Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Народні месники нещадно розправлялися з бандами українських буржуазних націоналістів, які лютували у Камені-Каширському і разом з фашистами чинили тут криваві злочини. Партизани «Крука» (такий був псевдонім керівника партизанського загону М. П. Конищука) разом з загоном І. С. Насєкіна, який прибув з Пінських лісів, прийшли на допомогу населенню. В другій половині вересня 1943 року вони розгромили буржуазно-націоналістичне гніздо у
Камені-Каширському і протягом місяця утримували місто в своїх руках. Лише під натиском переважаючих сил ворога партизани залишили його. У боротьбі проти окупантів і банд українських буржуазних націоналістів віддали своє життя багато мужніх патріотів.
16 квітня 1944 року Камінь-Каширський визволили воїни 38-ї дивізії 70-ї армії 1-го Білоруського фронту. В цій операції взяло участь також Чернігівсько-Волинське партизанське з'єднання, комсомольсько-молодіжний взвод якого під командуванням комсомольця О. Чорномордика першим увірвався до міста, знищивши 57 солдатів і офіцерів ворога. В боях за визволення міста і району віддали своє життя 305 радянських воїнів; героїчно загинули підполковник П. К. Краснобаєв, капітан В. Г. Наумов, гвардії старший лейтенант В. Ф. Шафранов та інші.
Відразу ж після визволення майже 200 жителів Каменя-Каширського поповнили лави Червоної Армії і взяли участь у розгромі ненависного ворога. За мужність і героїзм, проявлені в боях, багато з них нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу. Серед них – П. Т. Нищик, М. Н. Солончук, С. А. Коваленко та багато інших. Свято бережуть трудящі пам'ять про тих, хто поліг за визволення міста. Тут встановлено обеліск, на якому вирізьблені імена патріотів, які віддали своє життя за щастя народу. В середній школі є кімната бойової слави батьків.
Німецько-фашистські загарбники завдали Каменю-Каширському великої шкоди. Вони зруйнували приміщення залізничної станції і колію, 50 житлових будинків, ряд промислових підприємств, комунальне господарство, лікарню, школи, пограбували бібліотеку. Загальні збитки, заподіяні ними, становили понад 6 млн. карбованців.
Першочерговим завданням, яке постало перед трудящими Каменя-Каширського, була відбудова зруйнованого господарства. Наприкінці квітня 1944 року відновили свою діяльність райком КП(б)У та районна і міська Ради депутатів трудящих. За закликом партійної організації, яка на той час налічувала 23 комуністи, жителі взяли активну участь у відродженні рідного міста. Незабаром вулиці були очищені від руїн, почали працювати поліклініка, пекарня, окремі цехи промкомбінату, пилорама, відкрилися двері шкіл. Самовіддано працювали комсомольці. Комсомольська організація, яка об'єднувала 50юнаків і дівчат, взяла на себе ініціативу у відбудові громадських і житлових будинків.
У 1944 році вже працювали комунальні підприємства, через рік відновили роботу залізниця, ліспромгосп. Було створено міське овочеве господарство. Населення міста відправило багато подарунків фронтовикам, зібрало гроші на будівництво танкової колони. До кінця війни трудящі внесли до фонду допомоги Червоній Армії понад 100 тис. карбованців1. Багато було зроблено для розвитку місцевої промисловості. У червні 1946 року став до ладу промисловий комбінат. У_1_947 році почав давати продукцію маслозавод. У районі було організовано перші колгоспи, почала діяти Камінь-Каширська МТС. Ремісники міста об'єдналися в артіль «Промкооператор». Було створено відгодівельний радгосп.
У Камені-Каширському соціалістичним перетворенням запеклий опір чинили банди українських буржуазних націоналістів. Терористичні акти бандитів викликали гнів трудящих. З числа комуністів і комсомольців були створені групи самооборони, в яких взяло участь близько 110 чоловік. Не шкодуючи свого життя, вони вдень і вночі охороняли спокій населення. На кінець 1948 року озброєні банди націоналістів були повністю ліквідовані.
