Сторінка 5 з 6
О. Кошелюк, Н. Ф. Балюк, К. П. Муха та інші. 136 жителів Сереховичів, Грабового і Нової Волі загинули смертю хоробрих на фронтах Великої Вітчизняної війни. Їх імена викарбувані на монументі, спорудженому в центрі села.
Відразу ж після визволення перед населенням Сереховичів постало важливе завдання – якнайшвидше відбудувати господарство і загоїти рани, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками. Відновила діяльність сільрада, головою якої було обрано Г. Й. Балюка. У 1944 році в селі почали діяти медпункт, семирічна школа, бібліотека та клуб на 250 місць. Для відбудови зруйнованих жител і господарства держава виділила селянам будівельні матеріали і грошові кредити. МТС подавала допомогу безкінним господарствам в обробітку землі. Другу річницю визволення від німецько-фашистських загарбників сереховичівці зустріли успішним виконанням господарських завдань. Вони першими в районі виконали державні плани хлібоздачі, продажу картоплі, достроково завершили сівбу озимих.
На початку 1948 року було відновлено колгосп «23-річчя РСЧА». В перші роки колгосп був економічно слабким. Ріку рік господарство зростало, Велика заслуга у цьому належить первинній партійній організації, яку очолював Г. Й. Балюк. Наприкінці 1950 року в селі було завершено колективізацію і під керівництвом партійної організації розгорнулася боротьба за зміцнення економічної бази артілі і підвищення врожайності культур.
Дальшому зміцненню господарства, збільшенню врожайності зернових і технічних культур та піднесенню продуктивності громадського тваринництва сприяло укрупнення колгоспу. У 1957 році до нього приєдналися артілі сіл Грабового і Нової Волі. За новим господарством, що дістало назву «Нове життя», закріплено 6562 га землі, в т. ч. 1940 га орної, 195 га сіножатей і пасовищ. Тут створено 5 комплексних бригад. Механізований обробіток землі, впровадження передової агротехніки, внесення достатньої кількості добрив сприяли дальшому збільшенню врожайності. В ювілейному 1967 році в колгоспі широко розгорнулося соціалістичне змагання. У цьому році було зібрано по 23,3 пшениці, 22,4 цнт жита, 38,2 ячменю, 17 цнт вівса, 4,4 цнт льону-волокна з гектара. Окремі бригади і, зокрема, п’ята комплексна (бригадир Т. В. Мартинюк) зібрала по 26 цнт пшениці, 24 цнт жита, 5,3 цнт льону-волокна з гектара. Борючись за високий врожай зернових, правління колгоспу посилало кращих колгоспників в інші артілі для обміну досвідом роботи. У серпні 1967 року в Сереховичах відбулася районна наукова конференція з питань сільського господарства, рільничих і тракторних бригад. На конференції було відзначено, що найвищий урожай в колгоспі «Нове життя» дає озима пшениця Миронівська 808 (до 30 і більше цнт).
Значних успіхів досягло тваринництво. У 1967 році в колгоспі налічувалося 1328 голів великої рогатої худоби, 524 свині, 1332 штуки птиці, 413 овець. Підвищилась і продуктивність тваринництва. Надій молока на одну фуражну корову зріс до 1900 кг. Високих показників у роботі добилися доярки Т. С. Мульгачик, Т. К. Онищук, С. Л. Дубик, Н. Т. Дубик, Н. Т. Ісюк, свинарки Х. І. Сметюк, П. І. Кот та Г. Г. Кузьмук.
Колгосп є великим багатогалузевим господарством, де майже всі роботи механізовані. Його машинний парк налічує 17 тракторів, 5 комбайнів, 10 автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. Збільшення врожайності зернових і технічних культур та продуктивності тваринництва привело до зростання доходу колгоспу. Якщо в 1957 році він становив 150 тис. крб., то 1967 – 651,2 тис. крб., тобто підвищився у 4 рази. Зростання доходу колгоспу дало йому можливість спорудити всі необхідні приміщення, побудувати маслоцех, пилораму, електростанцію, механічну майстерню, обладнати на фермах підвісні дороги тощо. Підвищилася оплата праці колгоспників. У 1967 році на один людино-день вони одержали по 2,11 карбованця.
За роки Радянської влади змінилося обличчя Сереховичів. В ньому зросли чудові будинки. Протягом 1957-1967 рр. тут зведено 297 нових будинків. Тільки у згадці дідів і батьків лишилися курні хати з лучиною. В центрі села споруджено магазин продовольчих і промислових товарів, поштове відділення, радіовузол. Село електрифіковано і радіофіковано. З 1965 року підключено до Добротвірської ДРЕС. Значно зросла купівельна спроможність трудящих. У 1967 році загальна сума товарообороту торговельних закладів
Дивиться також інші населені пункти району: