Сторінка 4 з 6
єдинокровних братів з Радянського Союзу. У зв'язку із загрозою, яка нависла над населенням Західної України після нападу фашистської Німеччини на Польщу, 17 вересня 1939 року частини Червоної Армії за наказом Радянського уряду перейшли польсько-радянський кордон і почали свій визвольний похід. З великою радістю зустріло населення Сереховичів воїнів-визволителів. У селі відбувалися мітинги і збори, на яких трудящі
висловлювали свою щиру подяку радянському народові за визволення, за те, що вони здобули свободу та право на щасливе і вільне життя.
В Сереховичах відразу ж було створено сільський комітет. До його складу ввійшли В. Т. Балюк, Т. Й. Балюк, П. С. Сезонік та інші. Комітет відібрав землю у поміщиків і церкви та розподілив її між безземельними й малоземельними селянами.
Велике піклування виявила держава про охорону здоров'я трудящих. У селі було відкрито медпункт, де кожний міг дістати безплатно допомогу, а також районну лікарню і поліклініку. Значні зміни відбулися в галузі народної освіти і культури. В жовтні 1939 року в Сереховичах відкрили семирічну школу. З 1940 року почали діяти вечірня семирічна школа сільської молоді та школа для ліквідації неписьменності та малописьменності серед дорослого населення. Відчинилися двері сільського клубу. При ньому були створені гуртки художньої самодіяльності і бібліотека, де селяни із захопленням читали книги, газети та журнали, вивчали Радянську Конституцію. Почала роботу кінопересувка. У 1940 році в селі було створено комсомольську організацію. До її складу ввійшли К. Є. Йовик, Я. Ю. Шимончук, Ю. А. Ярощук та інші. Комсомольці проводили велику роботу, спрямовану на перебудову господарського і культурного життя на соціалістичних засадах.
З величезною радістю зустріли жителі Сереховичів рішення Народних Зборів Західної України про встановлення Радянської влади і возз'єднання західноукраїнських земель з Українською РСР. Кінчилися вікові поневіряння, голод і злидні. Трудящі села стали господарями своєї долі. В грудні 1940 року на найдемократичнішій основі відбулися вибори до місцевих Рад депутатів трудящих. Було обрано сільську Раду, головою якої став В. Т. Балюк. Навесні 1940 року в селі було організовано колгосп «23-річчя РСЧА», який очолив Д. Ф. Кисляк. До нього вступило 23 селянські господарства. Велику допомогу артілі подала Радянська держава,
яка виділила для неї сільськогосподарську техніку, насіння та забезпечила її кваліфікованими кадрами.
Але мирну працю радянських людей порушила війна. Німецько-фашистські загарбники напали на Радянську країну. З наближенням до Сереховичів ворожих військ частина населення евакуювалася на схід. 27 червня 1941 року гітлерівці захопили село. Вони встановили жорстокий окупаційний режим, який спирався на насильство і терор. Земля була відібрана у селян і передана поміщикам, які повернулися сюди разом з окупантами. Колгосп пограбували, медпункт, школу, клуб та магазини закрили.
Проте населення Сереховичів не схилилося перед ненависним ворогом і піднялося проти нього на боротьбу. Фашистські кати жорстоко розправилися з активом села, з усіма, хто чинив опір. Знущатися над радянськими людьми гітлерівцям допомагали підлі зрадники – українські буржуазні націоналісти. По-звірячому були закатовані О. Г. Олександрук, В. К. Точинський, В. П. Ярощук, В. П. Білоус, С. Г. Гарбарчук, А. Г. Шеремета, М. А. Йовик та інші. Проте ні арешти, ні тортури не залякали жителів села і ще посилили ненависть їх до окупантів. Селяни встановили зв'язок з партизанським з'єднанням Героя Радянського Союзу А. П. Бринського і постійно інформували партизанів про плани і наміри окупантів. Відважними партизанськими зв'язковими були В. Д. Савчук, М. В. Денисюк і А. Й. Савчук, який загинув у 1943 році від рук українських буржуазних націоналістів. Всього за період окупації німецько-фашистські варвари знищили в селі понад 60 радянських людей, 50 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини.
15 березня 1944 року воїни 1-го Білоруського фронту при підтримці партизанів визволили Сереховичі. Після тривалих мук і страждань жителі села знову стали вільними. Частина з них поповнила лави Червоної Армії і добивала фашистського, звіра. За героїзм і відвагу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, багато з них були відзначені урядовими нагородами. Кількох орденів і медалей удостоєні Г. Ю. Балюк, Т.
Дивиться також інші населені пункти району: