Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Жорстокий соціальний гніт доповнювався національним гнобленням. В усіх установах офіціальною мовою була польська. Навчання в школі теж
проводилося виключно польською мовою. В 1923 році загін легіонерів вчинив у селі розправу над Я. Коржаком та його матір'ю, які висловили своє незадоволення примусовим ополяченням, і відібрав у них худобу.
Трудящі Старої Вижви не мирилися з своїм тяжким становищем і боролися проти гнобителів, за відновлення Радянської влади і возз’єднання з Радянською Україною. У селі розповсюджувалася революційна література, відбувалися нелегальні збори, робітники і селяни страйкували. Боротьба проти окупаційного режиму посилилася, коли у 1930 році з ініціативи Седлищанського райкому КПЗУ тут було створено осередок КПЗУ. До нього входили М. М. Мандзюк (секретар), М. П. Гаврилюк (член Седлищанського райкому КПЗУ), Т. І. Левчук, К. В. Вакулич, К. П. Сандар, О. Г. Романчук, Г. П. Савчук та інші.
Під впливом комуністів перебував осередок селянської легальної партії «Сель роб-єдність», створений у Старій Вижві в травні 1930 року. Користуючись легальним становищем, члени цього осередку розгорнули агітаційну роботу, розповсюджували серед населення газету «Сила», яка виходила у Львові.
Старовижівський комітет КПЗУ закликав селян не сплачувати податків, розповсюджував підпільну літературу, організовував масове відзначення революційних свят, збирав кошти на допомогу політв’язням, проводив іншу масово-політичну роботу. Під керівництвом комітету КПЗУ трудящі Старої Вижви взяли участь у двомісячному селянському страйку, який хопив Волинь у 1934 році. Селяни не сплачували податків, виганяли екзекуторів, які приїжджали до села, щоб описати селянське майно за несплату податків, вимагали підвищення цін на сільськогосподарські продукти і демонстративно не вивозили їх на продаж.
Влітку 1934 року комітет КПЗУ організував страйк робітників на лісоскладі залізничної станції Вижва. Робітники вимагали підвищення заробітної плати. Але страйк зірвали штрейкбрехери, які погодились працювати а попередніми розцінками. У цьому ж році комуністи Старої Вижви очолили першотравневу демонстрацію і страйк на смолярні. Страйкарі вимагали підвищення розцінок за підвіз деревини.
12 вересня 1934 року селяни Старої Вижви за закликом Старовижівського комітету КПЗУ вчинили опір екзекуторам, війтові і 4 поліцейським, які прибули до села, щоб силоміць стягти податки. Речі, описані за податки, селяни відібрали у карателів і під градом каміння примусили їх залишити село. Але незабаром сюди прибув поїзд з поліцією на чолі з повітовим старостою, а слідом за ним – кінний поліцейський загін. Вони вчинили жорстоку розправу над селянами. Карателі позривали з багатьох хат солом'яні покрівлі, розвалили печі, повисипали пір'я з подушок, змішали різне зерно. Члена КПЗУ М. М. Мандзюка і жительку села К. В. Маркевич запрягли у віз і примусили везти награбоване майно на подвір'я старости. Було заарештовано майже увесь склад комітету КПЗУ та багато учасників виступу. З числа заарештованих 11 чоловік засудили до різних строків ув'язнення – від3 до 10 років. Багатьох з них кинули до Берези Картузької – концтабору, створеного польською реакцією для політв'язнів і відомого нелюдським режимом.
Однак репресії пілсудчиків не залякали селян. Вони впроваджували боротьбу за своє визволення. В 1934-1935 рр. у Старій Вижві відбулося кілька демонстрацій протесту проти виконання гужових повинностей. В липні 1935 року у вишівському лісі Селищанський райком КПЗУ скликав нараду з питання допомоги республіканській Іспанії та політв'язням. Від Старовижівської організації КПЗУ участь у нараді взяв М. П. Гаврилюк, який незабаром був заарештований і засуджений до тюремного ув’язнення. 10 жовтня цього року комуністи організували страйк робітників Вишівського лісництва. Страйкарі вимагали підвищення розцінок за заготівлю й вивезення лісу. Страйковий комітет, створений робітниками, затримував
Стара Вижівка
Сторінка 4 з 8
собаки, на «самоврядування» в розмірі 100 проц. поземельного, страховий, за в’їзд на базар тощо. Крім того, їх змушували безплатно відбувати шляхову повинність, яка відбирала близько 100 людино-днів у рік. Багатьом селянським господарствам бракувало коштів, щоб сплатити всі ці податки.Жорстокий соціальний гніт доповнювався національним гнобленням. В усіх установах офіціальною мовою була польська. Навчання в школі теж
Трудящі Старої Вижви не мирилися з своїм тяжким становищем і боролися проти гнобителів, за відновлення Радянської влади і возз’єднання з Радянською Україною. У селі розповсюджувалася революційна література, відбувалися нелегальні збори, робітники і селяни страйкували. Боротьба проти окупаційного режиму посилилася, коли у 1930 році з ініціативи Седлищанського райкому КПЗУ тут було створено осередок КПЗУ. До нього входили М. М. Мандзюк (секретар), М. П. Гаврилюк (член Седлищанського райкому КПЗУ), Т. І. Левчук, К. В. Вакулич, К. П. Сандар, О. Г. Романчук, Г. П. Савчук та інші.
Під впливом комуністів перебував осередок селянської легальної партії «Сель роб-єдність», створений у Старій Вижві в травні 1930 року. Користуючись легальним становищем, члени цього осередку розгорнули агітаційну роботу, розповсюджували серед населення газету «Сила», яка виходила у Львові.
Старовижівський комітет КПЗУ закликав селян не сплачувати податків, розповсюджував підпільну літературу, організовував масове відзначення революційних свят, збирав кошти на допомогу політв’язням, проводив іншу масово-політичну роботу. Під керівництвом комітету КПЗУ трудящі Старої Вижви взяли участь у двомісячному селянському страйку, який хопив Волинь у 1934 році. Селяни не сплачували податків, виганяли екзекуторів, які приїжджали до села, щоб описати селянське майно за несплату податків, вимагали підвищення цін на сільськогосподарські продукти і демонстративно не вивозили їх на продаж.
Влітку 1934 року комітет КПЗУ організував страйк робітників на лісоскладі залізничної станції Вижва. Робітники вимагали підвищення заробітної плати. Але страйк зірвали штрейкбрехери, які погодились працювати а попередніми розцінками. У цьому ж році комуністи Старої Вижви очолили першотравневу демонстрацію і страйк на смолярні. Страйкарі вимагали підвищення розцінок за підвіз деревини.
12 вересня 1934 року селяни Старої Вижви за закликом Старовижівського комітету КПЗУ вчинили опір екзекуторам, війтові і 4 поліцейським, які прибули до села, щоб силоміць стягти податки. Речі, описані за податки, селяни відібрали у карателів і під градом каміння примусили їх залишити село. Але незабаром сюди прибув поїзд з поліцією на чолі з повітовим старостою, а слідом за ним – кінний поліцейський загін. Вони вчинили жорстоку розправу над селянами. Карателі позривали з багатьох хат солом'яні покрівлі, розвалили печі, повисипали пір'я з подушок, змішали різне зерно. Члена КПЗУ М. М. Мандзюка і жительку села К. В. Маркевич запрягли у віз і примусили везти награбоване майно на подвір'я старости. Було заарештовано майже увесь склад комітету КПЗУ та багато учасників виступу. З числа заарештованих 11 чоловік засудили до різних строків ув'язнення – від3 до 10 років. Багатьох з них кинули до Берези Картузької – концтабору, створеного польською реакцією для політв'язнів і відомого нелюдським режимом.
Однак репресії пілсудчиків не залякали селян. Вони впроваджували боротьбу за своє визволення. В 1934-1935 рр. у Старій Вижві відбулося кілька демонстрацій протесту проти виконання гужових повинностей. В липні 1935 року у вишівському лісі Селищанський райком КПЗУ скликав нараду з питання допомоги республіканській Іспанії та політв'язням. Від Старовижівської організації КПЗУ участь у нараді взяв М. П. Гаврилюк, який незабаром був заарештований і засуджений до тюремного ув’язнення. 10 жовтня цього року комуністи організували страйк робітників Вишівського лісництва. Страйкарі вимагали підвищення розцінок за заготівлю й вивезення лісу. Страйковий комітет, створений робітниками, затримував
Дивиться також інші населені пункти району:
- Стара Гута
- Солов'ї
- Синове
- Рудня
- Поліське
- Підсинівка
- Нова Вижва
- Мизове
- Любохини
- Кримне
- Журавлине
- Дубечне
- Глухи
- Буцин
- Смідин
- Сереховичі
- Седлище