Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стара Вижівка

Сторінка 5 з 8
вози, які прямували до лісу, щоб вивозити деревину, і повертав їх назад. Страйкарі домоглися задоволення своїх вимог.
Боротьба трудящих Старої Вижви особливо посилилася напередодні возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. Не було жодного революційного свята, щоб члени КПЗУ не відзначили його. 1 Травня 1937 року в селі були вивішені червоні прапори і розповсюджені листівки. В
день 20-річчя Великого Жовтня тут замайорів кумачевий стяг, на вулицях – листівки і транспарант із закликами: «Хай живе 7 листопада – 20-річчя Союзу Рад!.. Хай живе народний фронт боротьби за демократію! Геть криваві лапи фашизму від Радянського Союзу і народної Іспанії!».
6 лютого 1938 року члени КПЗУ влаштували в Старій Вижві масовий мітинг. Його організаторами були О. Д. Бурда, Д. В. Гаврилюк та інші. Промовці закликали боротися проти фашизму, за визволення західних областей України і возз’єднання їх з Радянською Україною. Після закінчення промов учасники мітингу заспівали революційних пісень. З приводу цих подій слідчі органи викликали на допит 22 жителі села, але жодний з них нічого не розповів.
Радо зустріли трудящі Старої Вижви звістку про визвольний похід Червоної Армії на Західну Україну і Західну Білорусію, який розпочався 17 вересня 1939 року. Ще до приходу радянських військ комуністи села вийшли з підпілля і створили ревком. До його складу ввійшли: Т. М. Савчук (голова), С. І. Маркевич, М. М. Мандзюк, Л. К. Погаральський, П. П. Маркевич. З передових селян було створено загін робітничої гвардії, який очолив М. П. Гаврилюк, і групи по роззброєнню польських військ, охороні моста, залізничної станції. Польське командування наказало підірвати залізничний міст через річку Вижівку. Щоб перешкодити цьому, ревком відрядив групу селян, озброєних двома кулеметами. План ворога було зірвано. Комуністи налагодили зв'язок з радянськими військами, розташованими тоді в Ковелі. Населення радо зустріло воїнів-визволителів.
26 вересня 1939 року в Старій Вижві відбулися збори селян, які одностайно схвалили пропозицію ревкому про встановлення Радянської влади. Було створено тимчасовий селянський комітет. Головою його став Т. М. Савчук, а секретарем – О. Я. Роговський. Т. М. Савчука обрали також депутатом Народних Зборів Західної України. В селі почалося соціалістичне будівництво. Було конфісковано 98 га церковної землі, які розподілили між безземельними і малоземельними селянами. Відкрилися семирічна школа, хата-читальня, бібліотека. Для підтримання порядку було створено народну міліцію на чолі з М. П. Гаврилюком. Навесні 1940 року 38 одноосібних господарств села об’єдналися в колгосп. Головою його було обрано Т. М. Савчука.
Дальше соціалістичне будівництво у Старій Вижві було перервано нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз. 27 червня 1941 року гітлерівські війська захопили село. Німецько-фашистські загарбники встановили кривавий окупаційний режим. Вони розстріляли і по-звірячому закатували 24 мирних жителів, 78 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Фашисти зруйнували господарство, знищили 71 хату, 78 господарських будівель, підірвали залізничну станцію, сплили школу.
Населення Старої Вижви піднялося на боротьбу проти гітлерівських загарбників. Патріоти переховували радянських воїнів, що втекли з полону, і переправляли їх до партизанських загонів, які діяли у навколишніх лісах. Багато радянських офіцерів і солдатів врятували С. П. Івчик, Я. І. Маркусь, І. Д. Ющик. З допомогою зв’язкового П. М. Маркуся переправляли людей до партизанського загону, надсилали туди продукти, передавали інформацію про чисельність ворожих сил. Запідозрений місцевою управою у зв’язках з партизанами П. М. Маркусь змушений був залишити село і вступив до партизанського загону А. П. Брянського. В партизанських загонах боролися О. Я. Роговський, Ю. О. Власюк, Л. В. Вакулич, С. Х. Геч та багато інших жителів села.
У Старій Вижівці живе Т. В. Геч, яку і нині любовно називають партизанською матір'ю. На хуторі Цуприк Велимчанської сільської Ради в роки війни вона надавала притулок партизанам. Її чоловік і двоє синів боролися в лавах народних месників. Текля Василівна завжди проявляла материнське піклування про партизанів: годувала їх, лагодила одежу,


Сучасна карта - Стара Вижівка