Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Селяни страждали не лише від малоземелля. Непосильним тягарем на плечі трудового селянства лягли побори та різні
повинності, особливо по ремонту і будівництву шляхів. Тільки у 1936 році переспинці сплатили 3800 злотих земельного податку, 2760 злотих прибуткового, домового, шкільного та чимало різних штрафів і мит за в'їзд до міста на ярмарки.
Крім тяжкого соціального гноблення, переспинці, як і всі трудящі краю, зазнавали жорстокого національного гніту буржуазно-поміщицької Польщі. Українська мова й культура всіляко переслідувалися. У початковій школі з однією класною кімнатою, відкритій тільки 1930 року, навчання провадилось польською мовою, української мови вчили всього кілька годин на тиждень. Крім школи, інших культурно-освітніх закладів у селі не було.
В тяжкі роки окупації трудящі Переспи не мирилися з соціальним і національним гнітом. Вони вели боротьбу проти буржуазного режиму, за політичні права, землю, возз'єднання з Радянською Україною. Організованішого характеру вона набула після утворення в 1923 році місцевої підпільної групи КПЗУ. Ініціаторами її заснування були Р. 3. Верба, Г. І. Мичик, К. І. Томашевич. Переспинський осередок, що налічував 12 членів КПЗУ, розгорнув широку пропагандистську і організаційну роботу.
1924 року в селі утворений райком, який об'єднував 10 осередків КПЗУ. Члени комуністичного осередку вели важливу роботу і серед молоді. Так, П. Ф. Данилюк очолив комсомольські організації («комірки») 9 сіл: Переспи, Бортяхівки, Падалівки, Мілина, Пожарок, Мильська, Линівки, Козина, Малинівки; Ф. Т. Павлюк - осередок МОДРу. Згодом до Переспинського осередку КПЗУ вступили А. Т. Гуделюк, І. Ф. Буць, С. М. Буць, В. Л. Мартинюк, О. С. Самчук та інші. Комуністи разом з комсомольцями активно боролися проти окупантів, за відновлення Радянської влади та возз'єднання Західної України з Радянською Україною.
Незважаючи на переслідування властей, переспинські комуністи у 30-х роках активізували свою діяльність. Вони підтримували тісний зв'язок з райкомом партії, що переїхав у 1931 році до с. Тихотина, та підпільними організаціями КПЗУ навколишніх населених пунктів.
З весни 1934 року боротьба трудящих Переспи проти все зростаючого соціального гноблення посилюється. Селяни відмовлялись виходити на шарварки (дорожна повинність), бойкотували сплату непосильних податків, виганяли поліцію і екзекуторів, підпалювали поміщицькі садиби тощо.
Польський буржуазно-поміщицький уряд у відповідь провадив жорстокі репресії. На початку квітня 1937 року були заарештовані члени Переспинського комуністичного осередку П. Ф. Данилюк, Ф. Т. Павлюк, П. І. Антонюк, А. Т. Гуделюк; всього з села було ув'язнено 15 членів КПЗУ і КСМЗУ. Почались довге слідство, допити, тортури. Після слідства й нелюдських тортур більшість з них було засуджено до тюремного ув'язнення: П. Ф. Данилюка - на 8, Ф. Т. Павлюка - на 7, П. І. Антонюка - на 4 роки.
Проте репресії не зламали волі борців за свободу. 5 жовтня 1937 року в селі знову з'явилися транспаранти, які закликали підтримувати революціонерів Іспанії, борців за свободу Польщі і возз'єднання Волині з Радянською Україною.
