Сторінка 4 з 8
Осередки КПЗУ, що виникли по всій Волині, згуртовували трудящих на боротьбу за соціальне й національне визволення. Одними з форм революційної агітації були вивішування прапорів і транспарантів, розповсюдження листівок, відозв та іншої нелегальної літератури, усна агітація серед селян. Наприкінці 1923 року члени КПЗУ Володимира-Волинського розповсюджували в місті і навколишніх
селах, у т. ч. і в Хобултовій, відозви КПП і Комуністичної Спілки Молоді Польщі, в яких закликали трудящих до повалення уряду Пілсудського і утворення робітничо-селянського уряду. Масово-політичну роботу серед населення Хобултової вели член КПЗУ М. І. Шелест, активісти П. М. Поліщук, П. Д. Томчук та інші. В 1931 році в ніч з 1 на 2 серпня, відзначаючи антивоєнний день, вони вивісили в селі червоний прапор. У 1934 році під керівництвом комуністів селяни Хобултової, незважаючи на погрози поліції, що спеціально прибула в село, провели багатолюдну маївку. Напередодні активісти вивісили в селі червоні прапори, розклеїли революційні листівки, плакати — «Геть окупантів з Західної України!», «Геть буржуазний польський уряд!», «Руки геть від СРСР!».
Готуючись до першотравневих свят у 1935 році, місцеві активісти створили ініціативну групу, куди ввійшли член КПЗУ М. І. Шелест, комсомольці та співчуваюча їм молодь. Разом з жителями Хобултової участь у святі взяли й селяни сусідніх сіл П'ятиднів і Микулич, де з 1924 року діяв райком КПЗУ. Святкування Першого травня відбулося в Хотячівському лісі. Мітинг відкрив член Ковельського окружкому КПЗУ. Учасники мітингу співали «Інтернаціонал», революційних пісень «Шалійте, шалійте, скажені кати!», «Ми ковалі», «Червоний прапор» та інших. На всіх шляхах, що ведуть до Хобултової і Хотячівського лісу, патрулювали підпільники-дозорці. Активну участь у підготовці і проведенні цієї маївки взяли селяни, нині пенсіонери Ф. Адамчук, Л. Губерук, Д. Бойко, О. Сова, О. Онищук, М. Янрук.
19 вересня 1939 року трудящі Хобултової вітали бійців 25-ї Чапаєвської дивізії Червоної Армії, які визволили село. В Хобултовій, Микуличах, Підгайцях, Володимирівці було створено тимчасові комітети, які насамперед передали селянам поміщицькі землі. В селі відкрили початкову школу і хату-читальню. Селянські діти дістали можливість навчатися рідною мовою. Почав діяти також медпункт, де вперше в історії села медичну допомогу жителям подавали безплатно.
У грудні 1939 року в Хобултовій створено сільську Раду, головою якої обрали В. Н. Шелеста. Під керівництвом сільради 1940 року в Хобултовій був створений колгосп, якому селяни дали назву «Нове життя». Активну участь в організації артілі брали комсомольці Г. А. Токарська, Н. С. Соломюк, І. М.Музичук та інші. Головою став 3. Я. Мисан.
Радо зустрічали хлібороби першу колгоспну весну, сподівалися зібрати хороший урожай, але по нескошених нивах пішли гітлерівські танки. Почалася війна. Вже 24 червня 1941 року Хобултову окупували фашисти. Невимовних страждань завдали гітлерівці радянським людям. Вони забрали в жителів худобу, сільськогосподарські продукти, прирікаючи їх на голод і вимирання.
Та радянські люди не корилися ворогові. Багато хобултовців воювали з фашистами в складі партизанського загону ім. Кірова (командир М. М. Ніколаєнко) із з'єднання двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова, що діяв на залізничній лінії Ковель — Володимир-Волинський. Партизани завдали великих втрат ворогові в живій силі і техніці.
17 липня 1944 року частини 1-го Українського фронту підійшли до Хобултової і зав'язали бій з гітлерівськими військами на околиці села поблизу Фалемичівської дачі. 18 липня 1944 року ворог відступив. Есесівці, розлючені поразкою, спалили село. На честь безсмертного подвигу воїнів, які загинули, визволяючи Хобултову, в центрі села споруджено обеліск.
Після визволення всі чоловіки призовного віку влилися в ряди Червоної Армії, щоб зі зброєю в руках добивати фашистів. Жителі села всіляко допомагали Червоній Армії. Вони здавали у фонд перемоги зерно, продукти сільського господарства, теплі речі тощо.
Хобултовці дружно взялися відбудовувати село. Відновила роботу сільська Рада. Малоземельним і безземельним селянам було нарізано землю. У травні 1945 року створено земельну громаду, яка організувала в селі 40 супряг. Це значно полегшило працю хліборобів і дало можливість вчасно провести всі сільськогосподарські роботи. Робітники Черчицької МТС допомогли земельній
Дивиться також інші населені пункти району: