Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Партійна організація приділяла велику увагу підготовці кадрів для народного господарства насамперед із місцевого населення. Так, лише з 20 липня 1944 року (тобто з дня визволення) по березень 1945 року на різних курсах, а також безпосередньо на підприємствах, залізничному вузлі і в установах було підготовлено понад 300 різних спеціалістів масових кваліфікацій, в тому числі з місцевих жителія — 295 чоловік, серед них 77 жінок.
Відбудова народного господарства здійснювалася в складній обстановці гострої класової боротьби. В районі діяли залишені німецько-фашистськими загарбниками озброєні націоналістичні банди, які намагалися перешкодити утвердженню Радянської влади, вели антирадянську пропаганду і тероризували населення. Для боротьби з націоналістичним охвістям у місті був створений винищувальний батальйон, який разом з оперативним складом міського відділення НКВС брав безпосередню участь у знешкодженні бандитів, а також охороняв залізничний міст та інші державні об'єкти.
10 лютого 1946 року жителі міста обирали депутатів до Верховної Ради СРСР. На підприємствах розгорнулося соціалістичне змагання за гідну зустріч дня виборів. Робітники депо план 1945 року по ремонту паровозів виконали достроково. В період передвиборної кампанії посилилась політико-виховна робота, яку проводили 297 агітаторів. Для вивчення радянської виборчої системи, Конституції СРСР, Конституції УРСР, питань зовнішньої і внутрішньої політики Радянської держави на підприємствах, в установах, кварталах міста працювали 168 гуртків. Вибори пройшли як велике всенародне свято. Опускаючи бюлетень в урну на 1-й виборчій дільниці, 70-річний житель Я. Здотько сказав: «Я голосую за Радянську владу, яка піклується, як рідна мати, про великий народ». 99,96 проц. виборців проголосували за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
Відбудовуючи народне господарство, трудящі міста в той же час допомагали селу. В 1947 році міська партійна організація здійснювала шефство над 16 селами. Крім організації політико-виховної і культурно-масової роботи, шефи подали селянам допомогу в ремонті культурно-освітніх установ, виготовленні сільськогосподарського інвентаря. Для постійної роботи на селі міська парторганізація послала 20 комуністів і 45 комсомольців. Важко переоцінити ту роль у зміцненні союзу робітничого класу і селянства, яку відіграла шефська допомога селу в той період.
З великим ентузіазмом взялися робітники й трудова інтелігенція Володимира-Волинського за виконання планів четвертої п'ятирічки. В цей час у місті працювали старі підприємства, які існували ще до війни,— залізничне депо, 3 млини, 7 цехів промкомбінату (столярний, шевський, слюсарний, лісопильний і шкіряний заводи та інші), харчокомбінат (макаронна фабрика, маслоробний цех, цех безалкогольних напоїв), м'ясокомбінат (ковбасний і м'ясо-жировий цехи), електростанція, промислові артілі по випуску товарів широкого вжитку. Вже в перші післявоєнні роки стали до ладу і нові підприємства. Так, у 1945 році почали давати продукцію консервний завод і фабрика легпрому (випускала взуття і одяг). Відбудовувалися цегельні заводи.
Робітники, інженерно-технічні працівники і службовці депо на своєму мітингу 22 листопада 1947року схвалили ініціативу ленінградських робітників — виконати п'ятирічку за чотири роки і одностайно включились у всесоюзне соціалістичне змагання, взявши зобов'язання щоденно виконувати виробниче завдання не менше як на 125 проц. і підвищити продуктивність праці в 1948 році в 1,5 раза. Приклад залізничників наслідували всі робітники Володимира-Волинського. Перед у соціалістичному змаганні вели трудівники м'ясокомбінату, млина № 22, швейної фабрики, артілі «Червона зірка».
П'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства міста було виконано достроково. Валова продукція державної промисловості зросла майже в 5 разів, а кооперативної — в 2 рази. Успішно були взяті рубежі і п'ятої п'ятирічки. Першими їх досягли робітники Володимир-Волинського консервного заводу, виконавши п'ятирічний план до 15 жовтня 1955 року. В рахунок наступного року вони випустили на 2 млн. 100 тис. крб. надпланової продукції.
