Сторінка 6 з 6
майстерні, складські приміщення, гуртожиток на 100 місць, лазня, їдальня, заклади побутового обслуговування. Вся територія підприємства заасфальтована, озеленена.
В зв’язку з будівництвом Гнідавського і Горохівського цукрових заводів у Сенкевичівці в 1959 році було відкрито бурякоприймальний пункт. протягом 10 років тут виросли добротні будівлі – склади, гуртожиток, контора, водонапірна башта, кагатне поле з твердим покриттям. Всі розвантажувально-навантажувальні роботи механізовано.
Рік у рік збільшують перевезення народногосподарських вантажів сенкеви-чівські залізничники. В літньо-осінній період звідси відправляються сотні вагонів з зерном, овочами та іншими сільськогосподарськими продуктами. Лише в 1968 році залізничники відправили на цукрові заводи республіки понад мільйон центнерів цукро-сировини. Особливо високих показників у роботі добилися залізничники переїзду 129-го кілометра, на перегоні Сенкевичівка-Несвіч-Волинський. Бригада в складі С. П. Скуди, М. П. Мигляса, І. П. Сироватки і Д. 3. Хомулки завоювала почесне звання колективу комуністичної праці.
За роки Радянської влади докорінно змінилося життя трудящих Сенкевичівки, поліпшився зовнішній вигляд селища. Виросли нові вулиці: ім. Жовтневої революції, ім. 50-річчя Радянської влади, ім. 1 Травня, Привокзальна, ім. Лесі Українки, Весела, Луцька. Колишнє село Будки-Губинські тепер стало вулицею. Житловий фонд за 25 років, що минули після війни, збільшився в 5 разів. Усі квартири електрифіковані, радіофіковані, в більшості з них установлено плити з газовими балонами, прокладено водопровід. Усі нові вулиці заасфальтовані, тротуари викладені цементними плитами, встановлені лампи денного освітлення. Трудящі насадили нові сквери, побудували стадіон, обладнали волейбольні і баскетбольні майданчики.
Розширилася торговельна мережа. В 1968 році в Сенкевичівці було 2 продуктових і 3 промтоварні магазини. Крім того, відкрито спеціалізовані магазини: господарський, одягу, взуття. В селищі працюють 4 підприємства громадського харчування. Є готель, майстерня по ремонту годинників.
Велика увага приділяється охороні здоров'я трудящих. В селищі діють дільнична лікарня на 50 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, зуболікарський і стоматологічний кабінети. У медичних закладах працює 36 лікарів і медичних працівників з середньою освітою.
В Сенкевичівці є дві середні школи — загальноосвітня і школа-інтернат, в яких навчаються близько 720 учнів. У школах — 67 вчителів, з них 39 чоловік з вищою освітою. Вчителі В. М. Волох, Т. П. Прокопенко, О. Н. Чернова — відмінники народної освіти.
В середній школі-інтернаті створено кімнату-музей В. І. Леніна, в якій зібрано понад тисячу експонатів про вождя та його бойових соратників. Члени ради кімнати-музею листуються з Центральним музеєм В. І. Леніна у Москві, а також його філіалами в Ульяновську, Києві, Казані, Львові. Цінні експонати надійшли сюди з музеїв Лондона, Праги, Парижа.
Справжнім центром культурно-виховної роботи в Сенкевичівці є Будинок культури, збудований у 1958 році. Тут проводяться тематичні вечори, відзначаються важливі події в житті селища і країни. В Будинку культури працюють 10 гуртків художньої самодіяльності, які об'єднують понад 180 учасників. Драматичний колектив та змішаний хор не раз були учасниками обласного огляду художньої -самодіяльності. Драматичний колектив Будинку культури у 1968 році відзначив «вій 20-річний ювілей. За цей час він 250 разів виступав перед трудящими. Великим ентузіастом своєї справи є директор Будинку культури М. О. Буковський.
З кожним роком зростає книжковий фонд селищної бібліотеки, який налічує тепер 28 тис. томів. Кількість читачів за останні 15 років майже подвоїлась.
Трудящі селища наполегливо борються за виконання рішень XXIII з'їзду КПРС, готуються гідно зустріти 100-річний ювілей В. І. Леніна.
Дивиться також інші населені пункти району: