Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Народні Збори Західної Білорусії у листопаді 1939 року прийняли історичні рішення про входження її до складу Радянського Союзу і возз'єднання з Білоруською РСР. Після розмежування кордонів між Українською РСР і Білоруською РСР згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня Камінь-Каширський увійшов до складу У РСР і був включений до новоствореної Волинської
області. У січні 1940 року він став центром однойменного району і містом районного підпорядкування. Розгорнулася велика робота по організації партійного і радянського будівництва, ліквідації економічної і культурної відсталості. У Камені-Каширському почали свою діяльність райком партії і міська Рада. Організатором впровадження соціалістичних форм господарства виступила міська партійна організація, яка складалася з 3 первинних організацій і об'єднувала 27 комуністів. їй всіляко допомагала комсомольська організація, в лавах якої налічувався 41 юнак і дівчина. В Камені-Каширському промислові підприємства було націоналізовано, землю великих землевласників передано безземельним. Українська мова стала державною мовою. Для розвитку сільського господарства і промислів держава надала позику зерном і грішми. Почалося впорядкування міста.
Велике політичне піднесення у населення Каменя-Каширського викликали підготовка й вибори до Верховних Рад СРСР та УРСР, які відбулися 24 березня 1940 року. Своїм депутатом до Верховної Ради СРСР трудящі міста обрали Л. Р. Корнійця. У першій половині 1941 року в місті вже діяли державні підприємства лісозаготівельної і харчової промисловості, залізнична станція, засоби зв'язку. Значна частина кустарів об'єдналася в 4 артілі. Партійні і радянські органи розгорнули велику роботу щодо реконструкції існуючих і підготовки до будівництва нових підприємств. Було розширено лісопромисли і створено ліспромгосп. Розпочали будівництво лісопильного заводу. Стала до ладу машинно-тракторна станція. У місті діяли 13 кооперативних крамниць.
У процесі соціалістичної перебудови і дальшого розвитку промисловості швидкими темпами зростала кількість робітників. У 1941 році в Камені-Каширському налічувалося понад 250 робітників. Було повністю ліквідовано безробіття. Трудящі розгорнули соціалістичне змагання за успішне виконання планів виробництва промислової продукції та підвищення її якості. На кінець 1940 року передовиками праці стали 50 чоловік.
У Камені-Каширському було відкрито лікарню на 50 ліжок, пологовий будинок на 18 місць, а також поліклініку. Партійні і радянські органи вживали важливих заходів щодо здійснення культурної революції. У місті почали працювали 3 школи: середня, семирічна й початкова. Всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. Для ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослих створено 4 школи, учнів яких безплатно забезпечили підручниками, зошитами. У 1940 році в місті відкрили клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотеку, книжковий фонд якої становив 1500 примірників. При клубі працювали гуртки художньої самодіяльності: драматичний, хоровий і танцювальний. З листопада 1939 року почала виходити районна газета «Ленінським шляхом».
Але мирну працю трудящих Каменя-Каширського порушив віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. 29 червня 1941 року місто захопили гітлерівці. Почалися страшні дні фашистської окупації. Фашистські кати розстріляли й замучили 1535 жителів, понад 100 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Вони зруйнували підприємства, пограбували населення.
Трудящі Каменя-Каширського піднялися на священну боротьбу проти німецько-фашистських загарбників. Населення міста переховувало радянських активістів і підпільників. За це гітлерівські недолюдки розстріляли сім’ю Яшуків-Дем’яників. Багато жителів поповнило лави народних месників. Уже в квітні 1942 року на території Камінь-Каширського району активно діяв партизанський загін, створений головою Гривської сільради М. П. Конищуком. Наприкінці року в загоні налічувалося 100 чоловік, а в 1943 році – 200 чоловік. Населення всіляко допомагало партизанам, постачало продовольство, одяг, передавало важливі відомості про ворога. Народні месники знищили багато фашистів. Внаслідок дій партизанів не працювала залізниця Камінь-Каширський – Ковель, завмер рух на вузькоколійці Камінь-Каширський – Любешів. Підпільники розповсюджували серед населення антифашистські листівки, в яких викривали
Камінь-Каширський
Сторінка 5 з 8
Білорусії. У виборах взяло участь 94,4 проц. виборців, з яких 90,6 проц. віддали свої голоси за народних кандидатів. Депутатом від Каменя-Каширського обрали комсомолку М. І. Шпанчук.Народні Збори Західної Білорусії у листопаді 1939 року прийняли історичні рішення про входження її до складу Радянського Союзу і возз'єднання з Білоруською РСР. Після розмежування кордонів між Українською РСР і Білоруською РСР згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня Камінь-Каширський увійшов до складу У РСР і був включений до новоствореної Волинської
Велике політичне піднесення у населення Каменя-Каширського викликали підготовка й вибори до Верховних Рад СРСР та УРСР, які відбулися 24 березня 1940 року. Своїм депутатом до Верховної Ради СРСР трудящі міста обрали Л. Р. Корнійця. У першій половині 1941 року в місті вже діяли державні підприємства лісозаготівельної і харчової промисловості, залізнична станція, засоби зв'язку. Значна частина кустарів об'єдналася в 4 артілі. Партійні і радянські органи розгорнули велику роботу щодо реконструкції існуючих і підготовки до будівництва нових підприємств. Було розширено лісопромисли і створено ліспромгосп. Розпочали будівництво лісопильного заводу. Стала до ладу машинно-тракторна станція. У місті діяли 13 кооперативних крамниць.
У процесі соціалістичної перебудови і дальшого розвитку промисловості швидкими темпами зростала кількість робітників. У 1941 році в Камені-Каширському налічувалося понад 250 робітників. Було повністю ліквідовано безробіття. Трудящі розгорнули соціалістичне змагання за успішне виконання планів виробництва промислової продукції та підвищення її якості. На кінець 1940 року передовиками праці стали 50 чоловік.
У Камені-Каширському було відкрито лікарню на 50 ліжок, пологовий будинок на 18 місць, а також поліклініку. Партійні і радянські органи вживали важливих заходів щодо здійснення культурної революції. У місті почали працювали 3 школи: середня, семирічна й початкова. Всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. Для ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослих створено 4 школи, учнів яких безплатно забезпечили підручниками, зошитами. У 1940 році в місті відкрили клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотеку, книжковий фонд якої становив 1500 примірників. При клубі працювали гуртки художньої самодіяльності: драматичний, хоровий і танцювальний. З листопада 1939 року почала виходити районна газета «Ленінським шляхом».
Але мирну працю трудящих Каменя-Каширського порушив віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. 29 червня 1941 року місто захопили гітлерівці. Почалися страшні дні фашистської окупації. Фашистські кати розстріляли й замучили 1535 жителів, понад 100 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Вони зруйнували підприємства, пограбували населення.
Трудящі Каменя-Каширського піднялися на священну боротьбу проти німецько-фашистських загарбників. Населення міста переховувало радянських активістів і підпільників. За це гітлерівські недолюдки розстріляли сім’ю Яшуків-Дем’яників. Багато жителів поповнило лави народних месників. Уже в квітні 1942 року на території Камінь-Каширського району активно діяв партизанський загін, створений головою Гривської сільради М. П. Конищуком. Наприкінці року в загоні налічувалося 100 чоловік, а в 1943 році – 200 чоловік. Населення всіляко допомагало партизанам, постачало продовольство, одяг, передавало важливі відомості про ворога. Народні месники знищили багато фашистів. Внаслідок дій партизанів не працювала залізниця Камінь-Каширський – Ковель, завмер рух на вузькоколійці Камінь-Каширський – Любешів. Підпільники розповсюджували серед населення антифашистські листівки, в яких викривали