Володимир-Волинський
Сторінка 12 з 14
Завдяки активній участі населення у відбудові міста на середину червня 1946 року було здано в експлуатацію 22 житлові будинки площею 1520 кв.метрів, капітально відремонтовано 131 будинок загальною площею 2648 кв. метрів. Трудящі відпрацювали 15 600 людино-годин на роботах по благоустрою міста. Відбудова народного господарства здійснювалася в складній обстановці гострої класової боротьби. В районі діяли залишені німецько-фашистськими загарбниками озброєні націоналістичні банди, які намагалися перешкодити утвердженню Радянської влади, вели антирадянську пропаганду і тероризували населення. Для боротьби з націоналістичним охвістям у місті був створений винищувальний батальйон, який разом з оперативним складом міського відділення НКВС брав безпосередню участь у знешкодженні бандитів, а також охороняв залізничний міст та інші державні об'єкти.
10 лютого 1946 року жителі міста обирали депутатів до Верховної Ради СРСР. На підприємствах розгорнулося соціалістичне змагання за гідну зустріч дня виборів. Робітники депо план 1945 року по ремонту паровозів виконали достроково. В період передвиборної кампанії посилилась політико-виховна робота, яку проводили 297 агітаторів. Для вивчення радянської виборчої системи, Конституції СРСР, Конституції УРСР, питань зовнішньої і внутрішньої політики Радянської держави на підприємствах, в установах, кварталах міста працювали 168 гуртків. Вибори пройшли як велике всенародне свято. Опускаючи бюлетень в урну на 1-й виборчій дільниці, 70-річний житель Я. Здотько сказав: «Я голосую за Радянську владу, яка піклується, як рідна мати, про великий народ». 99,96 проц. виборців проголосували за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
Відбудовуючи народне господарство, трудящі міста в той же час допомагали селу. В 1947 році міська партійна організація здійснювала шефство над 16 селами. Крім організації політико-виховної і культурно-масової роботи, шефи подали селянам допомогу в ремонті культурно-освітніх установ, виготовленні сільськогосподарського інвентаря. Для постійної роботи на селі міська парторганізація послала 20 комуністів і 45 комсомольців. Важко переоцінити ту роль у зміцненні союзу робітничого класу і селянства, яку відіграла шефська допомога селу в той період.
З великим ентузіазмом взялися робітники й трудова інтелігенція Володимира-Волинського за виконання планів четвертої п'ятирічки. В цей час у місті працювали старі підприємства, які існували ще до війни,— залізничне депо, 3 млини, 7 цехів промкомбінату (столярний, шевський, слюсарний, лісопильний і шкіряний заводи та інші), харчокомбінат (макаронна фабрика, маслоробний цех, цех безалкогольних напоїв), м'ясокомбінат (ковбасний і м'ясо-жировий цехи), електростанція, промислові артілі по випуску товарів широкого вжитку. Вже в перші післявоєнні роки стали до ладу і нові підприємства. Так, у 1945 році почали давати продукцію консервний завод і фабрика легпрому (випускала взуття і одяг). Відбудовувалися цегельні заводи.
Робітники, інженерно-технічні працівники і службовці депо на своєму мітингу 22 листопада 1947року схвалили ініціативу ленінградських робітників — виконати п'ятирічку за чотири роки і одностайно включились у всесоюзне соціалістичне змагання, взявши зобов'язання щоденно виконувати виробниче завдання не менше як на 125 проц. і підвищити продуктивність праці в 1948 році в 1,5 раза. Приклад залізничників наслідували всі робітники Володимира-Волинського. Перед у соціалістичному змаганні вели трудівники м'ясокомбінату, млина № 22, швейної фабрики, артілі «Червона зірка».
П'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства міста було виконано достроково. Валова продукція державної промисловості зросла майже в 5 разів, а кооперативної — в 2 рази. Успішно були взяті рубежі і п'ятої п'ятирічки. Першими їх досягли робітники Володимир-Волинського консервного заводу, виконавши п'ятирічний план до 15 жовтня 1955 року. В рахунок наступного року вони випустили на 2 млн. 100 тис. крб. надпланової продукції.