Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Відроджувалося й культурне життя села. Знову відкрили початкову школу. Силами громадськості було відремонтовано й обладнано приміщення школи. Діти шкільного віку в перший же післявоєнний рік сіли за парти. Для переростків і
сільської молоді відкрили вечірню школу. Щоб усі діти могли навчатися, в майстернях райпромкомбінату організували пошиття одягу і взуття для них, а дітям-сиротам допомогли й продуктами. У 1949 році школа стала семирічною. Для неї збудували нове приміщення, обладнали кабінети, поповнили бібліотеку новою літературою. В школі працювало 15 учителів і навчалося 180 дітей.
Депутати сільської Ради разом з учителями провели велику роботу по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Вони взяли на облік неписьменних і малописьменних віком від 20 до 50 років, прикріпили до них культармійців і вчителів. Уже в 1949 році в Хобултовій не було неписьменних.
Після визволення відновила роботу хата-читальня, відкрилася бібліотека, а в 1950 році збудували приміщення для сільського клубу. Почали діяти гуртки художньої самодіяльності, в яких активну участь брала молодь села.
Будувати нове життя доводилося в умовах гострої класової боротьби проти банд українських буржуазних націоналістів і куркулів. Для зміцнення громадського порядку в селі з активу і комсомольців при підтримці всього населення була створена група самоохорони, яка вела боротьбу проти решток оунівського підпілля та окремих проявів бандитизму.
Вже в перші післявоєнні роки хлібороби Хобултової переконалися, що на своїх порівняно невеликих ділянках землі вони не доб'ються високого врожаю і 1948 року знову організували артіль, в якій об'єдналися 163 господарства Головою правління обрали односельчанина П. Кушнірука. Колгосп мав 472 га землі, в т. ч. 400 га орної. Того ж року для спорудження господарських і житлових будинків була організована колгоспна будівельна бригада, яка протягом 1948—1951 рр. звела 3 конюшні, критий тік, 2 корівники, свинарник, телятник, вівцеферму, зерносушарку, зерносховище, громадське приміщення для колгоспу та 33 житлові будинки.
У 1951 році до Хобултівського колгоспу приєднався колгосп с. Підгайців. Об'єднана артіль дістала назву «Шлях Леніна». Головою її обрали М. Г. Гловацького. Того ж року в колгоспі створили первинну партійну організацію, до неї ввійшли Д. С. Бойко, М. А. Боруцький, М. Г. Гловацький, 3. С. Гловацька, М. Г. Лупко, В. В. Сірак.
Комуністи розгорнули велику масово-політичну та ідеологічну роботу по вихованню колгоспників, мобілізації їх на виконання рішень XIX з'їзду КПРС, які накреслили завдання щодо піднесення врожайності сільськогосподарських культур і підвищення продуктивності тваринництва. Колгосп успішно справився з усіма господарськими роботами. В результаті використання передової агротехніки, внесення місцевих і мінеральних добрив колгоспники зібрали в 1954 році на площі 110 га по 332 цнт цукрових буряків з га, а бригада комуніста О. І. Марчука на площі 55 га — по 403 цнт, ланка комсомолки А. А. Шелест на площі 7 га — 408 цнт. У 1955 році колгосп виростив урожай озимої пшениці по 13,5 цнт з га. Досягли певних успіхів і тваринники колгоспу. Передова доярка А. Ф. Кушнірук надоїла від кожної закріпленої за нею корови в середньому по 2111 літрів молока, а М. Н. Фель — 2039 літрів. Телятниця Н. І. Гаврилюк зберегла 25 телят до 6-тимісячного віку.
За ці успіхи в 1955 році багато колгоспників артілі «Шлях Леніна» були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Це, зокрема, голова колгоспу М. Г. Гловацький, агроном В. М. Середній, бригадир рільничої бригади О. І. Марчук, ланкові Г. В. Крищук, В. Ю. Музичук, телятниця Н. І. Гаврилюк. Завдяки самовідданій праці колгоспників у 1955 році їх артіль одержала найвищий у районі прибуток — 1 840 289 крб. Правління колгоспу видало хліборобам на трудодень по 10 крб. 80 коп. і по 2 кг хліба. Так, сім'я Г. Струка одержала авансом за перше півріччя понад ЗО цнт хліба і 6 тис. крб. грішми. Заробіток доярки А. Ф. Кушнірук становив ЗО цнт хліба і ЗО тис. крб. грішми. Все це свідчить про значне поліпшення добробуту колгоспників.
Високі прибутки артілі дали можливість широко розгорнути господарське і житлове будівництво. Протягом 1953—1955 рр. близько 100 сімей з допомогою
Хобултова
Сторінка 5 з 8
громаді відремонтувати інвентар. Велику допомогу селянам Хобултової подавала держава, зокрема у відбудові житлових і господарських приміщень, у придбанні худоби.Відроджувалося й культурне життя села. Знову відкрили початкову школу. Силами громадськості було відремонтовано й обладнано приміщення школи. Діти шкільного віку в перший же післявоєнний рік сіли за парти. Для переростків і
Депутати сільської Ради разом з учителями провели велику роботу по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Вони взяли на облік неписьменних і малописьменних віком від 20 до 50 років, прикріпили до них культармійців і вчителів. Уже в 1949 році в Хобултовій не було неписьменних.
Після визволення відновила роботу хата-читальня, відкрилася бібліотека, а в 1950 році збудували приміщення для сільського клубу. Почали діяти гуртки художньої самодіяльності, в яких активну участь брала молодь села.
Будувати нове життя доводилося в умовах гострої класової боротьби проти банд українських буржуазних націоналістів і куркулів. Для зміцнення громадського порядку в селі з активу і комсомольців при підтримці всього населення була створена група самоохорони, яка вела боротьбу проти решток оунівського підпілля та окремих проявів бандитизму.
Вже в перші післявоєнні роки хлібороби Хобултової переконалися, що на своїх порівняно невеликих ділянках землі вони не доб'ються високого врожаю і 1948 року знову організували артіль, в якій об'єдналися 163 господарства Головою правління обрали односельчанина П. Кушнірука. Колгосп мав 472 га землі, в т. ч. 400 га орної. Того ж року для спорудження господарських і житлових будинків була організована колгоспна будівельна бригада, яка протягом 1948—1951 рр. звела 3 конюшні, критий тік, 2 корівники, свинарник, телятник, вівцеферму, зерносушарку, зерносховище, громадське приміщення для колгоспу та 33 житлові будинки.
У 1951 році до Хобултівського колгоспу приєднався колгосп с. Підгайців. Об'єднана артіль дістала назву «Шлях Леніна». Головою її обрали М. Г. Гловацького. Того ж року в колгоспі створили первинну партійну організацію, до неї ввійшли Д. С. Бойко, М. А. Боруцький, М. Г. Гловацький, 3. С. Гловацька, М. Г. Лупко, В. В. Сірак.
Комуністи розгорнули велику масово-політичну та ідеологічну роботу по вихованню колгоспників, мобілізації їх на виконання рішень XIX з'їзду КПРС, які накреслили завдання щодо піднесення врожайності сільськогосподарських культур і підвищення продуктивності тваринництва. Колгосп успішно справився з усіма господарськими роботами. В результаті використання передової агротехніки, внесення місцевих і мінеральних добрив колгоспники зібрали в 1954 році на площі 110 га по 332 цнт цукрових буряків з га, а бригада комуніста О. І. Марчука на площі 55 га — по 403 цнт, ланка комсомолки А. А. Шелест на площі 7 га — 408 цнт. У 1955 році колгосп виростив урожай озимої пшениці по 13,5 цнт з га. Досягли певних успіхів і тваринники колгоспу. Передова доярка А. Ф. Кушнірук надоїла від кожної закріпленої за нею корови в середньому по 2111 літрів молока, а М. Н. Фель — 2039 літрів. Телятниця Н. І. Гаврилюк зберегла 25 телят до 6-тимісячного віку.
За ці успіхи в 1955 році багато колгоспників артілі «Шлях Леніна» були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Це, зокрема, голова колгоспу М. Г. Гловацький, агроном В. М. Середній, бригадир рільничої бригади О. І. Марчук, ланкові Г. В. Крищук, В. Ю. Музичук, телятниця Н. І. Гаврилюк. Завдяки самовідданій праці колгоспників у 1955 році їх артіль одержала найвищий у районі прибуток — 1 840 289 крб. Правління колгоспу видало хліборобам на трудодень по 10 крб. 80 коп. і по 2 кг хліба. Так, сім'я Г. Струка одержала авансом за перше півріччя понад ЗО цнт хліба і 6 тис. крб. грішми. Заробіток доярки А. Ф. Кушнірук становив ЗО цнт хліба і ЗО тис. крб. грішми. Все це свідчить про значне поліпшення добробуту колгоспників.
Високі прибутки артілі дали можливість широко розгорнути господарське і житлове будівництво. Протягом 1953—1955 рр. близько 100 сімей з допомогою
Дивиться також інші населені пункти району: