Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стара Вижівка

Сторінка 3 з 8
лісорозробки або займалися домашнім ремеслом, зокрема шили кожухи, за що в сусідніх селах старовижівців прозвали «кожушниками».
Непосильні викупні платежі й податки прискорили зубожіння селян. У пореформений період в селі посилилося майнове розшарування. Не маючи тяглової сили, 49 селян Старої Вижви покинули свої наділи й вирушили на пошуки заробітків. В той же час тут з'явилися заможні селяни – куркулі, які мали залізні плуги, кінні молотарки та інші сільськогосподарські машини і користувалися найманою працею батраків.
З прокладенням залізниці Ковель-Брест і побудовою станції Вижва пожвавилося життя в Старій Вижві. Частина населення працювала на залізниці, друга – на лісорозробках, які набули широкого розмаху. Під час революції 1905-1907 рр. залізничники станції Вижва відгукнулися на революційні події в країні і підтримали страйк залізничників Ковельського вузла, який відбувся в жовтні 1905 року. Під впливом цього виступу селяни почали пасти худобу й рубати дрова в казенному лісі.
Населення Старої Вижви було майже повністю неписьменним. Лише у 1890 році в селі відкрили початкову школу, яку в 1905 році було перетворено на однокласне, а в 1908 році – на двокласне училище. Однак і після цього селяни в основній своїй масі лишалися неписьменними. У школі навчалися переважно діти заможних селян, а діти бідноти залишалися поза нею. Так, на приговорі сільського сходу у 1903 році з 182 присутніх селян власноручно підписалися лише 13.
З початком першої світової війни Стара Вижва опинилася у смузі воєнних дій. Після відступу російської армії у серпні 1915 року село окупували австро-німецькі війська, які хазяйнували до кінця 1918 року. Ще перед тим, як російські війська мали залишити село, майже всі його жителі покинули домівки, щоб евакуюватися до східних губерній. Але їх наздогнали ворожі війська і примусили повернутися назад.
Захопивши Стару Вижву, австро-німецькі загарбники встановили військовий режим. Вони призначали на залізничну станцію свого коменданта, а старостою поставили ненависного всім селянам негідника, який допомагав їм грабувати населення. Загарбники реквізували хліб і худобу. В селі не лишилося жодного коня. Щоб обробити наділи, селяни змушені були самі запрягатися в плуг і орати землю. «Якщо є в світі найбільш голодний, найбільш зубожілий пролетарій, то це, безумовно, житель Ковельського повіту», - відзначалося в «Известиях Волынского губернского ревком».
Навесні 1917 року до Старої Вижви дійшла звістка про повалення самодержавства в Росії. Старовижівці сподівалися на швидке закінчення війни. Проте цього не сталося. Імперіалісти продовжували грабіжницьку бійню. Долаючи всі перешкоди, звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції швидко долетіла до Старої Вижви. Після укладення Брестського миру до села почали повертатися демобілізовані солдати. Вони розповідали селянам, що трудящі Росії вигнали поміщиків і капіталістів, що переміг новий лад. Революційні солдати і передові селяни Старої Вижви боролися за встановлення Радянської влади, але іноземна окупація перешкодила цьому. Наприкінці 1918 року австро-німецькі окупанти залишили село, а навесні 1919 року його захопили війська буржуазно-поміщицької Польщі.
Весною 1920 року білополяки почали загарбницьку війну проти Країни Рад. Але Червона Армія розгромила їх і, здійснюючи переможний наступ, визволила всю Волинь. На початку серпня 1920 року населення Старої Вижви з хлібом і сіллю зустріло радянських воїнів. В селі відбувся мітинг. Багато жителів поповнили лави Червоної Армії. Серед них були Т. Т. Хлопук, Г. Я. Савчук, Р. А. Ющик, Н. П. Парамончук, Д. Г. Матвійчук та інші. В селі було створено комітет незаможних селян, головою якого став А. Гаврилюк. Комітет організував запис добровольців до Червоної Армії, збір продуктів для бійців, проведення ремонтних робіт на залізниці тощо.
На початку жовтня 1920 року Стара Вижва знову була захоплена білополяками і за Ризьким договором 1921 року лишилася у складі Польщі.
За даними перепису 1921 року, у Старій Вижві налічувалося 196 дворів і 993 жителі. Порівняно з 1910 роком чисельність населення зменшилася на 248 чоловік. Уряд буржуазної Польщі відновив у селі старі, капіталістичні порядки. Селяни були переобтяжені непосильними податками. Вони сплачували поземельний податок, податки за утримання худоби, птиці,


Сучасна карта - Стара Вижівка