Загоївши рани, завдані війною, трудящі активно включилися у боротьбу за дальший розвиток економіки. Керівником у здійсненні завдань першої післявоєнної п'ятирічки була районна партійна організація. Райком КП(б)У чимало зробив, щоб забезпечити промислові підприємства та районні і міські організації досвідченими кадрами. Для підвищення їх політичного й загальноосвітнього рівня при партійному кабінеті райкому партії створили дворічну районну партійну школу. На промислових підприємствах і в установах Каменя-Каширського у 1950 році вже було 15 первинних партійних і 12
Камінь-Каширський
Сторінка 6 з 8
загарбницькі плани німецько-фашистських окупантів і закликали до боротьби.Народні месники нещадно розправлялися з бандами українських буржуазних націоналістів, які лютували у Камені-Каширському і разом з фашистами чинили тут криваві злочини. Партизани «Крука» (такий був псевдонім керівника партизанського загону М. П. Конищука) разом з загоном І. С. Насєкіна, який прибув з Пінських лісів, прийшли на допомогу населенню. В другій половині вересня 1943 року вони розгромили буржуазно-націоналістичне гніздо у
16 квітня 1944 року Камінь-Каширський визволили воїни 38-ї дивізії 70-ї армії 1-го Білоруського фронту. В цій операції взяло участь також Чернігівсько-Волинське партизанське з'єднання, комсомольсько-молодіжний взвод якого під командуванням комсомольця О. Чорномордика першим увірвався до міста, знищивши 57 солдатів і офіцерів ворога. В боях за визволення міста і району віддали своє життя 305 радянських воїнів; героїчно загинули підполковник П. К. Краснобаєв, капітан В. Г. Наумов, гвардії старший лейтенант В. Ф. Шафранов та інші.
Відразу ж після визволення майже 200 жителів Каменя-Каширського поповнили лави Червоної Армії і взяли участь у розгромі ненависного ворога. За мужність і героїзм, проявлені в боях, багато з них нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу. Серед них – П. Т. Нищик, М. Н. Солончук, С. А. Коваленко та багато інших. Свято бережуть трудящі пам'ять про тих, хто поліг за визволення міста. Тут встановлено обеліск, на якому вирізьблені імена патріотів, які віддали своє життя за щастя народу. В середній школі є кімната бойової слави батьків.
Німецько-фашистські загарбники завдали Каменю-Каширському великої шкоди. Вони зруйнували приміщення залізничної станції і колію, 50 житлових будинків, ряд промислових підприємств, комунальне господарство, лікарню, школи, пограбували бібліотеку. Загальні збитки, заподіяні ними, становили понад 6 млн. карбованців.
Першочерговим завданням, яке постало перед трудящими Каменя-Каширського, була відбудова зруйнованого господарства. Наприкінці квітня 1944 року відновили свою діяльність райком КП(б)У та районна і міська Ради депутатів трудящих. За закликом партійної організації, яка на той час налічувала 23 комуністи, жителі взяли активну участь у відродженні рідного міста. Незабаром вулиці були очищені від руїн, почали працювати поліклініка, пекарня, окремі цехи промкомбінату, пилорама, відкрилися двері шкіл. Самовіддано працювали комсомольці. Комсомольська організація, яка об'єднувала 50юнаків і дівчат, взяла на себе ініціативу у відбудові громадських і житлових будинків.
У 1944 році вже працювали комунальні підприємства, через рік відновили роботу залізниця, ліспромгосп. Було створено міське овочеве господарство. Населення міста відправило багато подарунків фронтовикам, зібрало гроші на будівництво танкової колони. До кінця війни трудящі внесли до фонду допомоги Червоній Армії понад 100 тис. карбованців1. Багато було зроблено для розвитку місцевої промисловості. У червні 1946 року став до ладу промисловий комбінат. У_1_947 році почав давати продукцію маслозавод. У районі було організовано перші колгоспи, почала діяти Камінь-Каширська МТС. Ремісники міста об'єдналися в артіль «Промкооператор». Було створено відгодівельний радгосп.
У Камені-Каширському соціалістичним перетворенням запеклий опір чинили банди українських буржуазних націоналістів. Терористичні акти бандитів викликали гнів трудящих. З числа комуністів і комсомольців були створені групи самооборони, в яких взяло участь близько 110 чоловік. Не шкодуючи свого життя, вони вдень і вночі охороняли спокій населення. На кінець 1948 року озброєні банди націоналістів були повністю ліквідовані.
Загоївши рани, завдані війною, трудящі активно включилися у боротьбу за дальший розвиток економіки. Керівником у здійсненні завдань першої післявоєнної п'ятирічки була районна партійна організація. Райком КП(б)У чимало зробив, щоб забезпечити промислові підприємства та районні і міські організації досвідченими кадрами. Для підвищення їх політичного й загальноосвітнього рівня при партійному кабінеті райкому партії створили дворічну районну партійну школу. На промислових підприємствах і в установах Каменя-Каширського у 1950 році вже було 15 первинних партійних і 12