17 вересня 1939 року Червона Армія вступила на територію Волині. З великою радістю зустріли робітники і селяни своїх визволителів. Велике свято настало на визволеній землі. Споруджена при в'їзді в село арка розквітла від червоних прапорів. Разом з усіма трудящими Волині селяни Переспи вітали встановлення Радянської влади. Восени 1939 року у поміщиків було конфісковано і розподілено між бідняками Переспи й Мирославки 260 га землі, націоналізовано й передано в
Переспа
Сторінка 3 з 6
одержали місцеві багатії - близько 100 га - та колишні військові чиновники - 52 га.Селяни страждали не лише від малоземелля. Непосильним тягарем на плечі трудового селянства лягли побори та різні
Крім тяжкого соціального гноблення, переспинці, як і всі трудящі краю, зазнавали жорстокого національного гніту буржуазно-поміщицької Польщі. Українська мова й культура всіляко переслідувалися. У початковій школі з однією класною кімнатою, відкритій тільки 1930 року, навчання провадилось польською мовою, української мови вчили всього кілька годин на тиждень. Крім школи, інших культурно-освітніх закладів у селі не було.
В тяжкі роки окупації трудящі Переспи не мирилися з соціальним і національним гнітом. Вони вели боротьбу проти буржуазного режиму, за політичні права, землю, возз'єднання з Радянською Україною. Організованішого характеру вона набула після утворення в 1923 році місцевої підпільної групи КПЗУ. Ініціаторами її заснування були Р. 3. Верба, Г. І. Мичик, К. І. Томашевич. Переспинський осередок, що налічував 12 членів КПЗУ, розгорнув широку пропагандистську і організаційну роботу.
1924 року в селі утворений райком, який об'єднував 10 осередків КПЗУ. Члени комуністичного осередку вели важливу роботу і серед молоді. Так, П. Ф. Данилюк очолив комсомольські організації («комірки») 9 сіл: Переспи, Бортяхівки, Падалівки, Мілина, Пожарок, Мильська, Линівки, Козина, Малинівки; Ф. Т. Павлюк - осередок МОДРу. Згодом до Переспинського осередку КПЗУ вступили А. Т. Гуделюк, І. Ф. Буць, С. М. Буць, В. Л. Мартинюк, О. С. Самчук та інші. Комуністи разом з комсомольцями активно боролися проти окупантів, за відновлення Радянської влади та возз'єднання Західної України з Радянською Україною.
Незважаючи на переслідування властей, переспинські комуністи у 30-х роках активізували свою діяльність. Вони підтримували тісний зв'язок з райкомом партії, що переїхав у 1931 році до с. Тихотина, та підпільними організаціями КПЗУ навколишніх населених пунктів.
З весни 1934 року боротьба трудящих Переспи проти все зростаючого соціального гноблення посилюється. Селяни відмовлялись виходити на шарварки (дорожна повинність), бойкотували сплату непосильних податків, виганяли поліцію і екзекуторів, підпалювали поміщицькі садиби тощо.
Польський буржуазно-поміщицький уряд у відповідь провадив жорстокі репресії. На початку квітня 1937 року були заарештовані члени Переспинського комуністичного осередку П. Ф. Данилюк, Ф. Т. Павлюк, П. І. Антонюк, А. Т. Гуделюк; всього з села було ув'язнено 15 членів КПЗУ і КСМЗУ. Почались довге слідство, допити, тортури. Після слідства й нелюдських тортур більшість з них було засуджено до тюремного ув'язнення: П. Ф. Данилюка - на 8, Ф. Т. Павлюка - на 7, П. І. Антонюка - на 4 роки.
Проте репресії не зламали волі борців за свободу. 5 жовтня 1937 року в селі знову з'явилися транспаранти, які закликали підтримувати революціонерів Іспанії, борців за свободу Польщі і возз'єднання Волині з Радянською Україною.
17 вересня 1939 року Червона Армія вступила на територію Волині. З великою радістю зустріли робітники і селяни своїх визволителів. Велике свято настало на визволеній землі. Споруджена при в'їзді в село арка розквітла від червоних прапорів. Разом з усіма трудящими Волині селяни Переспи вітали встановлення Радянської влади. Восени 1939 року у поміщиків було конфісковано і розподілено між бідняками Переспи й Мирославки 260 га землі, націоналізовано й передано в