Сторінка 5 з 6
повністю виконав плани поставки державі зерна, м'яса, молока, овочів.
Це були лише перші успіхи молодого колгоспу «Росія». З часом він перетворився на високо розвинуте господарство м'ясо-молочного напряму. Уже в 1962 році виробництво м'яса зросло, порівнюючи з попереднім роком, в 3,5 раза, собівартість яловичини знизилась з 72 до 56 крб., свинини - з 83 до 71 крб. за центнер.
На початку 1967 року на колгоспних фермах налічувалось 2139 голів великої рогатої худоби, 150 свиней і 220 коней. У 1968 році на 100 га угідь було вироблено 150,6 цнт м'яса, на одну фуражну корову надоєно 3130 кг молока. Успіхам колгоспу сприяв передовий досвід відгодівлі худоби, запозичений в спеціалізованій артілі ім. Калініна на Вінничині та в радгоспах Київщини. Кращі тваринники «Росії» С. Уланова, Н. Приходько, І. Мазурок та інші стали одержувати від кожної голови великої рогатої худоби 1000–1200 грамів приросту за добу. Тваринники артілі передають свій досвід іншим колгоспам області. Кілька разів приїжджали до Переспи працівники сільського господарства Польської Народної Республіки.
Трудівники артілі, самовіддано працюючи, неухильно підвищували врожайність сільськогосподарських культур. У 1968 році середній урожай зернових з гектара досяг 16 цнт, буряків - 419 цнт, льоноволокна - 8,3 цнт. Прибуток колгоспу зріс порівняно з 1964 роком із 617 до 1106 тис. карбованців.
Велику роль у піднесенні врожайності полів і продуктивності тваринництва колгоспу «Росія» відіграли осушення і освоєння 522 га заболочених земель і механізація всіх трудомістких робіт. Колгосп має 24 трактори, 14 комбайнів, у т. ч. 7 зернових, 15 автомашин та багато іншої техніки. Механізовано також роботи на фермах: водопостачання, прибирання приміщень, готування кормів тощо.
Втілюючи у життя рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, партійна організація і правління артілі, очолюваної тридцятитисячником Й. А. Василенком, доклали чимало зусиль, щоб далі розвивати господарство на науковій основі і підвищувати продуктивність праці колгоспників. У 1966 році партійна організація налічувала вже 69 членів партії. Комуністи працюють на передньому краї виробництва, стали прикладом у боротьбі за піднесення продуктивності праці.
Глибоку повагу здобули кращі трудівники колгоспу. В їх числі Ф. Корніюк, К. Конахович, І. Кись, А. Данилюк, Г. Данилюк, М. Шевчук, С. Уланова, Ф. Юрченюк, П. Литвинчук та інші.
Великих успіхів у роботі добилися і працівники залізничної станції та відділення зв'язку. Їм надано звання колективів комуністичної праці.
Невпізнанно змінився зовнішній вигляд села. Переспа перетворилася з колись розкиданих глухих хуторів на впорядкований населений пункт сучасного типу. Тільки протягом 1959–1967 рр. тут споруджено понад 120 нових просторих будинків, вкритих бляхою або шифером. Село радіофіковане, електрифіковане. Вздовж шосейної дороги через усе село прокладено тротуари, вулиці освітлено, обсаджено деревами. Велику роль у соціалістичній перебудові села відіграє сільська Рада, у п'яти комісіях якої працює 30 активістів.
Неухильно зростає товарооборот споживчого товариства. Якщо в 1961 році він становив 347 тис. крб., то в 1968 - 1417 тис. крб. Особливо зріс попит на культтовари. Трудівники села купують багато радіол, радіоприймачів, телевізорів, а також нових меблів, холодильників, пральних машин тощо. У селі відкрився новий сільмаг, працюють шевська і швейна майстерні.
На належному рівні медичне обслуговування трудящих. На території сільської Ради діють 4 медпункти, де трудяться 8 медичних працівників.
Сучасна Переспа - село суцільної письменності. З 1950 по 1966 рік середню школу закінчило 816 чоловік та близько 500 учнів - 8 класів. Якщо за панської Польщі ніхто з трудящих Переспи не
Дивиться також інші населені пункти району: