вплинули на розвиток колгоспного виробництва. За семирічку колгосп «Дружба» досяг значних успіхів. Про це свідчать показники артілі за 1958 і 1968 роки. Так, грошові доходи за цей період збільшилися з 467 тис. до 900 тис. карбованців.
В артілі постійно зростає врожайність сільськогосподарських культур. Якщо в 1958 році зібрали на круг по 14,2 цнт зернових з га, то в 1968 році — по 18,8 цнт з гектара.
Особливо підвищилась продуктивність тваринництва. Кількість великої рогатої худоби в артілі за роки семирічки збільшилась з 963 до 2224 голів, у т. ч. корів з 415 до 800 голів, а в 1968 році поголів'я худоби на фермах вже становило понад 2300 голів.
На сто гектарів сільськогосподарських угідь було вироблено в 1968 році 420 цнт молока і 79 цнт м'яса, тоді як у 1958 році —230 цнт молока і 36 цнт м'яса. У 1968 році надій молока на кожну фуражну корову становив 2516 кілограмів.
Крім худоби на громадських фермах, в особистому користуванні колгоспників і службовців було на початку 1967 року 1074 корови і 978 свиней.
Для одержання високих і сталих врожаїв, а також піднесення продуктивності громадського тваринництва партійна організація і правління колгоспу разом з спеціалістами розробили систему організаційно-господарських заходів. В результаті їх здійснення в колгоспі щорічно збільшується внесення на поля органічних і мінеральних добрив, проводиться вапнування кислих грунтів, застосовується передова технологія вирощування і збирання врожаїв. В колгоспі посіви ярих розміщаються тільки по зяблевій оранці, сівбу культур проводять першокласним насінням високоврожайних сортів (на базі голобської бригади колгоспу створена сортодільниця). З 1964 року колгосп почав запроваджувати комплексну механізацію вирощування цукрових буряків, а з 1966 року — картоплі. Потужнішою стала і матеріальна база. В артілі збудовано 25 типових тваринницьких приміщень, 6 зерносховищ, ремонтну майстерню. Тільки в 1966 році на капітальне будівництво витрачено 195 тис. крб. Колгосп має 30 тракторів у 15-сильному обчисленні, 15 вантажних автомашин, 14 комбайнів, понад 50 електромоторів. Це дало змогу механізувати всі польові роботи — оранку, посів, збирання врожаю і більшість трудомістких процесів на тваринницьких фермах.
У господарстві працює 75 механізаторів, 3 агрономи, 2 зоотехніки, 3 ветфельдшери, інженер, економіст.
Керівна роль у зміцненні колгоспу належить його партійній організації, створеній у 1950 році. Першими її членами були О. Т. Борисюк, Ф. Ю. Савицький та інші. У 1967 році вона налічувала 74 комуністи, з яких 63 були зайняті безпосередньо в артільному виробництві. Зокрема, М. М. Божедарик — бригадир комплексної бригади, О. Т. Борисюк — ланкова, Г. С. Ніколайчук і Г. О. Пастушок — доярки. В авангарді соціалістичного змагання йдуть і комуністи механізатори О. П. Андросюк і Ф. А. Москвітін. Велику організаторську та